15 березня президент України Володимир Зеленський заявив, що він дає добро на впровадження пакету рішень для підтримки української економіки. Що було в цьому пакеті? Далі цитую президента за його офіційним сайтом:
«Перше. Починаємо податкову реформу. Замість ПДВ та податку на прибуток даємо ставку 2% від обороту та спрощений облік. Для малого бізнесу – а це перша й друга групи ФОПів – ставимо добровільну сплату єдиного податку. Тобто якщо зможете – сплачуйте. Не можете – немає питань», – зазначив Володимир Зеленський.
Другим кроком, як повідомив глава держави, буде максимальна дерегуляція бізнесу.
«Скасовуємо всі перевірки для всіх бізнесів. Щоб усі працювали нормально. Щоб міста оживали. Щоб усюди, де немає бойових дій, продовжувалося життя. Умова лише одна: ви забезпечуєте нормальну роботу свого бізнесу в межах українського закону», – зауважив він.
Президент говорив про податкову реформу, проте, очевидно, що з таким визначенням він поквапився. Реформу не можна відкотити назад через два місяці після її ухвалення. Або реформа була половинчастою, або ставлення до неї – несерйозним.
В інтерв’ю Форбсу Гетманцев говорить про те, що він наполягатиме на тому, аби його дітище – законопроєкт №7311 – був розглянутий Верховною Радою якомога швидше. Між тим, якщо парламент дійсно ухвалить цей документ, на всіх нас чекають суттєві зміни в оподаткуванні.
В цілому ми отримаємо таке:
- скасування пільгового розмитнення автомобілів. Повернуться мито, акцизний податок і ПДВ (20%) при розмитненні автомобілів з іноземною реєстрацією. Єдиний виняток – машини, які везуть в країну волонтери для для потреб ЗМУ та Сил територіальної оборони;
- скасування звільнення від імпортного ПДВ і мита платників єдиного податку. Це, мовляв, потрібно для того, щоб урівняти їхні конкурентні можливості з іншими суб’єктами, які не є платниками єдиного податку;
- підвищення ставки військового збору до 3%. При чому не тільки на період воєнного стану, але й на час дії надзвичайного стану. А він може настати відразу після воєнного;
- відшкодування ПДВ у вигляді облігацій внутрішньої позики, тобто замість грошей. Тут цікавий момент, бо, виходить, що платник податку надає позику державі, на яку він не «підписувався»;
- відстрочення у сплаті податків на 6 місяців лише для платників, які знаходяться на території бойових дій. При цьому незрозуміло, що робити тим підприємцям, чий бізнес зареєстрований в тилу, але виробництво де-факто знаходилося на окупованих територіях;
- повернення акцизів на пальне та колишньої ставки ПДВ (20% замість нинішніх 7%);
- відновлення перебігу строків подання звітності, сплати податків і зборів, проведення камеральних і фактичних перевірок тощо.
Бізнесмени вже стогнуть від подібного закручування гайок, а експерти з соцмереж та просто співчуваючі порушують мораторій на критику влади та починають висувати претензії. Зауважу лише те, що якщо критика є конструктивною, табу на неї має бути знято – в тому числі, у воєнний час. Ба навіть більше: особливо у воєнний час, коли наше спільне завдання полягає в тому, щоб вистояти.
А тому в опоненти Гетманцеву я викликаю… самого Гетманцева. В одному зі своїх блогів він пише про те, що «у квітні податкова служба перевиконала план наповнення бюджету на 2,5 млрд або на 6%, а рік до року за загальним фондом бюджету перевиконання становить 8,5 млрд або на 23%. За такі результати окрема подяка платникам податків, які продовжують чесно та в повному обсязі сплачувати свої податки», – наголошує Гетманцев.
Загалом же з початку року показники доходу держбюджету перевищують аналогічні за минулий рік.
Так, за підсумками перших чотирьох місяців 2022 року вони становили 412,5 млрд грн, або на 55 млрд грн (+15,4%) більше, ніж надійшло за аналогічний період минулого року. В тому числі доходи загального фонду – 365,9 млрд грн, або на 52,1 млрд грн (+16,6%) більше.
«Звичайно, оцінюючи тенденції за доходами за 4 місяці, слід робити поправку на інфляцію, авансові платежі з прибутку/дивідендів та зупинку відшкодування ПДВ. Проте ми говоримо про перевищення надходжень на 15% над торішніми в умовах війни та спаду економіки щонайменше на 30%, під час якого у квітні держава вважала за необхідне та можливе піти на зниження податкового навантаження для підтримки бізнесу та населення», – підкреслив Гетманцев.
