Діяльність цієї організації містить повний набір інструментів впливу: ГО прикриття, PR-агенція прикриття, власне медіа, благодійний фонд, «польові агенти» та здатність організовувати операції. На прикладі «СтопКору» можна вивчати, як грамотно провадити інформаційні кампанії, користуючись демократичним устроєм своєї країни, свободою слова та подекуди оминаючи стандарти журналістської етики.
У лютому 2019 року одноголосним рішенням «Стоп Корупції» виключили з Глобальної мережі журналістів-розслідувачів GIJN. «Рада вважала, що група занадто залучена до політичної активності, а також були тривожні твердження про відсутність журналістського професіоналізму та конфлікти інтересів», — прокоментував ситуацію виконавчий директор мережі Дейв Каплан. Це стало першим таким випадком в історії GIJN, яка на момент голосування об’єднала 177 організацій з 76 країн.
Як писав тоді «Детектор-медіа», «це визнання головної проблеми проекту — сумнівних матеріалів», в яких «СтопКор» лобіював інтереси забудовників чи рекламував пастора Мунтяна.
Але зупинити діяльність таких організацій вкрай важко. Розслідування покаже, як побудована розгалужена мережа впливу «СтопКор», яка навіть зараз дозволяє проводити операції впливу попри принципи свободи слова, стандарти та етику журналістської роботи.
Про «Стопкор»
Серед засновників і громадської організації «Стоп Корупції», і онлайн-медіа «Інформаційне агентство «Стоп Корупції» є одні й ті самі люди: Роман Бочкала та Богдан Хмельницький.
Роман Бочкала — колишній журналіст телеканалу «Інтер», кінцевим бенефіціарним власником якого є проросійський олігарх Дмитро Фірташ. У 2016 році було оприлюднене листування т.з. «Маші» (як припускає Детектор.Медіа, співробітниці «Інтеру» Марії Столярової) зі співробітницею Міністерства державної безпеки так званої «ДНР» Тетяною Єгоровою. Переписка містить низку повідомлень про те, як Столярова організовувала курування інформполітики «Інтера» російським політтехнологом Ігорем Шуваловим за допомоги російського же журналіста Леоніда Муравйова. В частині листів йдеться про погодження інформаційної політики Бочкали з Муравйовим, який зокрема заборонив вживати слово «терористи» по відношенню до російських військ та сепаратистів. Є і скріншоти переписки, де Бочкала просить Столярову привезти йому прапор ДНР, і тут же докладає, що поїхав робити сюжет про полігон у Яворові (!). Після публікації листування Бочкала пішов з каналу, а СБУ видворила з України редакторку «Інтеру» Марію Столярову за її антиукраїнську діяльність.
Цікавим є шлях професійного становлення Романа Бочкали, як журналіста та активіста. Роман народився у Криму, там же й пройшов професійний шлях від газети до телебачення.
Родина Романа також доволі активно працювала на півострові. У 2010 році його батько Олександр був членом партії «Русскоє єдінство», яку тоді очолював Сергій Аксьонов.
Певно, саме це дозволило йому у 2014 році викладати в російській соцмережі Вконтактє відео, як у Джанкої «бравиє парні» зривають українські прапори з державних установ.
І вже у 2020 році Олександр Бочкала призначений директором однієї зі шкіл у Джанкої анексованого Криму. Судячи з документів, які він викладав на сайт навчального закладу, оформлявся на роботу він уже за російських законодавством.
Мама активіста та діяча - Наталія Бочкала викладала в тій же федеральній школі російську мову і літературу. Саме за її безпосередньої участі були влаштовані для учнів українського Криму теплі зустрічі з ветеранами російської армії в рамках «воєнно-патріотичної роботи».
Ще один із засновників - Богдан Хмельницький.
«Засновник «Стоп Корупції» боксер Богдан Майданюк змінив прізвище на Хмельницький. Я його пам‘ятаю ще з 2010-го року. Він був під судом за якийсь угон чи отжим «Гєліка». В 2013-му відробляв дебільні піарні замовлення Януковича проти Майдану. Після 2013-го успішно займався рекетом. Зараз доларовий мільйонер. Чого і не приховує. Годинник за 45 тисяч € взяв, а повістку на війну так і не взяв», — заявив громадський активіст Євген Карась в Telegram-каналі.
У 2014 році Хмельницький ходив по Майдану з георгіївською стрічкою. Саме цей символ використовують проросійські організації за межами росії. З 2014 року стрічка використовувалась в Україні так званими силами самооборони Криму та проросійськими сепаратистами. Цим же символом були обвішані російські війська, які у лютому 2022 році вторглися в Україну.
