У країнах з ринками, що формуються, вартість антикризових фіскальних заходів у 2020 р. експерти МВФ оцінюють на рівні 5,1% ВВП. З цієї суми 3,1% ВВП становлять додаткові державні видатки і недоотримані державою доходи, а 2% ВВП - фіскальні заходи з підтримки ліквідності. У розвинутих країнах вартість фіскальних пакетів порятунку за оцінками МВФ сягає 19,8% ВВП у 2020 році, з яких додаткові державні видатки і податкові заходи - 8,9% ВВП.
За багатьма свідченнями експансивна фіскальна політика набуває перманентного характеру і стане невід'ємною складовою ери деглобалізації або «епохи розладу». В останньому дослідженні Дойче банку The Age of Disorder його автори зазначають: COVID-19 змусив політиків перейти рубікон відносно застосування експансивної фіскальної політики і дуже вірогідно, що тривалий період фіскальних економій назавжди залишиться у підручниках з історії. В комбінації з ультра-м'якою монетарною політикою це призведе до формування принципово нового світу і нового макроекономічного середовища.
Експерти Дойче банку підкреслюють, що жорстка фіскальна політика досягла своїх природніх меж і в майбутньому буде рухатися у зворотному напрямі. Жорстка політика стала причиною незадовільних темпів економічного зростання у багатьох країнах; саме це підживлювало популістські рухи по всьому світу та призвело до утворення шпарин у конструкції Європейського Союзу.
За прогнозом МВФ, середній показник фіскального дефіциту в світі зросте із 3,9% ВВП у 2019 р. до рівня 13,9% у 2020 р. і 8,2% ВВП у 2021 р. (див. таблицю). При цьому дефіцит у розвинутих країнах сягне величини 16,6% ВВП у 2020 р. і 8,3% у 2021 р. Економіки з ринками, що формуються, також відзначатимуться високими обсягами фіскального дефіциту – 10,6% ВВП у 2020 р. і 8,5% у 2021 р.
Наслідком експансивної фіскальної політики та стиснення реального ВВП під час кризи стане також помітне зростання відносних показників державного боргу. За прогнозом МВФ, лише за два роки (2020-2021) державний борг має зрости на 20,4 в.п. ВВП у розвинутих країнах і на 14,3 в.п. ВВП у країнах з ринками, що формуються.
Джерело: МВФ, World Economic Outlook Update (June 2020), Fiscal Monitor (April, 2020).
Експерти Дойче банку констатують, що під час пандемії дефіцити бюджетів вибухоподібно збільшувалися у багатьох країнах, а суверенні спреди при цьому не зростали, внаслідок пом'якшення монетарної політики. Спокуса мати високий бюджетний дефіцит зберігатиметься у політиків і надалі, оскільки центральні банки продовжуватимуть агресивну політику «кількісного пом'якшення», нульових і від'ємних процентних ставок. Поряд з цим, нові суспільні настрої щодо побудови ефективних публічних систем охорони здоров'я, а також надання адекватної підтримки людям, які втратили роботу під час пандемії, спонукатимуть політиків до нарощування державних витрат.
Таким чином, за висновком експертів Дойче банку, COVID-19 змінив багато сторін нашого буття, включаючи надання стимулів політикам допускати суттєво більші дефіцити та активно накопичувати державні борги. М'яка фіскальна та монетарна політики стануть невід'ємними атрибутами нового економічного ландшафту, а відбудова економік у період після пандемії даватиме зручний привід державним діячам для того, аби витрачати більше і збільшувати обсяги емісії грошей для покриття додаткових витрат.
У руслі загальносвітових тенденцій Уряд України для підтримки сукупного попиту і зменшення руйнівних наслідків економіко-епідеміологічної кризи запланував продовження м'якої фіскальної політики у 2021 році. Так, проєктом закону про бюджет (№4000) граничний розмір дефіциту державного бюджету України встановлено на рівні 270,4 млрд грн або 6% ВВП. Очевидно, що потреби у збільшені державних видатків при скороченні державних доходів та застосування антициклічних властивостей фіскальної політики об'єктивно вимагатимуть зведення бюджету із значним дефіцитом.
Але в таких умовах ряд аналітичних центрів України виступають з відкритим закликом до народних депутатів «підходити до планування публічних фінансів стримано та обережно, спираючись на економічну теорію, і суттєво доопрацювати проєкт Держбюджету на 2021 рік». Зокрема, занепокоєння аналітиків викликає той факт, що передбачений проєктом бюджету дефіцит (6% ВВП) - необґрунтовано зависокий показник; його фінансування буде означати нарощування державного боргу, обслуговування якого буде дорогим і зменшить доступність кредитів для приватного сектору.
Після ознайомлення з такими закликами, складається враження, що деякі українські «експерти» досі живуть у минулому-позаминулому століттях на стрижні ліберальних догм і класичного економікса. Саме це не дозволяє їм сприймати нові реалії сьогодення та прогнозувати майбутні суспільно-економічні зрушення.
Наслідуючи такі догми в минулому та масово залучаючи зарубіжних радників і функціонерів, ми поступово перетворювалися в найбіднішу країну Європи із сировинною стагнуючою економікою. На противагу цьому, в громадян США, які будували свою економіку в XIX ст. після звільнення від британського колоніалізму, дуже популярним був такий вислів: робіть не те, що вам кажуть британці, а те, що британці робили самі. Дуже слушна порада для України у контексті формування не лише загальної економічної політики, а й конфігурації системи державних фінансів у середньостроковій перспективі.