ГлавнаяБлогиБлог Миколи Голомші

Цифровий тероризм чи цифрова свобода цивілізаційної демократії: вибір перспективи

Четвертий рік Україна протистоїть комбінованим агресіям глобального гібридного терориста — путінського режиму, який панує над народами Російської Федерації. Це протистояння проходить за всіма напрямами — від суто фізичного, збройового до дипломатичного. В перелік напрямів протистоянь входять різноманітні сфери — економічна, фінансова, соціальна, культурна, мистецька тощо.

Однак є ще одна надзвичайно продуктивна та перспективно-потенційна для глобальних терористів різного гатунку ніша — цифрові технології масового використання в масштабах первинної потреби, зокрема, зв’язок.

Фото: Depositphotos/darknula

Нещодавно Національна поліція України оприлюднила статистику щодо телефонних мінувань. Вражає зростання таких правопорушень за останні роки. Якщо у 2012 році їх було 205, то вже у 2014 ця цифра складає 830, а в 2016 — 847. Цього року статистика телефонних злочинів не зменшується. За вісім місяців найбільше їх припадає на Київ — 96. Далі слідує Одеська область — 87, Дніпропетровська — 48. Навіть побіжний погляд на кількість цих «мінувань» свідчить про цілеспрямований інтерес агентурної мережі агресора до створення атмосфери непевності та страху у суспільстві. Це підтверджується і характером об’єктів, які підпадають під таке псевдомінування — залізничні і автомобільні вокзали, станції метро (близько п’ятидесяти разів лише цього року), центри розваги, житлові будинки, торгові центри тощо.

Національна поліція намагається відслідкувати та затримати телефонних злочинців. Однак про підозру у вчинені правопорушення цього року із загального числа зареєстрованих злочинів повідомлено лише 16 відсоткам осіб. Очевидно, що технічні можливості нинішнього забезпечення сфери протидії таким злочинам ще досить слабкі.

Виникає питання — а чи є шляхи оперативної відсічі таким загрозам? Чи можна взагалі боротися із цим міжнародним злом, яке реально тероризує світ?

Відповідь на ці питання шукаємо не лише ми, цим стурбована і світова громадськість. Одну з версій можливого протистояння глобальному агресору оприлюднила на Генеральній асамблеї ООН у Нью-Йорку президент Естонії Керсті Кальюлайд. Вона заявила про необхідність цифрової ідентифікації всіх користувачів Інтернету, щось на кшталт нинішньої паспортизації громадян. «Нам слід продовжувати аналізувати те, як міжнародні закони застосовуються до комп’ютерного світу, особливо стосовно контрзаходів, потенційного застосування права на самозахист та Міжнародного гуманітарного права», – зазначила вона у своєму виступі.

Загроза глобального тероризму виводить нас на необхідність створення безпечних систем комунікації, а саме цифрова «паспортизація» створює можливість для цього. Мобільний зв’язок, який все частіше використоввують терористи, має теж провести модернізацію своїх послуг з виходом на індивідуальні ідентифікаційні коди.

Власне, Україна вже почала рух у цьому напрямі. Затверджена нещодавно Концепція розвитку електронного урядування в Україні до 2020 року передбачає запровадження MobileID, що дозволить ввести в повсякденний обіг електронну ідентифікацію громадян. Вже до кінця року кількість електронних послуг зросте до 100, хоча зараз їх лише 30. Такий стрімкий рух це не тільки нові технологічні можливості, це ще й нагальна вимога часу.

Повертаючись до проблеми телефонного тероризму, вбачаю необхідність негайного технічного переоснащення Національної поліції та виведення проблеми в ранг найнагальніших. На загрози терористичних угруповань і навіть країн (маю на увазі путінську Росію) ми маємо відповідати оперативними і мобільними рішеннями та технологічною концентрацією зусиль у цьому протистоянні. І коли очільники нашої держави черговий раз розповідають про труднощі перемовин щодо надання Україні летального озброєння, хочеться дати пораду — а чи не варто розмовляти з нашими стратегічними партнерами про невідкладне заведення систем партнерського творення в Україні новітніх технологій та цивілізаційних цифрових платформ можливостей?

Держава має забезпечити право громадянина на доступ до інтернету і краще це робити в кооперації з міжнародною громадою. Цим тоді забезпечується міжнародний арбітраж в разі виникнення суперечливих чи спірних ситуацій, зокрема, які стосуватимуться обмежень доступу чи монополізації з боку окремих структур, управлінських маніпуляцій тощо. Тому пришвидшене впровадження сервісів 4G і навіть 5G є не примхою, а нагальною потребою сучасності. Відтермінування в часі цього процесу, про що вже говорять окремі посадові особи є нічим іншим як гальмуванням розвитку середовищ життя та, якщо чесно, намаганням вчинити певні корупційні діяння. Адже і в сучасних реаліях, і в новому, цифровому житті найголовніша функція держави — захист прав громадянина мирної цивілізації на принципах відповідального партнерства.

Микола Голомша Микола Голомша , Голова політичної партії "Патріот"
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter