Це не в мене до вас питання, шановні читачі. Це питання одного з тестів Програми міжнародного оцінювання учнів PISA (Programme For International Student Assessment), яка є сьогодні однією з найавторитетніших у світі. За цією програмою визначають ефективність розвитку шкільної освіти в окремих країнах та у світі в цілому. Наскільки успішно можуть розв’язувати подібні завдання українські учні? Відповідь отримаємо найближчим часом.
З 15 травня 2017 року в Україні стартує пілотний етап PISA. Щоб долучитися до всесвітнього рейтингу шкільної освіти, Україні знадобилося майже 20 років. Нарешті ми з’ясуємо своє місце. Боюся, гордості це нам не додасть.
То що ж це за тест із такими незвичними для нас завданнями? Що він дає? Освітянам про нього, може, й відомо, а от батьки, гадаю, не дуже обізнані в цьому питанні. Але всім знайомі результати PISA — саме за ними Фінляндія у 2009 році здобула собі славу країни з найякіснішою освітою. Так от, на традиційних іспитах зазвичай перевіряють рівень знань учнів — уміння розв’язувати приклади, задачі, знання правопису… PISA визначає зовсім інше — вміння думати й аналізувати, застосовувати отримані знання та навички на практиці, робити висновки з прочитаного. У тестуванні беруть участь 15-річні підлітки, які закінчують базову школу і вступають у доросле, самостійне життя.
Існує три напрями тестування: з математики, природничих наук, а також читання й розуміння текстів. А ще учасники заповнюють анкети, що стосуються різноманітних аспектів їхнього підліткового життя: від соціально-економічного стану і підтримки з боку батьків до зацікавлення математикою. Анкетування проходять і адміністрації закладів, де навчаються учасники програми. Його мета — визначити навчальні можливості як усередині школи, так і поза її межами. Тут цікаво, чи є в анкетах PISA питання про вплив РУО на якість навчального процесу? Бо останнім часом усе більше вчителів наголошують на значному перевантаженні шкіл бюрократичною роботою з боку управлінських структур.
То якими є сьогодні результати PISA? На що має орієнтуватись Україна? У країнах, що мають найвищий рівень освіти, школярі набирають понад 500 балів. Лідерами PISA-2015 стали Сінгапур, Естонія, Японія, Фінляндія, Китай (Макао і Гонконг), Канада. Мій прогноз щодо результатів PISA-2018 такий: ми отримаємо десь 360–400 балів. І це буде сумно, бо такі показники значно нижчі від середніх по світу.
До речі, в розвинутих країнах дослідженню PISA приділяють особливу увагу. За моніторингом стежать, його результатами пишаються, він може викликати реформи національного масштабу. Так, у 2000 році Німеччина набрала дуже низький бал, і німці сприйняли це як національну ганьбу. Після чого було швидко запроваджено зміни до шкільної програми, і вже за 6 років німецькі школярі отримали 504 бали замість ганебних 490 (нижче за середню результативність за даними PISA), і до сьогодні вони підтримують рівень понад 500 балів.
Чому результати PISA в Україні можуть стати невтішними? Звернімося до змісту ЗНО, ДПА, контрольних робіт, де більшість запропонованих завдань залишаються на репродуктивному рівні. А раз ми пропонуємо такі завдання для контролю — значить, саме цього ми й навчаємо. Наші діти добре читають на швидкість, але за такого читання не розуміють змісту. Їм треба прочитати текст декілька разів, щоб розібратися, що до чого. А іноді потрібна ще й допомога дорослих для тлумачення. Школярів навчають виконувати завдання за шаблонами, але не ставлять перед ними креативних питань на логіку та кмітливість. Коли в Корпорацію «Ранок» приходить новій працівник, ми навіть не вимагаємо в нього диплом. Просто даємо тестові завдання на логіку та критичне мислення, і якщо претендент їх виконує, беремо його на роботу. Та я вам скажу, що далеко не всі випускники вишів можуть дати відповіді на елементарні питання.
Можливо, після усвідомлення реальної катастрофи в українській освіті все ж таки почнуться справжні реформи, буде переглянуто зміст ДПА і ЗНО, навчальних програм, а програмам дошкільної та початкової шкільної освіти почнуть приділяти більше уваги. Мені як батькові пощастило знайти для своєї доньки школу, в якій уже другий рік поспіль старшокласників тестують за завданнями PISA і відповідно до результатів коригують навчальні технології. А як щодо інших українських дітей? Чи навчатимуться вони в новій українській школі, чи отримають ті знання та навички, які допоможуть їм стати успішними й конкурентними в дорослому житті?
Післямова для допитливих. Як PISA пропонує розв’язати завдання з глобусом і бджолами? По-перше, потрібно виокремити з тексту саме математичну задачу, відкинувши несуттєві деталі («укуси», «захисники тварин»). По-друге, треба не шукати точні кількісні дані для розрахунків (їх у завданні немає), а використати приблизні значення з повсякденного досвіду: висота поверху близько 3,5 м, довжина бджоли близько 2 см. По-третє, слід застосувати знання з географії: діаметр Землі дорівнює приблизно 13 тис. км. Тільки в такий спосіб можна швидко знайти правильну відповідь. Ну що, порахували? Так, використання бджіл як математичної моделі не є коректним, бо в такому масштабі, як виконано глобус на виставці, бджола мала б бути 1–2 км завдовжки...
Дякую директору ліцею «Мир» Юлії Павиченко допомогу в підготовці цієї статті.