Це необхідно й нашій державі, зокрема, для забезпечення системної саморефлексії на основі даних. Такі дані допомагають краще розподіляти ресурси та зосереджуватись на реальних проблемах. Вони також створюють можливість для обміну досвідом між країнами, які вже мають успішні практики.
Нещодавно Україна стала однією з перших з-поміж країн, які не є членами ОЕСР, що долучилась до ініціативи «Індикатори доброчесності в публічному секторі». Основою для Індикаторів є Рекомендації ОЕСР з публічної доброчесності. Коментар до 13 принципів Рекомендацій вже доступний українською мовою. На відміну від інших країн, що не є членами ОЕСР, Україна проявила лідерство і вже надала всі перші три набори даних – і це попри триваючу повномасштабну війну російської федерації проти нашої держави.
На днях ОЕСР вже оприлюднило результати оцінки за першими трьома наборами даних публічної доброчесності, і це важливий крок у зміцненні української системи публічного урядування. Зокрема, оцінки надано за такими наборами даних:
- Якість стратегічних рамок
- Підзвітність процесу вироблення політики
- Ефективність внутрішнього контролю та управління ризиками
Результати міжнародного оцінювання показали, що за багатьма показниками Україна виглядає краще за середні показники по країнах ЄС та ОЕСР. При цьому ОЕСР об'єднує 38 найбільш розвинених країн світу задля розробки кращих публічних політик, які сприяють економічному процвітанню, рівним можливостям та добробуту.
Розберімося детальніше. Індикатори публічної доброчесності ОЕСР – це не просто теорія. Вони базуються на перевірених даних, стандартах ОЕСР, ЄС тощо та практичних рекомендаціях й ставлять Україну в глобальний контекст і уможливлюють порівняльний аналіз. Головна мета – дати урядам інструменти для оцінки системи доброчесності і знаходження ефективних рішень. Ці індикатори допомагають урядам визначити сильні та слабкі сторони у запобіганні та протидії корупції. Ось як це працює і ось які показники включені в кожний з трьох вже оцінених наборів даних.
Якість стратегічних рамок
Україна та середні показники ЄС
Україна та середні показники ОЕСР
У сучасному світі стратегічні рамки антикорупційної політики – це фундамент, на якому будується система публічної доброчесності. Саме тому перший набір даних публічної доброчесності оцінює, наскільки чітко визначені та впроваджені на національному рівні ключові антикорупційні стратегії.
Цей набір даних охоплює декілька важливих індикаторів: охоплення та зміст стратегічних рамок, фактичні дані та діагностичні інструменти, прозорість на інклюзивність консультацій, впровадження та показники впровадження разом зі звітністю, фінансова сталість, а також оцінювання й використання висновків на основі попередніх результатів.
Поглянувши на графіки, бачимо, що на тлі середніх показників країн ОЕСР та ЄС Україна демонструє значний прогрес у впровадженні стратегічних рамок доброчесності. Найкраща оцінка у нас за індикатором, що вимірює мінімальний зміст стратегічної рамки антикорупційної політики, показники реалізації заходів у нас поки нижче за середні по ОЕСР та ЄС.
Таким чином, маємо значний простір для вдосконалення, передовсім, в питаннях впровадження чинних стратегічних рамок та практик оцінювання ефективності попередніх. На цих питаннях уряду слід сфокусуватися, щоб забезпечити прогрес. При цьому зібрані дані допомагають краще зрозуміти, які аспекти потребують доопрацювання для посилення довіри громадян та міжнародних партнерів.
Підзвітність у формуванні публічної політики
Україна та середні показники ЄС
Україна та середні показники ОЕСР
Оцінка за цим набором даних включає такі ключові нормативні індикатори: стабільність законодавства, законодавчий процедурний контроль, нормативна база з доступу до публічної інформації та відкритих даних, прозорості лобіювання, врегулювання конфлікту інтересів, політичного фінансування, а також частку державного фінансування й механізми нагляду за фінансуванням політичних партій та кампаній, в т.ч. приватним фінансуванням, тощо. Інші індикатори за цим набором даних вимірюють реальну практику, як-то: доступ до публічної інформації на практиці, проактивність розкриття наборів даних, відкритість процесу ухвалення публічних рішень, використання механізмів запобігання конфлікту інтересів, а також запобігання неправомірному впливу.
