В першій частині проаналізуємо фармацевтичний ринок України, причини подорожчання вітчизняних ліків та як держава здійснює контроль за цінами на лікарські засоби.
Падіння реального ВВП в Україні відбувається на фоні стрімкої інфляції та, як наслідок повального зростання цін на продукти харчування, одяг, комунальні послуги і таке інше. Не обійшов цей процес подорожчання і лікарські засоби (далі ЛЗ) та вироби медичного призначення (далі ВМП), за твердженням представників компанії SMD (SMD – компанія з десятирічним досвідом роботи на ринку маркетингових досліджень фармацевтичного ринку), ліки за рівнем зростання цін, "перевершили" всі інші товари. За їх словами, вартість імпортних медикаментів в українських аптеках за 2014 рік збільшилася відразу на 88%. Також, на 40% підвищилися ціни на препарати українських виробників, оскільки там присутні імпортні складові.
Середня вартість упаковки товарів «аптечного кошика» за результатами І півріччя 2015 року становила 31,50 грн та збільшилася майже на 50 % у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року.
Таким чином, фармацевтичний ринок України не стоїть осторонь процесів, які відбуваються в країні протягом останніх півтора року. Учасники ринку констатують скорочення обсягів продажу ліків, значне подорожчання останніх та зниження купівельної спроможності населення в цілому.
Проте існує й інший бік медалі, відбувається дивна річ: за офіційною статистикою, оптова й роздрібна торгівля за І півріччя 2015 року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року скоротилася на 25 %, малі та середні магазини по всій країні закриваються через їх нерентабельність, але кількість аптечних закладів в Україні (крім АР Крим і зони проведення АТО) за січень–квітень 2015 року щомісячно збільшується, і така тенденція спостерігається майже в усіх областях України.
В умовах сьогодення збільшення кількості аптек у різних регіонах України є сигналом, що цей бізнес є надприбутковим. Кількість потенційних покупців лікарських засобів тільки збільшуватиметься, оскільки рівень життя населення погіршується, люди вимушені відмовлятися від життєво необхідного раціону харчування, а тому частіше хворіють – відповідно, частіше відвідують аптеки для купівлі необхідних медпрепаратів.
Імпортні складові у вартості ліків вітчизняних виробників
У структурі вартості вітчизняних лікарських засобів ціна виробника становить 76 %. Отже, вона має значний вплив на кінцеву вартість реалізації покупцям таких ліків. Як зазначалося раніше, за останній рік вітчизняні ліки подорожчали на 40 %; зі слів самих виробників таке значне зростання цін відбулося завдяки збільшенню вартості закупівлі імпортних складових через знецінення гривні відносно долара/євро.
Згідно з даними Державного експертного центру (ДЕЦ) Міністерства охорони здоров'я, у 2014 році на фармацевтичному ринку України лише 22 зі 110 вітчизняних виробників, що мають ліцензію на випуск готових лікарських засобів, займалися виробництвом інгредієнтів, які використовувалися для подальшого випуску готових ліків.
Сьогодні українським виробникам лікарських засобів набагато вигідніше ввозити інгредієнти з інших країн, ніж закуповувати їх у вітчизняних виробників. У зв'язку з низькою вартістю імпорту такої продукції з Китаю та Індії, велика частина потреб фармацевтичної промисловості України в інгредієнтах забезпечується саме цими двома країнами. Оскільки закупити сировину для виробництва ліків у цих країнах можна різного ступеня якості, з домішками і без (відповідно, дешевше або дорожче), виробники намагаються знизити собівартість виробленої продукції шляхом закупівлі сировини низької якості за низькою ціною, тому що найбільшим попитом користуються найдешевші лікарські засоби вітчизняного виробництва.
Ліки, які найбільше продавалися в Україні в 2014 році
Виходить, вітчизняні виробники лікарських засобів можуть не перейматися щодо втрат своїх позицій на фармацевтичному ринку України. Оскільки 70 % всього ринку охоплюють вітчизняні ліки, при цьому перша десятка найбільш популярних медпрепаратів припадає саме на українських виробників, для виробництва яких не потрібні дорогі інгредієнти та високотехнологічне обладнання, а також з боку держави відсутні додаткові податкові навантаження на такі підприємства, це дозволяє лише за рахунок значної кількості вироблених і проданих недорогих ліків власникам фармацевтичних підприємств отримати прибутки від своєї діяльності. У подальшому через тотальне зубожіння населення, значне зростання цін на іноземні ліки, вітчизняна продукцію буде набирати все більшу популярність серед українців.
Порядок ціноутворення на лікарські засоби та засоби медичного призначення в Україні
В Україні державному регулюванню підлягають ціни лише на дві категорії лікарських засобів (постанова КМУ від 17.10.2008 № 995):
1) які внесені до Національного переліку основних ЛЗ і ВМП та обов’язкового мінімального асортименту (соціально орієнтованих) ЛЗ і ВМП для аптечних закладів (граничні постачальницько-збутові надбавки не вище, ніж 10 %, що нараховуються до оптово-відпускної ціни, граничні торговельні (роздрібні) надбавки не вище, ніж 25 %, що нараховуються до закупівельної ціни);
2) які закуповують цілком чи частково за бюджетні кошти (не вище 10 % оптово-відпускної ціни).
