Окрім ВВП, ще одним надважливим показником розвитку економіки країни та добробуту кожного її громадянина є показник купівельної спроможності населення, який відображає, скільки одиниць товару може придбати окремий громадянин за середню заробітну плату в Україні.
За інформацією Федерації профспілок України, за підсумками 2014 року купівельна спроможність населення щодо придбання «борщового набору» знизилася на 33%, придбання кубів гарячої води — на 42,5%. У результаті прийнятих рішень про підвищення з 1 квітня 2015 року тарифів на електроенергію для населення, фінансова можливість громадян на її придбання знизиться на 30%.
За період з січня 2014 по січень 2015 років підвищились тарифи на водопостачання (на 48,9%), електроенергію (на 11,3%), природний газ (в 6 раз), гарячу воду та опалення (на 45,4%), каналізацію (71,4%); ціни на продукти харчування (на 10–70%, а деякі й на 100%), проїзд у громадському транспорті (на 42,7%) та медикаменти (на 49,2%).
Розглянемо динаміку вартості основних продуктів харчування та заробітних плат за останні вісім років.
Рік Середня заробітна плата, грн*
2008 1930,0
2009 2008,0
2010 2367,0
2011 2749,0
2012 3151,0
2013 3429,0
2014 3537,0
2015 4042,0
Відсоток зростання (%) +109,4
*згідно з даними Державного комітету статистики України:
Як бачимо з наведеної інформації, середня заробітна плата за останні вісім років підвищилася на 109,4 % з 1930,0 грн у липні 2008 року до 4042,0 грн у травні 2015 року.
Разом з тим ціни на основні продукти харчування за останні 8 років зросли на 270–490%, залежно від виду.
Враховуючи суттєву розбіжність між динамікою росту цін на продукти харчування та заробітних плат протягом 2008–2015 років, купівельна спроможність населення, за основними видами продуктів, впала від 1,5 до 2,5 разів.
Слід звернути увагу, що 2008 рік був роком глибокої світової фінансової кризи, найгіршої з часів великої депресії, але, незважаючи на це, громадянин України в 2008 році міг дозволити собі купити продуктів в 1,5–2,5 рази більше, ніж у 2015 році. Зубожіння населення досягнуло рівня гіршого, ніж у 2008 році.
У той же час показники ВВП, навпаки, демонструють щорічне зростання національної економіки, що можновладцям дуже зручно використовувати при звітуванні про результати своєї діяльності.
Висновки
За офіційним визначенням, валовий внутрішній продукт – один із найважливіших показників розвитку економіки й основний показник сумарного обсягу виробництва товарів та послуг.
За офіційною статистикою, ВВП (номінальний) в Україні майже завжди має приріст завдяки девальвації гривні, зростанню відпускних цін на імпортні та вітчизняні товари, а також катастрофічному зростанню тарифів на житлово-комунальні послуги. Проте справжню картину економіки розкриває реальний ВВП, вирахуваний у незмінних цінах базового року. Під час дослідження було з’ясовано, що реальний ВВП за 2014 рік впав на 6,8%, а за I квартал 2015 року – на 17,2%. Такі розрахунки розвіюють прогнози урядовців щодо зростання рівня ВВП у країні в найближчі роки, а отже, й економіки в цілому.
Таким чином, макроекономічний показник – валовий внутрішній продукт України є не більше, ніж статистичною «цифрою», яка не віддзеркалює справжній стану економіки країни, а тим більше окремого громадянина. Оскільки ВВП штучно «надувається» завдяки зарахуванню «безтоварних операцій», сплаченими податками, чого немає в інших країнах, фактором інфляції, підвищенням адміністративно регульованих цін (тарифів), а також не враховує обсяги тіньової економіки.
Демонстрація щорічного зростання валового внутрішнього продукту та, як наслідок, всієї національної економіки, є дуже зручним для можновладців при звітуванні про результати своєї діяльності, в той час як інший показник – купівельна спроможність населення – показує про значне у 2015 році зубожіння населення – в 2,5 рази гірше, ніж у 2008 році, рік світової фінансової кризи.