Окремо слід відзначити два індикатори, за якими оцінюють доброчесність не тільки під час, а й після роботи на публічній службі міністрів та інших вищих посадових осіб, які за принципом обертових дверцят після звільнення з публічної служби переходять в бізнес. За цими індикаторами вимірюється частота переходів міністрів та інших високопосадовців до приватного сектору в межах їхньої сфери відповідальності, що дозволяє оцінити ризики конфлікту інтересів і торгівлі інсайдерською інформацією.
Порівняльний аналіз України з середніми показниками ЄС та ОЕСР дозволяє визначити ділянки, в яких ми виглядаємо краще, як от нормативне регулювання конфлікту інтересів, фінансування партій і лобіювання. Сфери, які просідають, включають встановлення запобіжників для уникнення зловживань під час лобіювання, посилення аудиту політичного фінансування, в т.ч. через залучення сертифікованих аудиторів, підвищення відкритості державних структур під час прийняття рішень. При цьому найбільшу увагу слід приділити заповненню прогалини в моніторингу механізмів забезпечення доброчесності в процесі перетікання людського капіталу між владою та бізнесом.
Ефективність внутрішнього контролю та управління ризиками
Україна та середні показники ЄС
Україна та середні показники ОЕСР
Цей набір даних оцінює, наскільки ефективно публічний сектор впроваджує системи внутрішнього контролю, управління ризиками та внутрішнього аудиту, а також наскільки ці процеси відповідають міжнародним стандартам. Висновки базуються на аналізі нормативно-правових актів, практики їх застосування, а також даних, наданих урядом.
Порівняльний аналіз України з середніми показниками ЄС та ОЕСР в рамках цього індикатора показує, що наша країна вже має розвинені рамку управління ризиками, практику управління ризиками, а також центральні функції для внутрішнього контролю і аудиту. Окрім цього, маємо високий показник організацій, що покриваються внутрішнім аудитом й високий показник прийняття рекомендацій внутрішнього аудиту.
При цьому рівень прийняття рекомендацій внутрішнього аудиту свідчить про готовність керівництва діяти відповідно до наданих рекомендацій, тоді як рівень виконання рекомендацій відображає фактичну реалізацію запропонованих заходів. Це різні показники і кожен з них є важливим для підвищення ефективності публічного урядування.
І хоча Україна продемонструвала вищій за середні по ЄС і ОЕСР рівень прийняття, наша країна має суттєво нижчий показник виконання рекомендацій за результатами внутрішнього аудиту. Україна має покращити цей показник і зосередитись на вдосконаленні регулювання механізмів внутрішнього контролю в діяльності публічних інституцій, в т.ч. шляхом належного укомплектування функції внутрішнього контролю сертифікованими аудиторами, забезпечення прямого і безперешкодного доступу керівників цієї функцій до політичного керівництва, впровадження періодичного зовнішнього незалежного забезпечення якості механізмів внутрішнього контролю тощо. При цьому важливо закрити прогалину з охопленням внутрішнім аудитом державних організацій.
Наступні кроки
ОЕСР та Україна в цьому і наступних роках продовжать працювати над аналізом інших наборів даних, щоб комплексно оцінити свою систему забезпечення публічної доброчесності. Останні три набори даних включають такі:
- Доброчесність інституцій, що покликані забезпечити справедливість в суспільстві, публічної служби та механізмів притягнення до дисциплінарної відповідальності, що охоплює нормативно-правові акти та практику, спрямовані на сприяння доброчесності в судівництві і прокуратурі та забезпечення підзвітності через дисциплінарну систему для публічних службовців.
- Сила нагляду та контролю, включає ефективність роботи органів нагляду і контролю, як-то: вищий орган фінансового контролю, офіс омбудсмена, регуляторні органи та адміністративні суди.
- Меритократія в публічному секторі, що вбирає в себе конкурсні процедури найму на публічну службу, просування по службі на основі заслуг, пониження в посаді та звільнення публічних службовців за результатами роботи, а також впровадження таких процедур на практиці.
Такий підхід — це не тільки і не стільки про запобігання і протидію корупції. Це передусім про підвищення якості публічного урядування та довіри громадян до держави.
На отримані результати оцінювання слід й надалі рефлексувати та говорити про них на національних та міжнародних майданчиках. Нам є чим пишатися і показувати, що інвестиції в розвиток інституцій, що забезпечують публічну доброчесність, працюють.