Про гуманітарну допомогу ми чуємо сьогодні звідусіль. Дуже часто чуємо, що чогось не вистачає. Дуже велика спокуса сумніватись в тому, що допомога надходить. Але істина дуже проста, втім, як завжди, не дуже приваблива: все дуже складно, проте не катастрофічно. Міжнародна гуманітарна допомога – комплексний механізм, що охоплює не лише численних донорів, але і процеси збору та формування потреб, і логістику, що ускладнюється щодня через паливну кризу, руйнування транспортної інфраструктури та активні бойові дії та їхні гуманітарні наслідки щодня. Далі кілька спростувань найпоширеніших “зрад” у соцмережах.
Нам дійсно дуже допомагають. Світ об’єднався довкола України. Від всесвітньо відомих українців до голлівудських зірок, від приватних волонтерських ініціатив до міжнародних гуманітарних місій. До подолання гуманітарної кризи в Україні сьогодні залучені Європейський механізм цивільного захисту (EUCPM), Координаційний центр запобігання катастрофам при НАТО (EADRCC), Управління з координації гуманітарних питань ООН (OCHA), WFP (Глобальна продовольча програма), Дитячий фонд ООН (UNICEF), Агентство ООН у справах Біженців (UNHCR), Фонд з питань народонаселення (UNFPA), Програма розвитку ООН (UNDP), Міжнародний комітет Червоного Хреста (ICRC), Всесвітня організація здоров’я (WHO), Plan international, Агентство з міжнародного розвитку США (USAID), Ізраїльський форум міжнародної гуманітарної допомоги (ISRAAID), Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ), Консультативна місія Європейського Союзу в Україні (EUAM) та багато інших механізмів реагування на катастрофи як на міжнародному, так і на національному рівні.
Надзвичайно тішить те, що міжнародні партнери намагаються знаходити креативні рішення задля допомоги Україні: так, наприклад, EADRCC для скорочення процедур бюджетного планування використовує вже розроблений механізм фінансування через ковідний фонд. Програми агентств системи ООН та ЄС, що вже були присутні в Україні, оперативно переорієнтувались на боротьбу з гуманітарною катастрофою. Створено спеціальні фонди для забезпечення дуже специфічних потреб, як, наприклад, постачання енергетичного обладнання (задля реалізації цього проекту підписана угода з Енергетичним співтовариством).
Тільки через європейський механізм цивільного захисту (EUCPM) в Україну за весь період повномасштабного вторгнення надійшло понад 43022 тонни допомоги. У цьому механізмі беруть участь усі 27 країн-членів ЄС та такі країни-учасниці, як Туреччина, Північна Македонія та Норвегія.
Окремої уваги достойна допомога Великої Британії, де створили окремий підрозділ на базі Міністерства закордонних справ Великобританії по роботі з Україною. Він сфокусувався на забезпеченні наших продовольчих потреб. У Об’єднаному Королівстві також активно залучають і корпоративний сектор та приватні фонди для допомоги Україні. Зокрема компанія Daily Mail надала Україні 70 000 продовольчих коробок.
Також в Україні зараз реєструються та суттєво збільшують свою присутність міжнародні благодійні організації та фонди, а також державні агентства, такі як ISRAID, національне агентство розвитку Італії, тощо.
Окрім усіх форматів співпраці міжнародних та урядових донорів для Української держави, вже відчувається і присутність великих корпоративних донорів, таких як бізнеси Річарда Бренсона, Говарад Баффета, компанія Sigma Bleyzer, Cascos Blancos. Фундація Howard G. Buffett Foundation надала Україні допомогу у вигляді комбайнів та фермерського обладнання, насіння овочевих культур, сплачує роботу World Central Kitchen (загальний обсяг допомоги склав уже більше 20 млн долл. США), а також опрацьовує питання передачі дитячого харчування, обладнання для розмінування тощо.
Україна демонструє достойний рівень управління міжнародною гуманітарною допомогою та підвищує прозорість. Одержання гуманітарної допомоги потребує додаткових зусиль і від української держави. Адже налагодження юридичного та адміністративного супроводу та логістики допомоги з-за кордону в таких масштабах з забезпеченням необхідної прозорості – це неабиякий виклик. Донори вже відчули підтримку та зацікавленість у співпраці зі сторони держави. Команда Офісу Президента розробила спеціальний портал для управління гуманітарною допомогою. З регіонів у онлайн-режимі збираються потреби, формуються митні декларації, що містять визначені категорії гуманітарної допомоги та унікальний код, що дозволяє відслідкувати перетин вантажем кордону України та спростити процедуру митного оформлення. Зараз уже в роботі єдина класифікація категорій гуманітарної допомоги та обмін даними між основними логістичними хабами. Це все покликане зробити потоки гуманітарної допомоги максимально прозорими та керованими. У деяких логістичних хабах у прикордонних країнах, як, наприклад, Румунії, вже існує система відслідковування вантажів попалетно, яка була надана організацією ISRAAID.