У 2021 році медіаменеджерів та діячів Бочкалу та Хмельницького зафільмували у Києво-Печерській Лаврі, куди вони ходили вітати митрополита Павла, відомого під прізвиськом Паша Мерседес. Як відомо, з 2008 по 2014 роки настоятель був депутатом Київської міськради від проросійської Партії регіонів, з 2009 — член Міжсоборної присутності Російської православної церкви. Наразі він перебуває під слідством Служби Безпеки України, там розглядається його безпосередня причетність до підривної діяльності в Україні.
Повний набір інструментів впливу
До екосистеми «Стоп Корупції» входить однойменне офіційно зареєстроване онлайн-медіа, телеканал на YouTube, PR-агенція People Media («ТОВ ПІАР - АГЕНТСТВО ПІПЛ МЕДІА») та низка активістів для участі в різноманітних акціях. PR-агенція People Media «належить» сестрі Богдана Хмельницького (Майданюка) - Оксані Станіславівні Майданюк та тестю Бочкали - Нефьодову Юрію Анатолійовичу.
У People Media широкий пул клієнтської бази. Так, у 2021 році був Національний авіаційний університет – друкували для них інформаційні буклети. Судячи зі сторінки People Media в Інстаграм, вони також співпрацюють (співпрацювали) з Ретровіллем, ДП «Документ» (паспортний сервіс).
Окремо цікавий клієнтський кейс People Media - співпраця з забудовником «Столиця груп» (Stolitsa Group). Серед бенефіціарів компанії свого часу була і Владислава Молчанова, яка, за даними ЕП, має найбільший вплив серед забудовників на Київраду та окремих її депутатів. Христина Кришиха, попередня директорка і підписантка People Media, вказала у ФБ, що зараз працює PR and Communications Manager в цій же Stolitsa Group.
Судячи зі сторінки People Media у ФБ, там працювала і донька Богдана Хмельницького - Яна Хмельницька. Вона є і на фото з корпоративу, і на фото при наданні послуг, де підписана як дизайнерка Яна. Ще фото.
Лише PR-агенції недостатньо для успіху мережі впливу. Неабиякої репутаційної ваги, соціальної оцінки та імпакту додає благодійний фонд.
В екосистемі, дотичної до «СтопКор» через засновників, і такий є: благодійний фонд «Батальйон Волонтер», засновником якого є Сахні Бхану, бізнесмен з Індії, власник та директор ПП «ВАН УОЛД». Серед співзасновників, звичайно, вже зазначений Роман Бочкала та керівник Інформаційного агентства «Стопкор» Олександр Артемчук, а також відома волонтерка Юлія Толмачова. Чомусь остання нічого не пише про діяльність БФ «Батальйон Волонтер». Можливо, причина тому – відсутність звітів на сайті благодійного фонду. Роль звітів виконують десятки публікацій на сайті «Стопкор» про допомогу ЗСУ та гумдопомогу.
Операції впливу «СтопКор» проти державних діячів та держкомпаній
Важко заперечити постійну увагу та вплив «СтопКору» проти державних установ і діячів України, які впроваджують прозахідні реформи. У 2019 році ГО «Стоп Корупції» була помітно задіяна в протестах та мітингах проти голів Нацбанку України Валерії Гонтаревої та Якова Смолія, а також їхньої заступниці Катерини Рожкової.
На інформаційному порталі «Стоп Корупції», який громадська організація реалізує з 2018 року за фінансової підтримки Посольства США, вийшла низка публікацій про «корупційні схеми посадовців НБУ».
Так, ці ж мітинги висвітлювались також в українських медіа. Зокрема, у матеріалі «Українського тижня» зазначалось: учасники акцій не могли пояснити, чому доєднались до заходів, а на деякі питання журналістів реагували агресивно. У той же період у Telegram-спільнотах, які спеціалізуються на пошуку роботи, активно з’являлись оголошення про «набір масовки». За робочий день з 8:00 до 17:00 пропонували 400-450 гривень, оплатити обіцяли на картку. Глибоке дослідження з фактажем по діяльності публічних осіб отримали лише у «СтопКорі», а матеріал підтверджує значну попередню журналістську роботу.
Аналогічні акції проводились у 2019 році і проти тодішньої очільниці Міністерства охорони здоров’я Уляни Супрун, а на сайті «СтопКору» виходили негативні публікації про неї.
З 2022 року в центрі уваги «СтопКор» також і українська енергетика. Низка публікацій була присвячена державній компанії «Укренерго» та її голові Володимиру Кудрицькому, при чому деякі з них засновані на «документах, що потрапили до рук СтопКор».
Навіть якщо припустити, що йдеться про імовірне комерційне замовлення з боку ворогів керівництва Укренерго, публікація таких документів може призвести до витоку інформації про обʼєкти критичної інфраструктури не лише до найманих «чорних піарників», а й до ворожих спецструктур. Як показує практика, при зливі такої «гарячої» інфо замовнику-організатору зливу неважливо, чи буде це зроблено через медіа з сумнівною репутацією та неоднозначним бекграундом. До чого це призводить?
