Традиційно виконавці під час виконання судових рішень мають справу з такими видами майна, як грошові кошти, транспортні засоби, нерухомість, земельні ділянки тощо. За інформацією Інституту стратегічних досліджень, у 2022 році щоденний обіг віртуальних активів в Україні становив близько 1 млрд грн. Таким чином, віртуальні активи, навіть за найконсервативнішою оцінкою цього ринку, є потенційним активом, на який може бути звернене стягнення. Проте виконавці досі не мають ефективного інструментарію для арешту та стягнення віртуальних активів. Це створює ситуацію, коли віртуальні активи можуть використовуватися боржниками як засіб ухилення від виконання зобов'язань перед кредитором.
17 лютого 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про віртуальні активи" (№ 2074-IX), який регулює основні питання у сфері обігу віртуальних активів, а саме вчинення правочинів з віртуальними активами, посередницькі послуги щодо віртуальних активів тощо. Однак цей Закон набуде чинності з дня набрання чинності законом України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами.
У грудні 2021 року Міжнародний союз судових виконавців презентував Глобальний кодекс цифрового виконання (англ. Global Code of Digital Enforcement). Він визначає універсальні принципи, які держави мають впровадити у своє національне законодавство для регулювання використання цифрових технологій у виконанні судових рішень і контрактів та які стосуються всіх аспектів цифрового примусового виконання рішень у цивільних справах.
Зазначений Кодекс є кращою із наявних на сьогодні практик у галузі цифровізації виконавчого провадження, на яку також має орієнтуватись Україна під час проведення реформ у сфері примусового виконання судових рішень. Він встановлює підходи до використання технологій для виконання судових рішень та суміжних питань, зокрема етичних аспектів використання таких технологій, ризиків, пов'язаних зі штучним інтелектом, захистом персональних даних та доступом до електронних реєстрів. Зазначений Кодекс - це прогресивний документ, який надає значної уваги не лише цифровізації процедур виконання судових рішень, але і самому виконанню судових рішень шляхом стягнення віртуальних активів.
Згідно з Кодексом, держави повинні створити такі умови, за яких криптоактиви можуть бути арештовані судовими виконавцями та використовуватися для примусового погашення боргу. Крім того, Кодекс передбачає створення реєстру криптоактивів, а у випадку відсутності такого реєстру - обов'язкового декларування наявності криптоактивів. Документ також вимагає забезпечити судовим виконавцям доступ до комп'ютерних систем, де зберігається інформація про криптоактиви. Таким чином, відповідно до принципів, закладених у Кодексі, продовження реформ у сфері виконання судових рішень має включати питання забезпечення можливості стягнення на віртуальні активи. Це можливо у випадку набрання чинності уже прийнятим Законом № 2074-IX “Про віртуальні активи”.
Втім, підготовку до цього треба починати вже сьогодні. Нещодавно було зареєстровано Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо цифровізації виконавчого провадження (№ 9363 від 07.06.2023). Проєкт ЄС “Право-Justice” позитивно оцінює цю законодавчу ініціативу та вважає, що у разі її прийняття ефективність виконання судових рішень зросте, а також будуть створені кращі умови для захисту інтересів кредиторів. Втім, на нашу думку, окрім цифровізації процедур виконавчого провадження (отримання інформації, проведення аукціонів), цифровізація має також торкатися виконання судових рішень щодо віртуальних активів. З огляду на це, виникає доцільність щодо гармонізації положень законопроєкту № 9363 з Законом України № 2074-IX, який визначає правові засади обігу віртуальних активів в Україні. Це необхідно для того, щоб віртуальні активи, які належать боржникам, також могли бути використані для виконання судових рішень. Для цього також потрібне якнайшвидше прийняття змін до Податкового кодексу України стосовно оподаткування операцій з віртуальними активами.
Ми також переконані у тому, що розширення потенційного переліку активів, коштом яких може бути виконане судове рішення, сприятиме підвищенню культури виконання зобов’язань та добросовісній поведінці боржників.