Однак залишається неврегульованим питання щодо застосування граничних надбавок на ліки, які не включені до Національного переліку основних ЛЗ і ВМП та не закуповуються за державні кошти. Фактично, ціни на такі ліки можуть встановлюватися без обмежених надбавок. Іншими словами, держава встановила жорсткий контроль за кінцевою ціною на визначений перелік ліків тільки тоді, коли витрачаються бюджетні кошти, регулюючи максимальний відсоток надбавки, тобто заробіток продавця.
За даними газети «Аптека.юа», рейтинг брендів лікарських засобів за об’ємом аптечних продаж у грошовому вираженні за 2014 рік виглядає таким чином:
Перевіривши наявність цих назв у Національному переліку основних ЛЗ і ВМП та в обов'язковому мінімальному асортименті (соціально орієнтованих) ЛЗ і ВМП для аптечних закладів, з’ясувалося, що серед цих 30 найменувань лише два (натрій хлорид і сіофор) присутні в цих переліках. Тобто, держава впливає на ціноутворення близько 6,5 % ліків, які є найбільш популярні серед покупців аптечних закладів в Україні. На решту лікарських засобів продавці-фармацевти можуть «накручувати» ціни на власний розсуд залежно від кон’юнктури ринку та отримувати надприбутки. За даними статистики за минулий 2014 рік, обсяг продажу лікарських засобів в аптеках по всій країні становив 34,8 млрд грн (http://www.apteka.ua/article/321246). Тобто, можна зробити припущення, що держава контролює на цьому ринку лише обсяг у сумі 2,3 млрд грн (34,8 х 6,5 %), решта 32,5 млрд грн перебуває у вільному ціноутворенні, і, як наслідок, маємо завищені ціни на найбільш популярні ліки.
На підтвердження цього скористаємось інтернет-послугою пошуку конкретного медпрепарату (креон капс. 10000*20) в мережі аптек Києва.
Інтернет-ресурс підшукав нам близько 30 пропозицій із різними цінами. Найнижча ціна становила 114,70 грн за упаковку, найвища –
243,10 грн. Різниця між цінами становить понад 100 %. Як на це реагує регулятор? Питання риторичне.
Крім надбавок оптових і роздрібних продавців, на кінцеву ціну реалізації ліків впливають вартість, за якою виробники реалізовують продукцію крупним оптовикам, а також суми податків і зборів. До речі, остання складова з’явилася нещодавно згідно з Законом «Про запобігання фінансовій катастрофі», який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, в Україні ввели ПДВ у розмірі 7% на операції з ввозу ліків.
Введення додаткового податку у вигляді ПДВ 7 % в кінцевому підсумку сприяло підвищенню цін на ліки на 7% і додатковому навантаженню на кишені українців, оскільки ПДВ – це непрямий податок, і в підсумку він лягає тягарем не на продавців, а на покупців.
Аудитори підрахували, скільки українці додатково витратили власних коштів, купуючи імпортні ліки в аптеках по всій Україні. За даними Державної фіскальної служби України, в 2014 році на територію України було імпортовано фармацевтичної продукції на загальну суму $ 2,48 млрд, у середньому в місяць – $ 206,3 млн (2,48/12 місяців). З моменту введення 7 % ПДВ (з 01.04.2014) всього було імпортовано ліків на суму $ 1,86 млрд (206,3х9 місяців). З останньої суми рахуємо 7% і отримуємо суму сплаченого ПДВ – $ 130 млн. Аналогічно – за перші сім місяців 2015 року цього податку було сплачено $ 50 млн.
У підсумку українці з 01.04.2014 по 31.07.2015 додатково витягнули зі своїх кишень суму, яка дорівнює близько 4,5 млрд грн ($180 млн х 25,0 грн середній курс).
Проте Уряд не зупинився на введенні тільки додаткового податку на додану вартість при ввозі ЛЗ і ВМП на митну територію України. З лютого поточного року в Україні тимчасово діють додаткові ввізні мита для всіх імпортних товарів. Розмір такого мита становить 5–10% залежно від виду продукції, яка ввозиться. Лікарські засоби також потрапили в перелік товарів, на які поширюються додаткові ввізні мита. Розмір такого мита становить 5%, винятком є ліки та медичні вироби для лікування онкохворих людей і гемодіалізу, а також фармацевтичні сполуки.
На прикладі розрахунку сум ПДВ, додатково сплачених покупцями лікарських засобів в Україні, визначимо: скільки коштів за шість місяців 2015 року було сплачено додаткового ввізного мита з ввезених в Україну ліків. Так, загальна сума сягає $ 30,8 млн, або близько 700 млн грн.
Отже, проаналізувавши ці два податкових нововведення з боку держави, які збільшують кінцеву ціну реалізації ліків і медичних виробів, можна констатувати, що в цифрі 50% середньостатичного зростання вартості упаковки ліків, 12% – це штучне збільшення державою вартості ліків за рахунок введення додаткових податків і зборів.
Звісно, можна говорити, що запровадження нових податків на іноземні лікарські засоби стимулює розвиток вітчизняних виробників і що на ринку частина ліків іноземних виробників становить лише 35 % від загальної кількості, але, по-перше, ці 35% у грошовому еквіваленті оцінюються в 70% від загального обсягу ринку, а по-друге, вітчизняне виробництво ліків і медичних виробів, хоча й визнається у всьому світі, але йому складно конкурувати з всесвітньо відомими брендами і за якістю ліків, і за безпекою їх для пацієнтів, вже не говорячи, що деякі ліки українські підприємства взагалі не виробляють.