А от цитата з іншого блогу фінансиста: «Попри війну, мобілізацію фахівців, релокацію команд розробників, за підсумками І кварталу 2022 року IT-сектор приніс рекордні 2 млрд доларів експортних надходжень у квартальному вимірі. Роком раніше за аналогічний період виручка складала менше 1,5 млрд доларів», – повідомляє депутат.
Гетманцев також зазначає, що в лютому, в останній довоєнний місяць, реалізація комп’ютерних послуг на експорт дозволила встановити місячний історичний рекорд за всі роки Незалежності – 839 млн доларів.
Це була оцінка роботи ІТ-сектору, а тепер – про платників єдиного соціального внеску. І знову джерело інформації – Данило Гетманцев та його офіційний Телеграм-канал.
«За січень-квітень 2022 р. сума доходів Пенсійного фонду України становила 171,8 млрд. грн., що на 7,7%, або на 12,3 млрд. грн. більше, ніж за 4 місяці минулого року. При цьому сума доходів від єдиного внеску, яка розподілена на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, перевищує показники відповідного періоду минулого року на 11,5 млрд. грн. У тому числі у квітні доходи ПФУ були на 400 млн. грн. більше, ніж за аналогічний місяць минулого року».
І – далі: «Звичайно, у реальному вираженні відрахування впали. Але все одно рівень сплати ЄСВ за цей період перевищує очікування з урахуванням війни, масової зовнішньої та внутрішньої міграції населення, падіння економіки на 30-50%. Показники збору ЄСВ, серед інших факторів, відображають високий рівень соціальної відповідальності бізнесу, який скорочує штати меншими темпами, ніж падає його ділова активність».
А тепер ще раз пробіжимося по цитатах Гетманцева і виділимо ключові слова: «перевищують», «більше, ніж минулого року», «рекордні 2 млрд доларів», «історичний рекорд», «доходи вищі», «перевищує очікування», «подяка платникам податків», «чесно та в повному обсязі сплачені податки», «високий рівень соціальної відповідальності бізнесу».
Отож, я не цілком розумію, як після стількох компліментів українським підприємцям, можна зі спокійною душею збільшувати на них фіскальний тиск? Хіба та чесність та порядність, на якій акцентує Гетманцев, не є мотивацією бодай для встановлення мораторію на будь-які податкові перевірки до кінця війни?
Тим паче, що тут йдеться не тільки про своєчасну сплату податків. Наш бізнес (передусім, великий та середній) масово жертвує власні кошти на армію та допомогу нужденним. Не буду називати жодних прізвищ, лише згадаю ще одну публікацію у Форбсі, де було детально розписано – хто, скільки і на які потреби… Попри колосальну західну підтримку, яку не можна недооцінювати, українці все що екіпірують свої Збройні Сили, перераховуючи мільйони на броніки, шоломи, рації, тепловізори, дрони тощо. І цього навряд чи не знає пан Гетманцев.
І всі ці добровільні видатки та пожертви на ЗСУ та – в кінцевому підсумку – на нашу з вами перемогу йдуть вже після того, як підприємці сплатили свої податки – чесно та своєчасно, як підкреслює сам народний депутат.
А щодо малого та «мікробізнесу», то і він борсається та виживає як може, та ще й годує дещицю найманих робітників, і теж – звичайно ж! – перераховує копійки волонтерам та фондам допомоги. За що йому також – низький уклін.
Та якщо відкласти на бік емоції, то незрозуміло, навіщо знекровлювати й без того знекровлену економіку та витискати з неї останні сльози? Щоб досягти зворотного ефекту і обнулити нинішні здобутки?
Я вважаю, що як мінімум ті преференції, які були проголошені президентом України у перший місяць війни, повинні залишатися й надалі. До перемоги, до завершення воєнного стану. Дай бог, щоб війна все таки була короткою, але не настільки, наскільки коротка пам'ять у деяких наших чиновників і депутатів, котрі помалу відриваються від нинішніх реалій.
Вони забувають, що наша перемога тримається на плечах ЗСУ, а самі ЗСУ – на плечах нашого народу, котрий попри всі випробування працює гідно та самовіддано. І навіть якщо це – його прямий обов’язок, за який не слід окремо дякувати, то й принаймні «карати» народ за його свідомість не варто теж.