Не хаос, а багаторівнева система. Попри те, що надавачів, отримувачів та логістичних задач навколо гуманітарної допомоги з-за кордону дуже багато і вони постійно змінюються, хто за що відповідає в цілому чітко розподілено. Державні органи виконавчої влади (міністерства та різні служби) та військово-цивільні адміністрації на місцях збирають та формують узагальнений перелік потреб. Ця інформація регулярно розповсюджується та оновлюється за допомогою міжнародних механізмів реагування та через наші посольства серед потенційних донорів. Цю ланку координує МЗС України. Далі міжнародні партнери відпрацьовують запити на двосторонньому рівні з посольствами України. Щойно українська сторона має пропозицію від донора, ця інформація надходить отримувачу допомоги. Далі справа за магією логістики.
За фінансової підтримки ЄС у прикордонних країнах – Польщі, Румунії та Словаччині – створено логістичні хаби. У них збирають гуманітарну допомогу та формують комплексні вантажі для відправки в Україну. На всіх цих ланках держава активно співпрацює з волонтерами та громадськими організаціями. Без такої співпраці нічого б не вийшло. Українці об’єдналися проти ворога на всіх рівнях та в усіх сферах. Гуманітарна допомога - чи не найбільше поле для співпраці між державою та громадянським суспільством. Наприклад, один координаційний центр у Польщі, сформований українськими активістами та волонтерами, з першого дня надавав професійну підтримку МЗС України у супроводі, оформленні та управлінні гуманітарними вантажами. Така співпраця дозволила налагодити алгоритми в оформленні та прийомі вантажів у польських хабах, залучити до роботи залізничних перевізників, що максимально пришвидшило доставку допомоги до України. Щоденно цей кризовий центр у співпраці з посольством України в Польщі супроводжує близько тисячі тонн вантажів, співпрацює з донорами з усіх куточків світу.
Звісно, ще є багато проблемних питань. Логістика залишається найбільшим викликом, особливо для допомоги з таких віддалених територій, як Японія, Індія, Мексика. Питання відслідковування доставки допомоги та прозорості звітності щодо розподілу потребує суттєвого доопрацювання. Низька адаптивність та надзвичайна забюрократизованість існуючих механізмів надання допомоги чітко показали необхідність реформування цього напряму в Україні та у світі. Необхідно забезпечити зрозумілий кліринговий механізм і виключити дублювання запитів.
Стала очевидною абсолютна неготовність міжнародних агентств до гуманітарної катастрофи нашого масштабу, оскільки вони звикли працювати зі “статичною” проблемою – пожежі, повені, тощо; в Україні ж динамічна катастрофа, яка щоденно змінює свою конфігурацію та потребує комплексного підходу задля збереження життів, функціонування економіки та захисту культурної спадщини. Але єдиний спосіб розв’язати всі ці проблеми – це визнати їхню наявність і послідовно шукати та втілювати рішення, а не впадати в зрадофілію.
Саме зневіра та розчарування – головна мета нашого ворога. У нас немає часу на розпач. Щодня українці потребують допомоги у вигляді готової їжі як для цивільних, так і для ЗСУ. Нам треба ліки, аптечки та мобільні медичні апарати (ШВЛ, рентгени, дефібрилятори тощо). А ще системи та таблетки для очищення води для забезпечення доступу до питної води регіонах, де знищено чи суттєво пошкоджено критичну інфраструктуру. А ще спецтранспорт – швидкі, пожежні машини, екскаватор. А ще засоби для збереження культурної спадщини. І так щодня. Щодня змінюються обсяги потреб, кількість отримувачів, регіони, в які треба доставляти в першу чергу. Щодня величезна машина допомоги України, що об’єднує десятки країн, сотні донорів і тисячі задіяних в процесі людей, пульсує і переорієнтовується задля порятунку, турботи, захисту - задля перемоги.
Єдиний спосіб подолати шлях – йти по ньому. Щодня. З вірою в перемогу.