За перші чотири місяці поточного року приплив прямих іноземні інвестицій склав майже $1,8 млрд, тоді як за аналогічний період минулого року - всього $480 млн. Загалом, в 2016 ми вперше за декілька років вийшли на позитивну динаміку обсягів іноземних інвестицій, оскільки навіть з урахуванням негативних тенденцій – відтоку капіталу та курсової різниці - прямі інвестиції в економіку України (акціонерний капітал нерезидентів) з початку року зросли. У порівнянні з 2014 роком, коли чистий приплив прямих іноземних інвестицій був близьким до нуля, це суттєвий прогрес. Прогноз зараз кращий, ніж був у минулому році. Очікується, що в цьому році прямі інвестиції в Україну складуть 4 млрд дол. Але скоріш за все цей рубіж буде подолано, зважаючи на статистику за січень-квітень. Це свідчить про те, що національна економіка пожвавлюється, а іноземні інвестори починають повертатися до України.
За даними Держстату, прямі інвестиції в першому кварталі надходили зі 125 країн світу. Основними інвесторами України, на яких припадає 82,9% загального обсягу інвестицій, залишалися Кіпр, Нідерланди, Німеччина, Австрія, Велика Британія, Британські Віргінські Острови, Франція, Швейцарія та Італія.
Більшість прямих інвестицій, які надійшли в Україні з початку інвестування, зосереджені у промисловості, фінансовому секторі та торгівлі. В цьому ж році прямі інвестиції надходять здебільшого у банківський сектор, що в принципі не погано, але треба розуміти, що це переважно кошти, спрямовані на докапіталізацію банків.
Свою інвестиційну привабливість зберігає і сільське господарство. За останні місяці в Україні завершені як мінімум два найбільших інвестиційних проекти - $100-мільйонний проект по будівництву нового терміналу з перевантаження зернових і олійних культур в Миколаєві з китайською COFCO Agri Ukraine і $180-мільйонний проект американського Bunge Ukraine з відкриття виробничо-перевантажувальний комплексу в порту Миколаєва. Крім цього, вже узгоджено проект на будівництво нового терміналу в порту Южний, в який міжнародний продовольчий гігант Cargill вкладе $100 млн інвестицій.
Що ж штовхає інвесторів вкладати гроші в Україну? Причин декілька.
В першу чергу Україні вдалося стабілізувати свою фінансову систему. У квітні вперше за два роки споживча інфляція у річному вимірі знизилася до однознакового рівня - 9,8%. Наступного місяця інфляція уповільнилася до 7,5% в річному вираженні, в місячному - до 0,1%. Завдяки таким непоганим показникам Нацбанк пом’якшив монетарну політику та почав знижувати облікову ставку – з 22% до 19% у квітні, 18% у травні та 16,5% у червні. Зниження облікової ставки дає можливість здешевити кредити для бізнесу, тож країна отримує додаткові стимули для підприємництва, а інвестори - для спрямування коштів в український виробничий сектор.
По-друге, з 1 січня почала діяти зона вільної торгівлі з ЄС. У нас з’явився доступ до великого європейського ринку. Багато обмежень, що існували раніше, знято. Разом з тим Україна працює над гармонізацією національного законодавства з нормами ЄС, що позитивно сприймається інвесторами.
Крім того, наша країна має хороший потенціал з природних умов та робочої сили - достатньо кваліфікованої.
Водночас не все так безхмарно. Інвестиційні ризики все ще досить високі. В нас є ще багато невирішених питань. Це треба визнати і працювати над ними. Зокрема, неефективне регуляторне поле, яке створює бар’єри для бізнесу та відлякує інвесторів. І хоча минулого року вдалося багато чого зробити у цьому напрямі (тільки в аграрній сфері було скасовано більше 50 дозвільних документів та процедур, внесено понад 50 змін до законодавства), але наразі цей процес призупинився. Наприклад, не вдалося прийняти більше 20 підготовлених законопроектів для спрощення ведення бізнесу, від яких в тому числі залежало місце України в рейтингу Doing Business.
Багато питань у інвесторів викликає і стан судової та правоохоронної системи, корупція та забюрократизованість системи. Бізнес не йтиме туди, де в нього не буде реальної можливості захистити власні інтереси. Тому якщо ми хочемо і надалі бачити інвестора в Україні, потрібно створювати для нього умови. Звичайно, спрощення реєстрації власності та адміністрування єдиного соціального внеску, розширення прав міноритарних акціонерів, спрощення процедур митного оформлення є хорошим сигналом, але не як не кінцевим пунктом реформ. Треба рухатися далі, долаючи політичні розбіжності та створюючи прозорі та зрозуміли правила гри для бізнесу. Так ми досягнемо максимального макроекономічного ефекту.