Відповідно до плану ведеться робота та подаються звіти. Зрозуміло, що і ці програми і сама робота проводяться імітаційно, оскільки вплив державних чиновників нижчих рівнів на сам процес легалізації практично нульовий. Це ніщо інше як забалакування теми, адже жодних передумов для запуску процесу легалізації заробітних плат при цьому не створюється.
Зараз нову програму легалізації зарплат взявся розробляти уряд, зокрема, міністерства соціальної політики, фінансів та економічного розвитку і торгівлі. Очікується, що цей документ буде прийматися восени разом із бюджетом на 2017 рік. В прийнятті такого пакету проривних рішень (як це називають урядовці) вбачається вихід із нинішньої тарифно-енергетичної ситуації — зарплата має різко піднятися, вийти з тіні, а економічні реформи нарешті запрацюють, профспілки заспокояться, громадяни стануть платоспроможними. Мова йде, зокрема, про встановлення розміру єдиного соціального внеску, який би стимулював до показу високих офіційних зарплат у працівників, розширення бази платників ЄСВ тощо. Але найголовнішим тут має все ж таки бути наповнення бюджету за рахунок економічних реформ.
Загалом, на думку експертів, урядом напрацьовується система, яка відповідає міжнародним нормам. Європейський макродосвід теж підтверджує прийнятність пропозицій українського уряду.
Однак експертне середовище застерігає урядовців від передчасних великих сподівань ефективності застосування такої програми. Певне збільшення грошової маси ще не є чинником економічного зростання держави. Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП), який є найсуттєвішим показником розвитку економіки, є результатом зростання підприємництва, підйому виробництва (і послуг) за рахунок підвищення інвестиційної привабливості країни (чітке законодавче поле і дотримання його норм всіма гравцями), розвитку конкурентноздатної продукції, яка має окрім внутрішнього, достатній зовнішній попит.
Якраз інвестиційна привабливість і законодавство, яке б її стимулювало, у нас наразі є великою проблемою.
Тут хотілося б звернути увагу, передусім, урядовців на деякі тенденції розвитку економіки у світі, які вже відрізняються інноваційними підходами до звичних нам понять і норм. Характеристику таким підходам дав у своєму виступі на Х Всесвітньому економічному форумі нових чемпіонів (неофіційна назва Літній Давос) «Четверта промислова революція: сила трасформації», що відбувся у місті Тяньцзінь (КНР), прем’єр Держради Китаю Лі Кецян. Він визнав, що китайська економіка (яка вважається найдинамічнішою у світі) стала падати. Однак лідери країни відмовились від звичних, традиційних методів стимулювання цього напряму розвитку держави. Натомість вченим-економістам, аналітикам було запропоновано дослідити нові моделі соціально-економічного макроконтролю, оптимізації управління, делегування державної влади і скасування необгрунтованих обмежень щодо компаній та ринку. Рішучий курс на раціоналізацію державного управління, коли замість централізованого керування вводяться відкриті платформи ефективних державних послуг, жорсткий захист інтелектуальної власності, активізується робота із попередження системних або регіональних негативних ризиків тощо, свідчить про те, що Китай має намір реагувати на будь-які динамічні прояви економічної кризи практично в режимі онлайн. Лі Кецян назва це новою економікою.
Хотів би звернути увагу, що нова економіка — це не черговий термін-характеристика звичних речей, а абсолютно нова ідеологія економічного розвитку Китаю. Вона базується, зокрема, на заохоченні масової участі громадян в економічному житті країни, яке сприятиме, на думку китайських урядовців, обгрунтованому розподілу прибутків та зростанню середнього класу. При цьому особлива роль відводиться молоді, яка отримує з боку держави стимули для самореалізації і життєвої перспективи у власній країні.
Щороку коледжі Китаю випускають більше 7 мільйонів студентів, а ще 5 мільйонів студентіх закінчують середні професійно-технічні навчальні заклади. Враховуючи, що щодня в країні створюється 40 000 суб’єктів ринку, з них понад 13 000 підприємств, всі ці молоді люди затребувані як професіонали і мають перспективу кар’єрного росту. Сьогодні Китай утримує світову першість щодо кількості наукових професіоналів і ненабагато уступає (друге місце) щодо науково-дослідного внеску. Тому цілком логічним виглядає стійке зростання ВВП, яке лише в першому кварталі цього року було на рівні 6,7 відсотків, і ріст не зупиняється.
Трансформування економіки за принципами четвертої промислової революції в інноваційному напрямі є нині глобальним трендом розвитку світу. Про це чітко було заявлено в ході Літнього Давосу. Серед інших чинників відновлення світової економіки Лі Кецян назвав ефективне і організоване глобальне управління на рівні планети в традиціях мирного співіснування. Бо лише за умови зміцнення макрополітичної координації, заохочення інвестиційної ліберазації та транспарентності, боротьби з протекціонізмом можливе створення чесної, справедливої і відкритої міжнародної економічної системи.
Україна не може існувати і розвиватись окремо від світу та тих тенденцій, які формуються у світовій економіці. Однак новітні тренди надзвичайно важко входять у свідомість та практику українських урядових команд. Навіть сучасні високопосадовці, молоді за віком і вже з новими знаннями і досвідами не можуть зламати стару систему управління. Вони або не витримують жорнів старих стилістик і йдуть із влади або піддаються корупційним спокусам і стають частиною старої влади.
Літній Давос продемонстрував напрями руху економіки на сучасному етапі, прем’єр Держради Китаю Лі Кецян запропонував індикативні рецепти оновлення економічного здоров’я країни, які можна використовувати в будь-яких національних варіаціях.
Залишається одне питання — чи готові українські чиновники скористатися китайськими рецептами формування майбутнього чи вони будуть продовжувати вводити нас в оману новітніми формами підрахунків мінімальної зарплатні?