ГлавнаяБлогиБлог Романа Головіна

Не дати вкрасти Українську землю за лаштунками мораторію. Народна земельна реформа

Питання мораторію стало гостро в 2018 році. Але його продовжили. Певні міністри закликали президента не підписувати закон про продовження мораторію. Але Президент підписав. Одне говорити про продажність землі, а інше її такою зробити.

Мораторій – священна корова. В програмах всіх значимих кандидатів в президенти про землю як про мертвих, або про продовження мораторію і ринок землі не на часі, або питання землі оминається взагалі.

Фото: pridnestrovie-daily.net

В Україні відносно мораторію прагнення чи бачення розділилися. Одні за мораторій, а інші - проти мораторію. При чому розділилися ті, у кого землі не має – вони захищають і ділять чуже, що за Конституцією належить народові України.

Ті, хто за дію мораторію можна поділити на 2 категорії.

Одні хочуть тишком скуповувати землі по сіро-чорним незаконним схемам поки діє мораторій - це дешево, бо власники землі збіднілі і не має конкуренції в скупці, а потім все це легалізувати, але далеко потім як накуповують усю. Цим, як правило, займаються нинішні орендарі землі від самих малих до самих великих. Інші - це ті, хто хочуть зберігати мораторій поки не стануть певні події – чи якісь фермери не окріпнуть, чи бізнесмени не капіталізуються, чи комета не прилетить, чи до влади прийдуть ті хто треба. І ні хто не згадує про Українського селянина – в жодній програмі.

Ті, хто за зняття мораторію, діляться, також, на 2 категорії. На тих, хто реально бачить і має можливість скуповувати землю, і їх не цікавить яка буде ціна на землю і купити вони хочуть не тільки землю яка у них в користування, а і в багато разів більше чим обробляють зараз. І на тих хто просто вважає, що земля повинна бути товаром - ну от просто товаром чи товаром для спекуляцій.

Є ще ті, хто за лаштунками. Власники грошей, які запустять (емітують) будь-яку суму грошей для купівлі землі – базового ресурсу людства.

Отже, просто утримувати мораторій – втрачати і в подальшому землю як в розумінні надбання Українського народу.

Зняти бездумно мораторій на радість пофігістам-лібералам, олігархам і монополіям – просто загнати країну в глухий кут не вирішуваних соціально-економічних і безпекових проблем.

І в одному і в іншому випадках це люмпенізм, який потягнеться на захід, а можливо і на схід в пошуках роботи і кращого життя.

А Україна так і не перетвориться в аграрну розвинуту державу. Одні ще не перетворили її, а іншим не буде потреби її перетворювати.

І знову ж, забули про селянина-власника землі та його спадкоємців на землю і можливість вирішення проблемних питань земельних відносин, розвитку сільського господарства, трудових ресурсів саме через селянина, як центрову фігуру:

- селянин є власником на землі, і уособлює український народ.

- селянин є трудовим потенціалом, і, навіть якщо він за кордоном в наймах, він повернеться додому при створенні умов для роботи вдома.

- селянин прагне бути власником, господарем.

Тож, висновок простий – допомагати стати селянину не тільки власником землі, а і власником сільськогосподарського підприємства, переходячи від користувальної схеми обробітку землі до самостійної - через об’єднання власників землі у товариства, кооперуючи головний український ресурс - землю, в межах територіальних громад для високоефективного аграрного виробництва. Такій схемі заздритиме і Європа, і Америка – це те до чого вони хотіли би перейти і не платити міліарні дотації дрібним виробникам.

Не потрібно в такій ситуації робити болючий перерозподіл власності – власник є, і він українець. Не потрібно потім шукати трудові ресурси – вони є серед власників землі та членів їх родин, і вони як власники підприємств визначатимуть і рівень оплати своєї праці. Не потрібно потім ходити переляканим, що українці в котрий раз повернуть землю собі – земля є і повинна залишатися у власності народу України.

Потрібно допомогти селянину зробити народну земельну реформу. Держава повинна допомогти Новою аграрною і Новою кредитною політикою. А ми порадою і підтримкою.

А мораторій необхідно знімати, тільки на національно орієнтованих - наших умовах з поверненням землі, видуреної у селян псевдофермерами та псевдоаграріями. А це значить, що суб’єктом права власності має бути тільки українець-фізична особа або держава. Відчужувати землю можна, тільки одна земельна ділянка в «одні руки» - як воно між селянами і є, щоб земля належала народові України, а не одним рукам однієї монополії.

Роман Головін Роман Головін , Кандидат наук з державного управління
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter