ГоловнаБлогиБлог Тараса Семенюка

Стратегія газового програшу. Все собі, конкурентам - податки

Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк анонсує збільшення ренти за надрокористування та планує обкласти додатковими податками українських газовидобувників. На тлі пікетуючої економіки країни, саме газовидобувну галузь «визначили» джерелом надходжень до державного бюджету. На тлі голосних заяв про енергонезалежність та необхідність стимулювання власного видобутку, додатковий податковий тягар на стратегічно важливу галузь виглядає як зрада національним інтересам.

Фото: willbe.ru

Уряд Яценюка попередньої каденції вже підняв рентну плату для видобувників газу зі свердловиною до 5000 м. з 28% до 55% та зі свердловин глибиною понад 5000 м. з 15% до 28%.

Щоб зрозуміти суть цих даних, варто зазначити, що ставка ренти дозволяє приватним компаніям робити інвестиції в розвідку та буріння, та підвищувати ефективність існуючих свердловин, цим самим забезпечуючи стабільний ріст обсягів видобутку, які до 2019 року можуть зрости до 7.5 млрд. куб. м. від сьогоднішніх 2.3 млрд. куб. м. на рік. Що це означає? Кожний додатковий кубометр видобутку українського газу зменшує нашу газову залежність від Росії.

Газовидобування – галузь, що вимагає значних інвестицій. І ці інвестиції напряму залежать від рівня податкового навантаження. Вищий податок – менше інвестицій – менше видобутку газу. І навпаки. Підняття ренти до 55% унеможливлює зростання обсягів українського газу.

В результаті підвищення Україна встановила на сьогоднішній день найвищу рентну ставку на видобуток природного газу серед усіх країн-сусідів зі східної та центральної Європи. Такі високі податки більш характерні для країн експортерів газу, але ніяк не імпортерів. Тому наша країна вже на цьому етапі програє конкуренцію за інвестиції як українських, так і іноземних інвесторів.

Крім цього, уряд постановою №647 зобов’язав всіх великих споживачів газу купувати його виключно в однієї компанії, тобто в НАК “Нафтогаз України”. Як наслідок, приватні компанії втрачають своїх клієнтів. НАК “Нафтогаз України” фактично стає монополістом на газовому ринку України.

На постанову №647 вже встигли відреагувати партнери Європейської енергетичної спільноти. У своїх зверненнях вони “застерігають уряд України від необдуманих кроків щодо монополізації ринку енергоресурсів компанією НАК “Нафтогаз України” і закликають до лібералізації”.

Приватні компанії, які роками працюють в Україні просять уряд створити умови для функціонування вільного ринку. Але їхні прохання не почуті. Питання: чому? Невже Україні не потрібен вільний ринок газу?

Адже саме вільний ринок апріорі забезпечує якість продукту та доступну ціну для споживача. Монополія завжди буде тяжіти до підвищення ціни та вироблення неякісного продукту.

Оцінюючи об’єктивно ситуацію, видобувники, а це переважно іноземні компанії зі світовим ім’ям, інвестують в геологічну розвідку, яка в українських умовах дуже дорога та складна. Сам НАК “Нафтогаз” не здатен забезпечити інвестиції в нові розробки родовищ, тим більше їх утримання.

Згідно умов Асоціації між Україною і ЄС та вимог Третього енергетичного пакету (на умови якого Україна має пристати буквально за кілька тижнів - з січня 2015 року), наша держава зобов’язалась лібералізувати ринок енергоресурсів. Однак уряд обрав чітку стратегію на вибивання приватних видобувних компаній з ринку України.

До прикладу, за період з 2009-2013 роки ріст видобутку газу незалежними компаніями склав – 27%. Зокрема, за першу половину 2014 року вони забезпечили 14% загального видобутку в Україні, а загальний ріст за період склав 34%.

Сюди потрібно додати те, що тільки приватні компанії займаються одночасно інвестуванням на підтримкою існуючих родовищ та гарантують живі гроші на розробку нових родовищ. Уряд та НАК “Нафтогаз України” не мають таких ресурсів, щоб інвестувати та розвивати нові родовища.

