Початок декомунізації
Понад два роки учасники групи РПР «Політика національної пам’яті» розробляли проекти законів для реалізації в Україні політики декомунізації за досвідом сусідніх країн, які вже позбулись радянського минулого. Так, минулого тижня народні депутати прийняли 4 закони розроблених експертами РПР (зареєстровані від імені Кабміну):
• №2538 передбачає державне визнання боротьби за незалежність України у ХХ столітті та правовий статус учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті (підтримали 271 депутат);
• №2539 пропонує визначити обов’язком держави і громадян України шанобливе ставлення до пам’яті про перемогу над нацизмом у Другій світовій війні, про ветеранів війни, українського визвольного руху та жертв нацизму є священним, а також щорічно відзначати 8 травня, День пам’яті та примирення (підтримали 261 депутат);
• №2540 забезпечить відкритість архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років (підтримали 261 депутат);
• №2558 пропонується засудити комуністичний та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні як злочинні і заборонити публічне заперечення злочинного характеру цих тоталітарних режимів, а також пропаганди їхньої символіки (підтримало 254 депутати).
Для українсього суспільства прийняття цих законів в цілому є значним кроком вперед у зменшенні ідеологічного наповнення повсякденного життя комуністичними символами від часу «падіння» Радянського Союзу. Однак в умовах коли в Україні триває неоголошена війна слід враховувати не тільки позитиви, а і негативи. Зокрема є серйозна ймовірність підвищити політичну активність сепаратистських рухів на сході країни, а також протест Російської Федерації, який може перетворитись у агресивні дипломатичні ходи.
Відкриті дані та електронна демократія
Хорошим прикладом співпраці експертів РПР та Адміністрації Президента, від імені якого були зареєстровані в парламенті, стали закони, що регулюватимуть відкриті дані. Перший, підтримало 279 депутатів усіх фракцій, щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних (2171), який пропонує підвищити прозорість діяльності органів державної влади шляхом запровадження механізу оприлюднення публічної інформації у вигляді відкритих даних. Другий підтримало 265 депутатів, має на меті відкрити доступ до інформації про бюджетні показники (2172), забезпечити прозорість діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування шляхом оприлюдення інформації, що стосується виконання Державного бюджету України, у формі відкритих даних.
Не менш важливим стало прийняття у І читанні законопроекту про офіційні електронні звернення та петиції №2299/2299-1 (проголосувало «за» 234 депутати), яким впроваджується механізм подання звернень в електронній формі, а також новий інструмент звернення до органів державної влади та місцевого самоврядування як електронна петиція. Подібні інструменти вже давно існують у західних країнах і відкривають громадянам додаткову можливість впливати на прийняття рішень органами влади.
Позитиви прийнятих законів про відкриті дані - збільшиться можливості отримання досі закритої інформації щодо використання бюджетних коштів, однак це може викликати деякий адміністративний супротив через відсутність загальнодержавної традиції до публічності.
Енергоефективність
Великий поступ відбувся у прийнятті змін шляху енергоефективності та регулювання енергетичної галузі. 290 депутатів проголосували за прийняття Закону про ринок природного газу (№2250), яким буде здійснено давно омріяний розподіл монополізованого і закритого ринку газу. Передбачається, що буде розподілено функції видобування, транспортування та постачання, скасування фіксованої тарифної сітки, що дасть можливість для більшого вибору.
Просуваючись до енергетичної ефективності також було прийнято закони №1313 (248 голосів «за») та №1409 (241 голосів «за»), які створють правові основи інвестиційних можливостей для проведення масштабної енергомодернізації - механізм енергосервісу. Встановлення цих умов додасть кожному споживачу можливість регулювати власне споживання енергетичних ресурсів, а з огляду на нещодавні підвищення тарифів і більш раціонально підійти до витрат із власного бюджету.
Врегулювання інвестицій та депозитів
Державні інвестиційні проекти - одна із найбільш корупційних сфер влади Януковича за управління Владислава Каськіва стала знаменитою через непрозорість прийняття рішень і необґрунтованість виділення значних коштів з державного бюджету на неперспективні проекти. Тільки минулого тижня депутати наважились прийняти закон №2258 щодо державних інвестиційних проектів (248 голосів «за»), який вносить зміни до Бюджетного кодексу і створює ефективну та прозору систему управління державними інвестиціями. Це дозволить забезпечити обґрунтованість та прозорість прийняття рішень щодо фінансування державних інвестиційних проектів, стабільність їх фінансування, підвищити ефективність використання державних коштів і результативність державних інвестиційних проектів.
Одним вирішальним голосом (226 голосів «за») було прийнято у І читанні законопроект №1195 щодо умов повернення строкових депозитів, який має врегулючати право вкладників «на вимогу» отримати вклади та нараховані по ним відсотки за стровокими договорами. Це допоможе встановити стабільність банківської системи через урегулювання механізму створення ресурсної бази діяльності банківської системи.
Підсумовуючи, станом на 10 квітня парламент прийняв вже 41 закон запропонований ініціативою РПР. Не завжаючи на хорошу тенденцію у виконанні вимог РПР у парламенті залишилась одна небезпека, про яку тимчасово забули - законопроект №2335 щодо забезпечення рівних прав на здобуття вищої освіти, що може внести зміни до процедури проведення ЗНО. Ці правки несуть ризики дискредитації ЗНО, а саме: замість формального порога успішності в 124 бали пропонується використати змістові пороги «склав/не склав» без зазначення системи конвертації показників минулих років; запровадження тесту загальної навчальної компетентності, який не є готовим до використання. Прийняття законопроекту ставить під загрозу якісне проведення ЗНО 2015 року, а також загальні здобутки запровадженої системи оцінювання.
