Як політикам (і не лише їм) говорити у Twitter про Україну

Twitter поступово, але впевнено набирає популярності в Україні. При цьому на Заході, особливо в США, він уже давно є однією з головних платформ для тих, хто працює в політиці або цікавиться нею.

Нині найпопулярніший український акаунт у Twitter належить Володимиру Зеленському. За ним слідкує понад сім мільйонів людей — таку популярність він отримав після початку повномасштабного вторгнення. І Рух ЧЕСНО дослідив, як зростала аудиторія та змінювалася риторика на сторінці президента.

Про вплив Twitter

Комунікаційна команда президента правильно визначила, як і для яких цілей найефективніше використовувати Twitter. Якщо коротко, то більшість дописів направлені на те, аби розповідати світові, що підтримка України з часом не має зменшуватись і що цього не відбувається.

Особливо це помітно в тому, наскільки часто Зеленський згадує у своїх дописах іноземних колег — очільників урядів країн-партнерів. Трохи більше ніж у трьох тисячах твітів було 2017 тегів людей та організацій. Найбільше відмічали Джо Байдена — 132 рази.

Фактично згадок менше, адже дописи часто дублюються двома мовами — українською та англійською (рідше — іншими мовами), що дозволяє охопити дві аудиторії.

Для української аудиторії це знак того, що ведеться дипломатична робота, і можливість дізнатися про нові домовленості. Іноземна аудиторія розуміє, що світова спільнота продовжує нас підтримувати і що робити це варто. А загалом допис мовою конкретної країни — це вияв поваги. Ефект помітний навіть у звичайних “маркетингових” показниках, таких як охоплення цих дописів. З топ-20 найпопулярніших дописів лише один написаний українською мовою. Тобто міжнародна аудиторія читає і сприймає їх.

Насправді подібний ефект можуть давати і насправді дають сторінки не лише президента, а й інших політиків, посадовців та лідерів думок. Особливо якщо ці люди залучені до зустрічей і перемовин з іноземними партнерами та компаніями.

Навіть якщо ні, потрібно писати для іноземців про російські злочини. Важливо, аби про них дізналися якомога більше людей. І Twitter є ефективним майданчиком для цього.

Справа не лише у самих охопленнях дописів у Twitter, які теж дуже важливі. Мова також про те, що ЗМІ, особливо західні, часто використовують саме Twitter як джерело новин.

Чи є якісь складнощі?

Проте варто бути готовими до кількох особливостей платформи, які з’явилися після придбання компанії Ілоном Маском та є негативними для України. По-перше, засилля проросійських ботів. Хоча проблема існувала давно, ситуація погіршилась із введенням плати за позначку верифікованого акаунту.

Тепер блакитну галочку може отримати кожен, хто платитиме вісім доларів на місяць. Саме тому в коментарях до дописів того самого Зеленського або інших активних користувачів, які пишуть англійською про Україну, часто можна побачити купу проросійських меседжів від акаунтів, які позначені як “верифіковані”.

Ще одна проблема — це зняття обмежень з російських урядових сторінок. Якщо на початку повномасштабного вторгнення їх було неможливо знайти у пошуку, то тепер алгоритми можуть рекомендувати їх для підписки. До того ж тепер алгоритми можуть зменшувати охоплення дописів, що стосуються російської війни в Україні.

Незважаючи на це, платформа лишається потужним інструментом для дипломатії. На жаль, не всі політики в Україні цим користуються. Так, Юлія Тимошенко, хоча і має понад 200 тисяч підписників, абсолютно не використовує цей потенціал і не веде сторінку ще з 2014 року.

З часом інтерес до України у світі зменшується, проте на це можна впливати — в тому числі через соцмережі, особливо Twitter. І до цього можуть і мають долучатися не лише топ-посадовці, а й чиновники, дипломати, активісти та й взагалі будь-хто.

Вікторія Максимова Вікторія Максимова , Аналітик Руху Чесно
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram