Насправді, поки ми в активній стадії – це наче неважливо. Наші люди долучаються до повернення боргу колаборантам та зрадникам, росіянам, військовим та цивільним поза лінією фронту. В тилу. На нашій, на окупованій, але законній території. Це правильно та чудово.
Однак із формальної точки зору кримінального права – це злочин. Не дивуйтесь. Де-юре це так. Не всі залучені особи мають офіційне оформлення в спецслужбах, то все це відкриває велике біле поле в законодавстві. Що свого часу може щонайменше обернутись неприємними сюрпризами. Саме зараз варто згадати лютий-березень 2022 року. Коли треба було просто робити, а потім до багатьох в двері почали стукати оперативники ДБР, які повернулись з «ужгордських котлів». Може бути таке потім до наших партизан? Цілком. На жаль. Може це використовувати росія? Може навіть зараз. Не дарма вона грає у всі ці арешти голови СБУ та ГУР.
Що варто зробити вже зараз, щоб захистити наших людей. Треба внести в Кримінальний кодекс відповідні правки, де буде прямо зазначено, що під час дії особливого та воєнного стану всі дії, спрямовані на фізичне знищення ворога, колаборантів, зрадників та людей, що в тому чи іншому вигляді сприяють ворогу або їхнього майна не є кримінальним злочином, а люди, яких було залучено або які самостійно здійснювали такі дії, звільняються від кримінальної відповідальності як такі, хто не скоював злочину.
Так ми юридично захистимо наших людей. Наших простих, але героїчних людей, хто не навчався партизанської, шпигунської, диверсійної діяльності, але змушені боротися за незалежність України там, де зараз не діють ані наші закони, ані закони людства та людяності.