На третій день повномасштабної війни тогочасний міністр цифрової трансформації Михайло Федоров тегнув Ілона Маска з проханням надати Україні Starlink. Наступного дня сервіс став доступним для українців. Twitter перетворився на майданчик швидкої публічної комунікації України зі світом, завдяки якому вона отримувала додаткові ресурси та інформаційну підтримку.
Дипломатія стала обов’язком не лише для урядовців, а й для парламентарів. Якщо партія влади має досить багато інструментів для дипломатії на рівні Кабміну та Офісу президента, то з-поміж нардепів Twitter-амбасадорами України стали представники опозиції — “Голосу” та ЄС. Рейтинг очолили Леся Василенко, Кіра Рудик і Петро Порошенко.
До уваги бралися кількість підписників, охоплення, згадки і те, якою мовою ведеться акаунт. Варто наголосити, що, як і на реальному дипломатичному фронті в ПАРЄ, у Twitter важливу роль відіграють жінки.
Нардеп ЄС Володимир В’ятрович, який посів у рейтингу дев’яте місце, наголошує, що веде Twitter за залишковим принципом:
“Ніколи ця мережа не була головним інструментом. Колись просто подумав: треба спробувати ще й це. Наразі він мені менше подобається, ніж Facebook, який я сприймаю як майданчик для тестування ідей. А Twitter я використовую для інформування про свою діяльність або щоб розповісти про те, що діється важливе в країні. Аудиторія у мене у Twitter українська і закордонна. Часом роблю англійською пости. Спеціальних зусиль не роблю для розвитку, головним залишається Facebook”.
У розвитку українського Twitter є два особливі роки — 2014-й і 2022-й. Це роки Революції Гідності, початку російсько-української війни та повномасштабного вторгнення. Саме тоді було створено більшість акаунтів, бо виникла гостра потреба захищати державність.
Для західної аудиторії Twitter часто є першоджерелом новин. Тому саме ці роки, коли Україна була в центрі уваги міжнародних ЗМІ та дипломатів, стали ідеальними для народних депутатів, щоб розвивати свої соцмережі.
Наприклад, найбільший акаунт серед нинішніх депутатів був створений саме у 2014 році. Це сторінка Петра Порошенка, який тоді був президентом України. Від самого початку Порошенко орієнтувався на українську аудиторію, а пік зацікавленості його сторінкою за кордоном припав на лютий 2022 року. Нині він має понад мільйон підписників.
Для порівняння, на Володимира Зеленського, який створив свій акаунт у 2019 році, нині підписано сім мільйонів читачів. Це найпопулярніший Twitter-профіль в Україні, про який Рух ЧЕСНО згодом зробить окреме дослідження.
Другий за розміром акаунт з-поміж народних депутатів належить Лесі Василенко (“Голос”). Але для українського політика майже 340 000 читачів у Twitter — це дуже багато. Так Василенко ефективно поєднує офлайн- і онлайн-дипломатію, оскільки вона входить до складу делегації в ПАРЄ.
Рух ЧЕСНО не включав у рейтинг акаунт Юлії Тимошенко, яка за кількістю підписників посіла б третє місце. Її сторінка має 200 000 читачів. Але з 2014 року цю сторінку в соцмережі, яка могла б посилити дипломатичний фронт, Тимошенко не веде. Це найбільший “мертвий” акаунт. Таких сторінок політиків насправді дуже багато, особливо у представників “Батьківщини” та колишньої ОПЗЖ.
Загалом кожен четвертий депутат активно веде Twitter. Усього ми нарахували 134 сторінки, з них активна 81.
Така незначна кількість пов’язана з тим, що більшість українських виборців не використовують Twitter. Вони користуються Facebook, Instagram, Telegram. І, до речі, телеграм-канали деякі депутати вже почали розвивати.
Зараз активна присутність у Twitter особливо важлива, оскільки власник соцмережі Ілон Маск, який торік придбав компанію, анонсував великі зміни. На практиці це виглядає так: з російських урядових акаунтів знято обмеження, а алгоритми рекомендацій для стрічки змінилися. Тепер англомовні дописи, які стосуються України, класифікуються як хибна інформація, що зменшує їхнє охоплення. Із Facebook також був подібний випадок, коли за всі дописи про “Азов” соцмережа блокувала акаунти.
Зі змінами у Twitter наші політики мають так само боротися, як зі змінами у Facebook. Бо це інформаційний фронт. Twitter залишається блакитним океаном для депутатів. В інших соцмережах і на телебаченні значно вища конкуренція, а популярності досягти важче.
Кількість підписників — далеко не найважливіший показник. По-перше, не всі підписники побачать дописи на сторінці. Це насправді залежить від кількох чинників: від взаємодій людей з профілем до кількості самих твітів.
По-друге, у Twitter є давня проблема ботів, яку обіцяв вирішити Ілон Маск, проте так і не зробив цього. Їх використовують і для збільшення кількості підписників, і для поширення фейків та маніпуляцій.
Тому значно показовішою є кількість охоплених твітом людей. Саме тому Рух ЧЕСНО враховував і цей показник під час формування рейтингу. Найбільше переглядів серед нардепів має Леся Василенко — її найпопулярніший у 2023 році твіт охопив понад два мільйони людей.
20 killed. 40 missing. 73 wounded. Tragic statistics updated from #Russia attack on #Dnipro. Behind the numbers are people’s lives. The pain is felt through all #Ukraine pic.twitter.com/ESSYfjg1Gv
— Lesia Vasylenko (@lesiavasylenko) January 15, 2023
Схожа історія з депутаткою від “Слуги народу” Галиною Янченко, яка має лише 11 тисяч підписників, проте найпопулярніший її допис цього року набрав понад 900 тисяч переглядів. Саме такі великі охоплення дозволили їй потрапити в топ-10.
“Twitter для мене — платформа для комунікації та інформування іноземної аудиторії. Оскільки в парламенті я відповідаю за зв’язки з Німеччиною як співголова Україно-німецької групи дружби, більшість моїх підписників у Twitter — німці. Інформування німецької аудиторії допомагає нам формувати громадську думку, яка активно підтримує Україну, і тисне на німецьких політиків збільшити допомогу нашій країні”, — пояснює Янченко.
У Петра Порошенка показник залученості, тобто відношення охоплень до кількості підписників, один з найменших серед депутатів — тільки 2,6%. Менша залученість очікувана для сторінки з мільйоном підписників, але низькі охоплення скоріше виняток для українських політиків.
Серед 15 найпопулярніших депутатів лише троє мають залученість менш ніж 10% — це Порошенко, Андрій Парубій та Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Історія зі Starlink дуже показова. Twitter з початку повномасштабного вторгнення став платформою для закликів підтримувати Україну, у тому числі зброєю. Це також місце, де часто першими з’являються новини для іноземної аудиторії. Важливо розуміти, про що пишуть посадовці, адже часто це має прямий вплив на настрої суспільства в Україні та за кордоном.
Найбільше депутати пишуть про війну та російські воєнні злочини. Таким історіям присвячено найбільше твітів Лесі Василенко. Депутатка багато розповідає про жертв російських атак, в основному цивільних людей.
Katia, 27, is in intensive care. doctors fight for her life after she was dug up from under the explosion debris, her body temperature just 31 degrees. Her husband and baby are reported #killedbyrussia pic.twitter.com/KVi2k06NuF
— Lesia Vasylenko (@lesiavasylenko) January 16, 2023
Натомість Кіра Рудик значно більше фокусується на закликах надати Україні зброю та подяках міжнародним партнерам за їхню допомогу. Особливо багато у 2023 році вона говорила про Тайвань — три з п’яти її найпопулярніших дописів присвячено цій країні.
“З початку повномасштабного вторгнення стало зрозуміло, який величезний інформаційний розрив існує між тим, що відбувається в нашій країні, і тим, як це бачать і сприймають люди за кордоном. Для них і зараз наші події зі сфери недосяжного, фантастичного. Тому важливо постійно розповідати — і про героїзм військових, і про злочини окупантів, і про роботу парламенту, і про буденне життя”, — зазначає Кіра Рудик.
🇹🇼Our team learned today how to say "Thank you, Taiwan!"