Упродовж 2023 року на «СтопКорі» вийшла низка публікацій, що поруч із нафтопереробним заводом (НПЗ) у Кременчуці хочуть збудувати новий, приватний, НПЗ. Спочатку «розслідувачі» знаходять зв’язки з оточенням президента-втікача Януковича, потім з кумом мера міста.
Далі «СтопКор» наголошує: Влада Кременчука «утаємничила» плани будівництва нового НПЗ, який пов'язують із кумом мера Малецького. І в цій самій публікації дається схема, де саме побудують новий НПЗ. На перший погляд, виглядає як боротьба з корупцією. Але з іншого боку – схема і розташування стратегічного обʼєкту нафтопереробної галузі опубліковані на широкий загал, а отже передані на вивчення російській розвідці.
Навіть якщо у росіян немає агентури всередині енергетичних компаній, то діяльність «антикорупційних викривачів» сама по собі дала б усю необхідну інформацію. Серед обʼєктів, про які писали та на які виїжджали активісти ВГО «Стоп Корупції» кореспонеднт та журналісти «СтопКор», є Трипільська ТЕС, Рівненська АЕС, Хмельницька АЕС.
Така дослідницька зацікавленість виглядає дуже органічною, якщо згадати, що у 2019-2021 рр. «СтопКор» активно підтримував тему «плівок Деркача», які, за даними НАБУ, є спецоперацією ФСБ. За даними слідства, тоді ще чинний нардеп Деркач отримав у 2019-2022 роках понад $500 тисяч від правоохоронних та розвідувальних органів Росії на підривну діяльність проти України.
Своїм інформаційним висвітленням «СтопКор» системно допоміг у цій підривній діяльності людині, яка багато років організовувала систему російського контролю і впливу на українську атомну енергетику. З кінця 2021 року, коли українські правоохоронні органи і спецслужби почали отримувати оперативну інформацію стосовно Деркача та почали слідчі дії, «СтопКор» різко змінив вектор в своїх публікаціях та почав висвітлювати його як держзрадника.
«Стоп корупції» після повномасштабного вторгнення
Повномасштабне вторгнення не додало розбірливості «СтопКору». Влітку 2022 року «СтопКор» випустив сюжет “Хто замовив Крупчака? У власника австрійського холдинга відбирають картонну фабрику в Обухові”, в якому розповів про несправедливий тиск української влади на «неугодного бізнесмена», «власника австрійського холдингу» Владіміра Крупчака, якому належав Київський картонно-паперовий комбінат. У матеріалах «СтопКор» Крупчака називають українцем за походженням, який «давно відмовився від російського громадянства». Важливо зазначити, що Владімір Крупчак - колишній депутат російської Госдуми від “Єдиної Росії”, полковник російської армії з 2001 року. Попри низку матеріалів на захист Крупчака на “СтопКорі”, у вересні Департамент стратегічних розслідувань Нацполіції дійшов до висновку, що Владімір Крупчак продовжує вести бізнес в Росії, і арештував всі його українські активи.
Висновки
Важливо усвідомлювати, що саме існування в нашій країні структур впливу, готових на все заради збагачення чи розширення екосистеми впливу, є загрозою національній безпеці. Наразі для функціонування таких організацій, як «СтопКор», в Україні немає великих проблем. Частина матеріалів «СтопКору» раніше виходила за підтримки таких міжнародних організацій, як Міжнародна мережа журналістів-розслідувачів «SCOOP», Freedom House, проєкт Dixi Group «Прозора енергетика» в рамках міжнародної технічної допомоги USAID, Програма розвитку ООН, Black Sea Trust, що є проєктом «German Marshall Fund of the United States» тощо.
За словами Сергія Іванова, на сьогодні зі «Стоп корупції» припинили або обмежили співпрацю знані міжнародні та прозахідні грантові організації, які колись мали спільні програми з проектами Романа Бочкали, зокрема Freedom House, Міжнародна мережа журналістів-розслідувачів «SCOOP», USAID, програма МАТРА Королівства Нідерландів, Антикорупційна ініціатива Європейського союзу (EUACI), Міністерство закордонних справ Королівства Данія (DANIDA).
Діяльність «СтопКору» та його співзасновників виглядає як робота на свою вигоду, та використання організацій (медіа, фондів, компаній) у якості прикриття. Вишенькою на торті є влучна назва. Адже корупція, з якою нібито борються у «СтопКорі», не тільки продовжує фактично існувати в нашій країні, але й залишається головним наративом для провідних програм та агентів впливу росії, спрямованих на дискредитацію України в світі та посягання на її національну безпеку.