Загалом село має досить довгу історію. Воно було засноване у 1692 році за шість тижнів як прикордонна фортеця Речі Посполитої з Османською імперією. Ця фортеця використовувалась польськими військами як плацдарм для нападів на турок, які окупували Поділля.
Старовинний план фортеці.
До кінця Першої світової війни землі за Збручем та Дністром належали Російській імперії. До 1914 через Окопи проходив кордон між Російською імперією й Австро-Угорщиною; від 1921 по р. Збруч – кордон між СРСР і Польщею, по р. Дністер – з Румунією. Коли підвозив жіночку з сумками на базар, вона розповіла, що тут була корчма з півнем, який співав на три імперії. Наскільки це правда – не знаю, але легенди ходять.
Громадський транспортом сюди доїхати можна з Тернополя, звідки ходить один автобус і їхати потрібно 4 години. Інший шлях – їхати з Кам’янця-Подільського в напрямку Хотина, виходити у Жванці а далі пішки або ж попуткою 6 км.
Зараз від колишньої величі залишився костел і дві брами: західна — Львівська і східна — Кам'янецька, які реставровані у 1905 році. Брами заходяться на виїзді з села та біля магазину. В магазині продавали каву по 10 гривень та печиво вже о 8 ранку!
Разом з брамами та укріпленнями у 1693 році звели костьол Святої Трійці у бароковому стилі. Реставрували його у 1789 та 1905 роках, потім він знову занепав – був відсутній дах та розграбований інтер’єр. 2014 року коштом Міністерства культури Польщі та місцевих римо-католиків його реставрували, але під час мого перебування він був зачинений. Ключі, як повідомили вже мені потім, є у мужичка, що живе навпроти. З іншого боку храму відновлено дерев’яний стовпчик зі скорботним Ісусом.
На жаль, частина дороги до схилів річок знаходяться у приватній власності громадян, а лазити по чужих городах я не мав бажання, фоточки вийшли лише з одного місця, але подивіться, які краєвиди!
Загалом в селі нічого такого, щоб аж дуже цікавого, але заїхати варто!