Запровадженням високих рент та податків загалом, уряд намагається перекрити дефіцит бюджету та забезпечити коштами АТО. Як зазначають представники незалежних газовидобувників, фінансувати безпеку країни «річ свята», бо тільки в мирну країну прийдуть нові інвестори. Однак таке підвищення ренти, на їхню думку, повинне мати тимчасовий характер, оскільки в довгостроковій перспективі такі заходи приведуть до того, що компанії не зможуть інвестувати в нові родовища.

“Потрібно забрати надприбутки в енергокомпаній, а з іншого боку дати можливість щоб більше свердлили та видобували”, - резюмував промову Арсеній Яценюк.

Невідомо, в який спосіб можна очікувати збільшення видобування у пропорційному збільшенні податків та ренти.

Експерти наголошують, що зі збільшенням податків та ренти видобування корисних копалин, уряд й без того виганяє з країни інвесторів і будує стіну перед потенційними. Ті, хто працюють на газовому ринку, впевнені, що подібні кроки ще набагато років відіб’ють бажання в реальних інвесторів вкладати гроші в Україну.

Сьогодні інвестор, який оцінює країни, куди йому вкладати кошти, керується, насамперед, трьома факторами: стабільною політичною ситуацією країни, рівнем корупції (згідно даних Transparency International) та легкістю ведення бізнесу (згідно даних дослідження Світового банку “Doing Business”).

Україна поки не може похвалитись лідерством в жодній з цих оцінюючих ніш. Зокрема згідно даних легкості ведення бізнесу за 2014 рік наша держава посіла 112 місце. Найбільший наш сусід Росія зайняла 92 місце. Куди кращі умови в наших західних сусідів. Зокрема, Польща - 45, а Угорщина - 52.

Ці країни для газовидобувників створюють куди кращі умови. Зокрема, полегшують бюрократичну процедуру початкових розробок родовищ та проводять ринкову політику оподаткування.

Зрозуміло, що інвестори підуть туди, де кращі умови ведення бізнесу. Джерела в приватних компаніях на правах анонімності зазначають, що терпець скоро урветься. Вони не бачать змін з приходом нової влади.

В свою чергу експерти зазначають, що з монополізацією ринку під НАК “Нафтогаз” уряд планує погасити борг компанії, який перевищує 100 млрд. дол США. Одночасно уряд прагне збільшити реверс газу з ЄС.

Зрозуміло, що простіше заплатити за вже готовий газ та транспортувати його до споживача, аніж розробляти свої надра. Проте розробка національних копалин – це стратегічна перемога країни, оскільки в турбулентному газовому ринку Європи сьогоднішня уявна перемога на реверсі наступного року може обернутись поразкою.

Варто памятати, що Росія працює на всіх фронтах щоб зарубати реверсні поставки газу з Європи до України. В ЄС вже створена неформальна коаліція країн, які виступають проти санкцій проти Росії, а це є Угорщина, Словаччина, Чехія, Кіпр. Перші три є нашими партнерами по реверсу. Та чи довго вони будуть? Невідомо.

На нещодавній зустрічі з представниками Уряду та НАК “Нафтогаз” в Києві газовидобувники та трейдери задали просте питання Андрію Колоболєву (глава НАКу): “як жити далі й розвиватися в таких умовах?”. Відповідь від молодого чиновника була дуже короткою “діліться газом та прибутками”. Це саме повторив Арсеній Яценюк під час презентації програми дій уряду в четвер.

Чи виконає Україна умови асоціації з ЄС по лібералізації ринку енергоносіїв та чи в кінцевому випадку приєднається до Третього енергетичного пакету поки невідомо. Принаймні незалежні газовидобувники хочуть вірити в то, що власна країна надасть умови для розвитку ринку, а не продовжуватиме купувати газ у країни-агресора Росії.

Тарас Семенюк Тарас Семенюк , політолог
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram