ГоловнаБлогиБлог Тараса Кременя

Українська мова стала зброєю опору Росії

З початком повномасштабної війни Україна продовжує залишатися в центрі уваги світових ЗМІ. У фокусі й мовне питання, яке на тлі повномасштабного вторгнення Росії стає все більш резонансним і набуває нових сенсів.

Фото: EPA/UPG

Іноземні журналісти зазначають, що війна вплинула не тільки на відношення українців до росії, а й до російської мови. За спостереженням чеського видання «Deník Referendum» сьогодні багато українців самі відмовляються від “мови окупантів”.

Професорка антропології Університету Вашингтона Лада Біланюк теж вважає, що війна зрушила баланс на користь української мови.

“Люди вважають, що це є дієвим способом висловити свою підтримку Україні. Багато людей через дії росії вивчили українську мову або, а ті, що говорили двома мовами, частіше почали використовувати українську. Знаючи історичні причини присутності російської мови в Україні, ще у 2014 році багато хто почав це робити”, – зазначає Біланюк.

Нинішня ситуація, війна, безсумнівно, веде до зближення всіх українців із різних регіонів, мовних груп та політичних орієнтацій. І так було насправді завжди – пояснює історик Східної Європи Андреас Каппелер.

Німецький журналіст Флоріан Кулмас переконаний, що мирне співіснування мовної різноманітності – це прийняття бажаного за дійсне. Насправді ж в Україні вирує мовна війна. З цим твердженням погоджується  й іспанська журналістка  Ірен Ларраз. У своїй статті вона звертає увагу на те, що мова стала рушійною силою спротиву. Людей, які намагаються говорити українською, так сильно підтримують, що загалом менше критики за “недосконалу” чи змішану мову.

Іспанське інформаційне агентство “EFE”, поспілкувавшись з мешканцями Маріуполя та Києва приходить до висновку, що у країні, де не менше 30 відсотків населення розмовляє російською як рідною мовою, розмова українською стала зброєю опору росії, і все більше російськомовних в Україні перестали використовувати свою рідну мову в громадських місцях і навіть у їхньому повсякденному житті.

Чеська журналістка Катержина Грунтова у своїй статті згадує кампанію #KyivNotKiev, яка  була частиною великої кампанії #CorrectUA, запущеної Міністерством закордонних справ України у 2018 році та спрямована на англомовний світ. Крім зміни транслітерації назви столиці, вона спробувала змусити країну припинити називати себе «the Ukraine» англійською мовою, а лише «Ukraine». Існують назви, фактично взяті з російських, де Україна демонструється через «російський фільтр». Взявши зараз назви з української,  цей російський фільтр прибирається.

“Козацький бойовий дух і донині є важливою складовою української ідентичності” – під таким заголовком вийшла стаття  в угорському виданні «24», в якому професорка української літератури Вікторія Лебович пояснює, як народження української національної свідомості перепліталося з боротьбою за власну мову і культуру в ХІХ столітті, чи є в українців свій Петефі, а також що є джерелом такої кількості талановитих письменників, художників, кінорежисерів і, навіть, що сприяє сьогоднішнім військовим успіхам України.

“Росіяни завдали символічного удару по українській ідентичності”, – такої думки дійшли угорські журналісти, поспілкувавшись із вцілілими мешканцями міста-героя Бородянки.

“Складається враження, що війну справді розв'язав путін проти української мови, культури та ідентичності. Російське вторгнення, безсумнівно, змінило ставлення людей до використання мови”, – йдеться у статті.

Тарас Кремінь Тарас Кремінь , Уповноважений із захисту державної мови, народний депутат України VIII скликання
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram