Так, після того, як намагання «фронтовиків» нав’язати думку, що після виходу з коаліції Батьківщини та Самопомічі, в ній залишається БПП, НФ та Радикальна партія не мали успіху, а тільки збільшили негатив по відношенню до соратників Яценюка, Максим Бурбак заявив про те, що наразі тривають переговори з Олегом Ляшком щодо перспектив створення нової коаліції.
Аби ці переговори були більш «конструктивними», СБУ раптово почала перевірку Ляшка на причетність до корупційних схем. Цікавим є і саме формулювання підозри. Так, згідно з інформацією СБУ, «перевірка проводиться на виконання запиту від 9 лютого 2016 року з метою всебічної та повної перевірки інформації, отриманої від ДПІ у Печерському районі ГУ ГФС в м. Києві про можливе вчинення народним депутатом України Ляшком Олегом Валерійовичем адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією». Про що саме йдеться, не пояснюється.
З огляду на те, що СБУ зацікавилась особою Олега Ляшка саме в період формування нової коаліції, можемо зробити декілька висновків.
По-перше, українська влада не бажає робити жодних висновків і продовжує діяти в кращих традиціях так званої «суверенної демократії», яку дуже полюбляють в Росії та при владарюванні кланово-олігархічних систем.
По-друге, затягування переговорів щодо нової коаліції може свідчити про небажання влади змінювати управлінську модель, переглядати внутрішню політику, послабити податковий тиск, реформувати соціальну політику. До речі, саме про це говорив Ляшко, коли мова зайшла про можливість повернення його фракції до коаліції. Таким чином, робимо ще один висновок, що владі потрібен виключно ситуативний партнер, який би виконував усі рішення «старших по коаліції».
Зважаючи на характер Олега Ляшка, не думаю, що він погодиться з таким станом речей. Головний радикал країни скоріше буде ризикувати і йти на дострокові вибори, аніж сідати до човна, який обіцяє потопити як владу, так і усю країну.
Окрім вищесказаного, зазначимо, що система й надалі перебуває досить заангажованою, діє виключно по вертикалі, не бажає робити жодних висновків, продовжуючи жити одним днем та керуючись загальновідомим принципом мадам Помпадур, згідно якого після наче, хоч потоп.
Свідченням даної тези може бути і опублікована стенограма засідання РНБО, згідно якій стає відомо, що Юлія Тимошенко була проти початку військової операції в Криму. Таким чином, влада передає привіт Юлії Володимирівни за її небажання й надалі перебувати у коаліції.
Не треба дивуватися, коли за декілька днів у правоохоронних органів з’являться питання до когось з лідерів Самопомічі, як напередодні голосування за відставку Уряду такі питання з’явилися у ГПУ до Семена Семенченка.
Як би там не було, зрозумілим залишається наступне.
Влада є виконавцем рішень Заходу, але аж ніяк не українського народу. Аби отримати новий кредитний транш, вона може вдаватися до будь-яких методів, жахаючи Україну крахом у випадку дострокових парламентських виборів.
Але влада має пам’ятати одну річ. Тактично вона сьогодні виграє від створення нової коаліції, консервування ситуації, подальшої імітації реформ. Проте у стратегічному плані така ситуація призведе до фатального програшу як Петра Порошенка, так і Арсенія Яценюка. Шкода тільки, що вони не розуміють, що разом з ними може програти і уся країна. Саме та, завдяки якій вони і стали називатися владою.