Потім був тривалий процес ухвалення закону «Про Вищий антикорупційний суд», де треба було врахувати вимоги наших міжнародних партнерів з дотриманням норми вітчизняного законодавства та виписати підсудність справ. Було складно, та ми впорались.
Загалом кожен етап створення Антикорупційного суду супроводжувався неймовірним скепсисом експертів різних рівнів. Спочатку стверджували, що судова реформа не буде схвалена. Потім наполягали, що парламент ніколи не затвердить закон щодо діяльності ВАКС, бо влада не хоче допускати до конкурсу на посади суддів Антикорсуду міжнародних експертів. Коли вже ці етапи пройшли, з‘явилась нова лякала, що сам конкурс до нового суду не відбудеться, бо буде мало охочих брати у ньому участь.
Що маємо у підсумку? Конкурс відбувся з однією з найвищих кількістю претендентів на місце - з 343 обрали 38 найкращих. 27 суддів працюватимуть безпосередньо в Вищому антикорупційному суді і 11 в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду. Надзвичайно важливу роль у конкурсі відіграли представники Громадської ради міжнародних експертів, серед яких були колишні судді та прокурори з Великобританії, Канади, Данії, Литви та Македонії. Вони відповідали за перевірку кандидатів на доброчесність та добропорядність. Зі 113 претендентів на суддівські посади в ВАКС, які успішно пройшли тестування, експерти ГРМЕ мали питання до 49. І лише 7 з них допустили до завершального етапу співбесід.
Щодо самого конкурсу, то його прозорості та відкритості дивувалися представники ГРМЕ. Тут хочу навести хоч і задовгу, але дуже промовисту цитату сера Ентоні Хупера, який головував у ГРМЕ: «У моїй країні процес і процедури призначення суддів мають абсолютно нульову прозорість. А тут – ви безперечно це можете побачити на каналі в youtube, і я сподіваюся, що ви дивилися, – ми ставили питання кандидатам, це були зовсім не прості питання про їхні статки і подібне, і все це одразу було на youtube. Ще раз – я не знаю жодної країни у світі, яка б досягла такого рівня прозорості у процедурах призначення на посади такого рівня. Вважаю, що Україну треба привітати».
Тепер на Вищий антикорупційний суд чекає дуже багато роботи. За оцінками голови суду Олени Танасевич, до ВАКС мають передати близько 3000 справ. Відповідно до законодавства, саме цей суд розглядатиме кримінальні провадження, як нові, так і ті, що вже слухаються в інших судах, що перебувають у підслідності НАБУ та САП та розмір предмету злочину або завданих збитків перевищує 500 прожиткових мінімумів. Зараз це 968 тис грн.
Перші висновки щодо ефективності Вищого антикорупційного суду можна буде робити мінімум після розгляду 30-40 справ. Тоді і стане зрозуміло, чи виправдовує він покладені на нього очікування.