Ось і знов маємо цілу низку шикарних ініціатив від першого заступника міністра соціальної політики Шевченко В. В. Все подається під модними гаслами децентралізації, а також європейського досвіду. Під цим сакральним досвідом чиновники мають на увазі досвід Литви. В кінці травня Україну відвідав директор Асоціації медицини та ортопедії Литви Алгимантас Астраускас, детально про це можна прочитати за посиланням. Так ось, сам пан Астраускас розповідав, що держава має заборгованість перед протезними компаніями на рівні дворічного бюджету. І ми тепер беремо такі реформи у якості взірця?
Особисто у мене виникає ціла низка питань:
- Які країни ще аналізувались?
- Чому була обрана саме Литва?
- Чому відсутній публічний аналітичний звіт і громадське обговорення?
А тепер коротко про те, що саме пропонують чиновники:
- Віддати бюджети на місця.
- Перераховувати гроші на протезування не на протезні компанії, а людині з інвалідністю на банківську картку.
На даний час ГО «Підмога.інфо» отримує звіти про протезну галузь від 9 країн світу, і ми їх обов’язково опублікуємо. Чому ми в стані це зробити, а чиновники ні? Чи відкритість інформації порушить їхні плани?
Про передачу бюджетів на місця
На рівні ідеї все звучить нормально. На рівні реалізації - багато запитань.
По-перше, про протезування, адже ця тема є надзвичайно актуальною для нашої організації і для мене особисто. Тепер договори з підприємствами будуть укладати управління соціального захисту на місцях, а також виділяти гроші. Як буде здійснюватися контроль всіх цих окремих структур? І чи не створить це певну корупційну вертикаль, яка буде направляти гроші з місць до центру, але вже неофіційно? Головне, що механізм моніторингу взагалі не передбачається і не пропонується.
По-друге, забезпечення людей з інвалідністю санаторно-лікувальними путівками. Зараз будь-який санаторій може подати документи до Фонду соціального захисту інвалідів і прийняти участь у тендері. Після такої децентралізації він має подати десятки копій документів у кожний обласний центр, з якого хоче взяти клієнтів. І це може бути 5-10 путівок. Думаю, що всі санаторії просто обиратимуть найбільші міста і подавати документи туди, а в районних центрах буде по одному учаснику, і то щось типу переобладнаного ЖЕКу, де будуть кормити вівсяною кашею з компотом. Ось і весь відпочинок. Зато - децентралізація, зато - Європа.
Хочу уточнити, що являюсь прихильником децентралізації, мене навіть чиновники у внутрішній переписці нашивали лобістом дерегуляції. Саме так – якщо ви робите реформи і хочете децентралізації, то не обійтись також і без дерегуляції. Плюс ви маєте самі передбачити новий простий і прозорий механізм, а на перших етапах передбачити систему моніторингу його працездатності. А поки що ця пропозиція Мінсоцполітики виглядає як «бізнес-план» школяра-недоучки з 7 класу.
Про банківські картки
Це взагалі дуже цікава тема і є цілий ряд запитань по цій пропозиції:
- Яким чином буде обиратися банк? Чи будуть нараховуватись відсотки? Кому ці відсотки підуть?
- Коли буде здійснюватись перерахунок грошей? Всім на початку року? А як ви дізнаєтесь про пацієнтів, які померли?
- Яка саме сума буде перераховуватись? Середня по галузі? Тоді хтось отримає більше, а хтось менше. Яким буде механізм підвищення суми на складне протезування?
- Що буде відбуватись із невикористаними грошима?
- Як будуть боротися з можливими ситуаціями, коли протезна компанія буде пропонувати не новий протез, а його ремонт, і за це отримувати певну винагороду у виді готівки?
І це не лише моя думка, а й думка громадської ради при Фонді соціального захисту інвалідів. Ці ж питання передали вже на громадську раду Мінсоцполітики. Ми пам’ятаємо як міністерство вміє ігнорувати рішення громадських рад, і тому можемо лише сподіватися, що на цей раз чиновники відреагують інакше.
