Питання реформування ОПК не нове. Реформа потребує врахування поточної внутрішньої ситуації на ринку. Приватний сектор за роки війни виріс і став потужним конкурентом державному. Перетворення державного сектору з негнучного та радянського до сучасного та ефективного – це ще непроста публічна розмова. І тут нам всім варто бути готовими і до корпоратизації, і до приватизації, і до ліквідації підприємств, які вже багато років існують тільки на папері. Також треба зважати на зовнішню ситуацію, де ми знаходимося поряд з ворогом і де маємо визначити напрями розвитку з потенціалом для експорту та забезпечення потреб ЗСУ.
Тож, щодо підсумків – ось ключові напрацювання, які ми передаємо до нового міністерства.
1. Огляд оборонно-промислового комплексу. Його було проведено вперше в історії України і саме він стає основною програмних документів у сфері ОПК, адже дає комплексну оцінку готовності до задоволення потреб сектору безпеки і оборони в озброєнні, боєприпасах, військовій та спеціальній техніці з урахуванням актуальних воєнно-політичних загроз і викликів.
2. Проєкти нової Стратегії розвитку ОПК та Стратегії розвитку експорту озброєння та військової техніки. Остання чинна Стратегія розвитку ОПК була затверджена розпорядженням ще у 2018 році – і ми діяли на її виконання. За результатами проведення Огляду ОПК було розроблено новий проєкт Стратегії розвитку ОПК, уточнені цілі та завдання, визначені пріоритетні напрями державної військово-промислової політики до 2028 року. Окрім того, Огляд ОПК продемонстрував необхідність нарощування експорту, саме тому ми розробили проєкт Стратегії розвитку експорту озброєння та військової техніки.
3. Державна космічна програма. Розроблено проєкт Концепції Державної цільової науково-технічної космічної програми України на 2021 - 2025 роки. Це стратегічний документ в космічній галузі та основа для фінансового забезпечення її розвитку.
4. Ракетна програма. Не лише збережена, але й суттєво розширена. Затверджено рішення Уряду щодо додаткового виділення 700 млн. грн. в рамках бюджету Мінекономіки для розвитку виробництва ракетного озброєння. Підготовлено план по корпоратизації підприємств космічної сфери, розроблено та узгоджено відповідний законопроєкт. Ми вирішили нагальні проблеми Павлоградського хімічного заводу та Південмашу. Для цього Уряд виділив кошти з резервного фонду держбюджету, які були спрямовані на безпечне зберігання та утилізацію твердого ракетного палива та некондиційного гептилу, що сприятиме не лише стабілізації екологічної ситуації, а й збільшенню кількості робочих місць.
5. Новий Закон про оборонні закупівлі. Ми почали працювати над ним ще у вересні. Було чимало засідань і вперше в історії закон про оборонні закупівлі писався відкрито із залученням всіх бажаючих висловитись. Такої відкритості не було ніколи, і я дуже сподіваюсь, що вона збережеться. Закон наближає законодавство України у сфері оборонних закупівель до положень, поширених у країнах-членах НАТО та Європейського Союзу, забезпечує конкурентність в процедурах закупівель та здійснення демократичного цивільного контролю над ними. Закон було прийнято Верховною Радою 17.07.2020, і тепер це добре підґрунтя для подальшого розвитку закупівель в оборонній сфері.
6. Розроблено вісім важливих законопроєктів. Йдеться про законопроєкти, що дозволяють участь “Укроборонпрому” у створенні спільних підприємств для залучення іноземних інвестицій, запроваджено систему оцінки впливу іноземних інвестицій. Також планується удосконалення системи експортного контролю з дотриманням національних інтересів та встановлення нульового ввізного мита на складові для виробництва озброєння та спецтехніки для потреб Збройних Сил України. Створено нормативні документи для реформування організаційної структури підприємств космічної галузі, а також надання державної фінансової підтримки Південмашу для погашення заборгованості перед працівниками підприємства.
7. Постанова про демонополізацію експорту озброєння. На ці зміни багато років чекав весь ринок озброєння та військової техніки. Скасовано зобов’язання експортерів озброєння здійснювати маркетинг ринку збуту і встановлювати зовнішні ціни за погодженням з ДК “Укроборонпром”. Це сприятиме демонополізації експорту озброєння, створенню рівних умов щодо самостійного здійснення зовнішньоекономічної діяльності, усуненню штучних бар‘єрів, які призводять до зайвого витрачання ресурсів та часу підприємствами ОПК.
8. Корпоратизація “Укроборонпрому”. Проведено аудит всіх підприємств ДК “Укроборонпром” та підготовлена база для створення кластерів. Розроблено та подано на затвердження політику власності ДК “Укроборонпром”. Розроблено поступовий план трансформації ДК “Укроборонпром”, модель управління державними підприємствами та за підтримки міжнародних партнерів розроблено план впровадження корпоративної моделі управління.
9. Автоматизація Державної служби експортного контролю. З 2017 року тривав процес запровадження в Україні системи електронного ліцензування “Стратлінк”. У 2020-му він нарешті перейшов у практичну площину. Мінекономіки забезпечило фінансування такої автоматизації. “Стратлінк” дозволить автоматизувати процес обміну даними та взаємозв’язок між державними органами, що задіяні в системі експортного контролю, та суб’єктами господарювання - від подання заяви й отримання дозволу до надання звітності щодо міжнародної передачі товарів, які підлягають державному експортному контролю. Втілення цього – без перебільшення – революція на ринку. Я з нетерпінням чекатиму закінчення отримання всіх необхідних дозволів і початку роботи системи. Це зменшує корупцію та значно підвищує прозорість, швидкість та передбачуваність діяльності Державної служби експортного контролю.
10. Міжвідомча комісія з питань ОПК. Її було створено і забезпечено роботу після того, як вона була передана від РНБО до Кабміну. Це консультативно-дорадчий орган для узгодження дій центральних органів виконавчої влади з питань, пов’язаних з функціонуванням оборонно-промислового комплексу. До складу комісії вперше увійшли представники і Асоціацій, і громадськості, і приватного сектору. Вона важлива і як майданчик для обговорення стратегічних питань, і як ефективна міжвідомча взаємодія в рамках міністерств і відомств сфери безпеки і оборони.
11. Офсетна комісія. Ми відновили роботу Офсетної комісії при Кабінеті Міністрів для актуалізації поточного стану підготовки офсетних договорів за зовнішньоекономічними договорами та напрацювали відповідні зміни у законодавстві.
Для довідки: офсетні (компенсаційні) угоди – це угоди при яких частина коштів, що була витрачена на закупівлю імпортної продукції, обов’язково повертається в Україну у вигляді інвестицій чи технологій. Умови укладання офсетних договорів затверджуються Офсетною комісією при Кабміні.
12. Співпраця з НАТО. У грудні 2019 року було взято участь у засіданні Спільної робочої групи Україна-НАТО з оборонно-технічного співробітництва. А вже у січні 2020 року – від імені Мінекономіки я вперше взяла участь в засіданні Комісії Україна-НАТО на рівні послів країн-членів НАТО на чолі з Генеральним Секретарем НАТО, що є найвищим політичним рівнем співпраці України з Північноатлантичним Альянсом.
Було проведено семінар щодо розвитку національного ОПК за участю експертів НАТО, де обговорювались питання розширення співпраці підприємств ОПК України із центрами передового досвіду НАТО та досягнуто домовленості щодо другого семінару для обговорення можливостей реєстрації підприємств в Каталозі НАТО виробників оборонної продукції. Такий захід сприятиме підвищенню рівня поінформованості спільноти НАТО про потенціал ОПК України та збільшить шанси залучення вітчизняних підприємств до виконання контрактів для потреб Альянсу.
Все це з мого боку забезпечувалось прозорим та відкритим для громадського контролю процесом обговорення проєктів документів та прийняття рішень.
Що буде викликами для нового Міністерства?
● Прийняти та оновити стратегічні документи сектору безпеки і оборони;
● Оновити державні програми;
● Забезпечити потреби ЗСУ в новітніх зразках озброєння та військової техніки;
● Завершити корпоратизацію підприємств ОПК та космічної галузі;
● Розробити нову нормативно-правову базу для втілення прийнятого закону «Про оборонні закупівлі»;
● Встановити рівні правила гри для державних та приватних підприємств;
● Повернути світові позиції України в топ-5 експортерів озброєння та військової техніки.
Створення нового міністерства – це формування та затвердження положення, внутрішніх документів, номенклатур посад, міжвідомчих узгоджень, а вже потім – отримання доступу до державної таємниці для працівників. І це час. Знаю з власного досвіду – це складний шлях. Звісно, перехідний період завжди непростий. Я щиро бажаю, щоб його було пройдено максимально швидко та без наслідків для вже звичних для початку осені змін в державному оборонному замовленні та для формування державного оборонного замовлення на наступний рік.
Я впевнена, що ефективне державне управління можливе лише тоді, коли здійснюється на підставі принципів інституційної пам’яті. Тож за прикладом міжнародних практик підготовки transition books, зі свого боку я забезпечуватиму максимальну передачу справ та інформації для проведення ефективної та безперебійної роботи. Та буду першою, хто щиро радітиме досягненням та перемогам оборонної промисловості, тож бажаю успіхів і виважених рішень.
Нехай все вдається!