— Kira Rudik (@kiraincongress) February 13, 2023
Thank you for 3 more powerful generators. Thank you for your support! 谢谢台湾@MOFA_Taiwan pic.twitter.com/nzE5R2oTmH
Петро Порошенко використовує Twitter інакше — його значно більше цікавить українська аудиторія. Лише 10% його твітів англомовні, переважно це подяки партнерам. Навіть підписаний він українською, на відміну від колег. Теми дописів також відрізняються. Найбільше він говорить про допомогу армії, а також цитує власні заяви та інтерв’ю.
Одразу після закінчення Мюнхенської безпекової конференції на кілька годин заїхали на Кіпр - тут ми підписуємо нові документи по проєкту «Poseidon» і відправляємо в Україну ще одну партію «пташок» для нашої артилерії. pic.twitter.com/LM4Xcl1rHJ
— Петро Порошенко (@poroshenko) February 21, 2023
Дипломатичну роль відіграє також Twitter Інни Совсун, більшість дописів — це подяки за міжнародну допомогу або заклики надати її. Українською вона пише мало, а основна тема — це законопроєкт про реєстровані партнерства.
Слейй🏳️🌈
— Inna Sovsun (@InnaSovsun) March 31, 2023
На сайті Президента зареєстрували петицію в підтримку мого законопроєкту #9103 про одностатеві і різностатеві партнерства. Співавторами є аж 44 організації. І за три дні вона назбирала 11 тисяч підписів.
Дякую за підтримку! Заходьте і підписуйте: https://t.co/zGL2VlBHAC pic.twitter.com/ZRNZ3zKsvF
Олексій Гончаренко має два явні фокуси у Twitter — персональний бренд і російська пропаганда. Найпопулярніший його пост — це історія про те, що він подарував американській конгресвумен Ненсі Пелосі блакитно-жовтий браслет. Це типовий допис для сторінки Гончаренка — розповідь про його зустріч, статтю чи промову.
On @SpeakerPelosi's arm, there's a bracelet made from Ukrainian bullet casings. I gave it to her as a reminder of how we're defending the free world, and to symbolize the enduring friendship and cooperation between our countries. pic.twitter.com/GrL7mWyDOZ
— Oleksiy Goncharenko (@GoncharenkoUa) February 18, 2023
Також депутат часто пише про міфи російської пропаганди:
“Люди з-за кордону навіть не уявляли, що таке Росія. Маю на увазі, що вони не думали, як працюють російські пропагандисти, що говорять у них по телевізору, як живуть росіяни. Тому я часто викладаю англійською якісь сюжети з російських ЗМІ чи хейтспіч пропагандистів. І іноземці просто в шоці. Вони відкрили для себе цей світ російської ненависті та брехні”, — говорить Олексій Гончаренко.
Хочете краще зрозуміти рівень впливу людини у Twitter — знайдіть, хто її згадував у своїх дописах. Особливо, проте не виключно, це стосується англомовного простору. Переважно політики згадуються на сторінках медіа та іноземних колег, саме це і є “дипломатією у Twitter”.
Наприклад, депутатка від “Батьківщини” Альона Шкрум має лише п’ять тисяч підписників, але більше згадок у 2023 році, ніж Володимир Ар’єв, за яким слідкують 125 тисяч людей. По суті, це показує, працює політик з міжнародною аудиторією чи фокусується на українській.
Серед українських депутатів найбільш обговорюваним у західному Twitter є Петро Порошенко. Пояснюється це просто — його згадують як колишнього президента. Також популярні Леся Василенко, Кіра Рудик, Руслан Стефанчук та Інна Совсун. Стефанчук цікавий західній аудиторії, зокрема, як спікер парламенту.
Попри засилля ботів, проблемні алгоритми та політики, Twitter лишається потужною платформою з аудиторією, яка цікавиться політикою загалом та Україною конкретно. Тому нардепи та лідери думок мають посилено боротися за нашу якісну присутність у цій соцмережі.
Методологія: Дослідження проводили 01.01.2023 — 07.04.2023 на платформі Twitter. Для формування рейтингу виділили чотири критерії: кількість підписників, середні охоплення, відсоток англомовних дописів і кількість згадок за досліджуваний період. У кожній категорії акаунти отримували від 15 до 0 балів, де 15 — найбільш позитивний показник. Кінцевий рейтинг сформовано за сумою балів за цими категоріями.