ГоловнаПолітика

РНБО оприлюднила стенограму першого засідання після анексії Криму (документ)

В.о. міністра оборони Тенюх попереджав, що Росія може дійти до Києва за півдня.

Рада національної безпеки і оборони України розсекретила стенограму першого засідання, яке відбулося 28 лютого після анексії Криму. Як повідомляє кореспондент LB.ua, документ оприлюднили в понеділок на засіданні комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони.

Тодішній голова СБУ Валентин Наливайченко доповідав, що голова Верховної ради Криму Володимир Константинов і оголошений прем'єром Криму Сергій Аксьонов перейшли на бік Росії і перебували в координації з Чорноморським флотом Росії. Також він повідомив на Раді про масштабний перехід військовослужбовців, співробітників "Беркута" й інших правоохоронців на бік РФ і взяття під контроль російськими силовиками об'єктів інфраструктури півострова.

Наливайченко говорив, що дії Росії отримали масову підтримку населення Криму, і пропонував робити все можливе, щоб не допустити стрілянини і жертв серед мирного населення чи військових ЧФ РФ.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков доповідав, що внутрішні війська і ППС у Криму тоді ще несли службу, але протидіяти росіянам не збиралася. "Ми маємо в Криму близько тисячі осіб внутрішніх військ, які, сподіваюся, зможуть виконувати накази, ну щонайменше здаватися не будуть", - говорив він. За словами Авакова, вже тоді присягу зрадили близько 67 бійців "Беркута" зі зброєю.

В.о. міністра оборони Ігор Тенюх на засіданні попередив, що Росія налаштована серйозно. "Відбулася розмова командувача ВМС із командувачем Чорноморським флотом, який у прямій розмові сказав: "Я не маю повноважень з вами вести переговори, але скажу наступне. Ми підемо до кінця - це перше. Друге. Усі війська приведено в повну бойову готовність. Третє - якщо ви нам не будете протистояти, то крові не буде і все мине мирно". Тобто ратував за повну здачу, капітуляцію і перехід на бік РФ", - заявив тоді Тенюх.

Він також підкреслив, що об'єкти у Криму захопили спецпризначенці з досвідом бойових дій у гарячих точках РФ.

Тенюх також повідомив на РНБО, що армії Україна на той момент не мала. "Ми можемо зібрати з усієї країни військове угруповання чисельністю близько 5 тисяч військовослужбовців, здатних виконувати бойове завдання. Їх ми можемо кинути в Крим, але це не вирішить проблеми Криму. Ми їх там просто покладемо. А що робити з тисячами кілометрів кордону і підготовкою Росії до вторгнення. Якщо зайдуть вранці з боку Чернігівської області, то до вечора вже в Києві будуть", - говорив Тенюх.

За його оцінками, в Криму на той момент було понад 20 тисяч російських військових проти 1,5-2 тисяч українських, готових виконувати наказ про застосування зброї.

Якоїсь миті в.о. президента Олександр Турчинов заявив, що вже дав команду готувати указ про введення воєнного стану.

Однак голова Генпрокуратури Віталій Ярема й Ігор Тенюх не підтримали його. "Воєнний стан у цій ситуації нам не допоможе. Ми не маємо можливості його ввести в Криму, ми не можемо залучати органи внутрішніх справ, яких на сьогодні немає, і також Службу безпеки, якої фактично не існує. Я не кажу вже про армію. Все це потрібно створювати, а потім говорити про введення якогось там стану", - говорив Ярема.

Тенюх наголошував, що в армії є солдати, які ні разу у своєму житті не стріляли.

Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк зі свого боку говорив, що введення воєнного стану рівноцінне оголошенню війни проти РФ. Він також розповідав, що в скарбниці немає грошей на війну.

Лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко зі свого боку пропонувала "благати" про захист і нічого не робити, чим розлютила Турчинова, який керував країною в той час.

У результаті під час голосування за воєнний стан був тільки один голос - від Турчинова.

Після цього Турчинов поставив на голосування інше рішення, яке складалося із семи пунктів:

  • привести Збройні Сили в повну бойову готовність
  • уточнити стратегічні плани застосування Збройних Сил України та територіальної оборони
  • провести навчальні збори з військовозобов'язаними
  • виділити кошти на захист України
  • звернутися за допомогою до США і Великобританії як гарантів Будапештського меморандуму
  • взяти під посилений захист об'єкти енергетики і критичної інфраструктури
  • створити оперативний штаб з реагування на ситуацію в Криму і Севастополі

Його прийняли одностайно.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram