Тож і цієї поїздки ми залишилися вірними нашій програмі «Змінимо країну разом». З ініціативи Львівської обласної ради передали 600 книжок «Справа Василя Стуса» на бібліотеки і школи Луганщини.
Також у суто партійно-громадському вимірі разом з небайдужими луганчанами і киянами висадили на 3 га спаленого лісу «Львівський гай». Але цей блог - не звіт про зроблене, а рефлексії на перспективу.
КПВВ відкрити не можна закрити /наповнити
Що ж, сучасні будівлі КПВВ у Щасті виглядають справді добре. І саме за такими «лекалами» слід облаштовувати пункти пропуску. Бо коли ті, хто мешкають в ОРДЛО, потраплятимуть на територію за лінію розмежування, вони дійсно мають бачити інший світ після вбогого «ЛНР-ДНР». Така собі проста тиха реінтеграція, формулу якої пропонували ще раніше.
Але є одне але. Росіянам віри нема, тож не дивно, що КПВВ порожнє, і, окрім варти з представників ДПСУ вдень і ЗСУ вночі, там руху немає. І за прикладом Золотого навряд чи буде. Тож якщо цього (руху) не станеться - уся політика розведення військ задля «безпеки майбутніх КПВВ, яких ми так потребуємо» буде у глухому куті.
І сучасні будівлі в Щасті перед мостом будуть таким собі пам‘ятником цій політиці. І поруч прозорих будівель, у яких розмістилися ЦНАП, Ощадбанк і Нова пошта, пасував би відділок Національної Поліції і Служби безпеки України. І камери з технологією розпізнавання облич починаючи від автобусної зупинки і до банкоматів включно – не завадили б. З урахуванням того, що епідемія ковіду надовго, обов‘язково треба подумати і за приміщення та персонал, котрий здійснюватиме обов’язковий забір тестів на коронавірус. І краще про це подбати сьогодні, бо знаємо, що епідемічна ситуація в ОРДЛО достатньо критична. Тести на антиген вирішували б питання на місці.
Дороги Луганщини - Quo vadis
Супершлях на Станицю Луганську може оцінити той, хто раніше добирався до неї з Сєвєродонецька за 2,5/3 години. Але вже під час капремонту доріг в населених пунктах ставили хідники і освітлення. Неодноразово наголошували на львівському прикладі програми мікропроектів - це 70 освітлених вулиць щороку. Освітлені та облаштовані вулиці якраз є тим необхідним фактором безпеки.
Ліси благають про перезавантаження
Точніше те, що від них залишилося після масштабних пожеж. На перспективу найближчих трьох-чотирьох років треба випалені площі засаджувати новим лісом. Інакше отримаємо кластерну пустелю із шпичаками обгорілих сосен. Тож новий розсадник або лісовий перинатальний центр, котрий продукуватиме мільйони саджанців на рік, - вкрай необхідна справа.
У нас на Львівщині є досвід, котрим готові ділитися. І замість 5-10 км дороги можна збудувати такий комплекс при державному підприємстві лісової галузі. Інакше «світла в кінці тунелю» з випаленими легенями Луганщини не видно.
Підтримка з держбюджету проукраїнських теле- і радіомовників, підсилення ініціатив міжрегіональної співпраці, обмінів у галузі освіти, культури, спорту тощо - справа, яку держава, на жаль, не чує і не бачить. Тож поки що – робимо цю справу далі самі.