ГлавнаяБлогиБлог Ольги Стрелюк

Вступ на технічні спеціальності: пропозиція, що перевищує попит

Вже кілька років поспіль спостерігається тенденція, за якої план державного замовлення, доведений Міністерством освіти і науки України вищим навчальним закладам, не виконується в повному обсязі. Вочевидь, проблема стосується не всіх ВНЗ та спеціальностей, однак на технічних напрямах вона набуває щораз більших масштабів.

Ольга Стрелюк Ольга Стрелюк , Громадянська мережа "ОПОРА"

Фото: Георгий Эрман

Станом на 17 серпня 2015 р., коли терміни зарахування вступників на бюджет та контракт вже закінчилися, недобір на бюджетні місця за технічними спеціальностями в окремих випадках складав половину державного замовлення.

На наш погляд, основними причинами невиконання державного замовлення є низький рівень підготовки учнів у середній школі, який не дозволяє випускникам скласти ЗНО та вступити до вищих навчальних закладів, а також небажання навчатися на технічних спеціальностях, окрім тих, де готують IT-спеціалістів. Спробуємо довести гіпотезу, оперуючи конкретними фактами цьогорічної вступної кампанії, на прикладі спеціальностей, для яких одним з конкурсних предметів була фізика.

У 2015 р. участь у стандартизованому тестуванні з фізики взяло 40464 особи. Це один з найнижчих показників серед предметів, не враховуючи іноземні мови (крім англійської) та хімію. Разом з тим, не всі абітурієнти успішно пройшли тестування.

Відповідно до цьогорічної методики встановлення результатів ЗНО, щоб скласти тест з фізики, вступникам потрібно було набрати 8 тестових балів з 54. Як свідчать дані Українського центру оцінювання якості освіти, із 40464 осіб, які взяли участь в оцінюванні, 9430 (23,3%) не набрали необхідних 8 балів, щоб скласти ЗНО з фізики. Тобто чверть випускників, які цільово прийшли на тест з фізики, що на відміну від оцінювання знань з української мови та літератури, не є обов’язковим, не змогли набрати і 15% від загальної кількості можливих балів. Усі вони втратили шанс вступати до ВНЗ для здобуття ступеня «бакалавр» на спеціальності, де необхідні результати з фізики. Однак, так само, втратили потенційних абітурієнтів та студентів навчальні заклади, вступ до яких можливий лише за наявності результату стандартизованого оцінювання з цього предмету. Для порівняння, минулого року участь у ЗНО з фізики взяло 53202 особи, з них 3227 (6,07%) – не подолали поріг у 124 бали, який був мінімальний для вступу.

Фактично, у 2015 р. лише 31034 особи могли вступати на бакалаврат, де одним з конкурсних предметів була визначена фізика. Разом з тим, ми підрахували, що сумарна пропозиція державного замовлення для напрямів, які потребують для участі у конкурсному відборі результатів ЗНО з фізики, становить більше 28 тис. бюджетних місць. За найкращих умов конкурс на одне бюджетне місце на цих спеціальностях не перевищуватиме 1,11 особи. Враховуючи той факт, що не всі учасники ЗНО з фізики вирішили вступати на технічні спеціальності, ще частина з них, маючи платоспроможних батьків, пішла вчитися на платну форму, наприклад, на популярні та перспективні «комп’ютерні науки», «програмну інженерію» – проблема невиконання державного замовлення стала характерною навіть для найбільш рейтингових столичних навчальних закладів.

Так, на спеціальність «фізика» у Національному педагогічному університеті ім. М.П. Драгоманова, після завершення етапу зарахування вакантними залишилося 18 з 30 бюджетних місць. Лише на 12% від попередньо доведеного був виконаний план держзамовлення у Дніпропетровському національному університеті ім. Олеся Гончара. Усього 15 із 35 місць було заповнено у провідному технічному університеті країни – Київському політехнічному інституті.

Розуміючи загрозу недобору студентів, а відповідно і втрати частини фінансування, ВНЗ передбачили у своїх Правилах прийому можливість обирати вступнику, результати ЗНО з якого предмету на вибір, подавати для участі у конкурсному відбору. Найчастіше замість фізики пропонувалися на вибір такі непрофільні предмети як іноземна мова, географія, рідше – історія України. Цей підхід дозволив більшій кількості вступників подавати документи для участі у конкурсному відборі на технічні спеціальності, особливо тим, хто не складав чи не склав тест з фізики, однак отримав позитивні результати з інших предметів. Разом з тим, він ставив у нерівні умови ті ВНЗ, які все ж проводили конкурсний відбір виключно на основі профільних предметів – фізики та математики.

Ще більше «програли» у кількісному доборі студентів ті ВНЗ, що підвищили прохідні бали ЗНО з конкурсних предметів. Нагадаємо, що згідно з Умовами прийому 2015 р., участь у конкурсному відборі до вишів могли брати усі вступники, які склали ЗНО, а відповідно отримали мінімум 100 балів. Разом з тим, навчальні заклади могли встановлювати свої прохідні бали. Наприклад, у Київському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка на окремих напрямах він становить 140, 160 балів, у Львівській політехніці для всіх спеціальностей – 106 балів. Щоб бути допущеним до участі у конкурсі на будь-який напрям Київського політехнічного інституту, необхідно було отримати мінімум 124 бали з непрофільних предметів і 140 з профільних. Подібні умови встановлені правилами прийому Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара. Там мінімальна кількість балів для допуску до участі в конкурсі 110 та 140 балів відповідно. Підвищуючи вимоги до абітурієнтів, ці навчальні заклади зарахували студентами лише найкращих, однак, зважаючи на те, що ця група вступників є обмеженою, виникла проблема з недобором на бюджетні місця.

Наприклад, у КПІ серйозні проблеми з виконанням плану державного замовлення простежуються саме на спеціальностях, де серед конкурсних предметів є фізика – машинобудування, приладобудування, радіотехніка. Адже тут відсутність достатньої кількості вступників з результатами ЗНО з фізики наклалася на підвищені прохідні бали, що не дозволяло подавати документи для участі у конкурсному відборі тим, хто склав ЗНО, але не отримав 124 чи 140 балів.

Складається патова ситуація. З одного боку, експерти та роботодавці б’ють на сполох, що з року в рік зменшуються обсяги державного замовлення на підготовку бакалаврів за технічними, фізико-математичними спеціальностями, разом з тим, попит від абітурієнтів на вступ на ці напрями теж зменшується. Іншою стороною проблеми є той факт, що при мінімальному прохідному балі (100) – на бюджетні місця зараховуються абсолютно всі учасники конкурсного відбору, які лиш подали документи. Дуже часто вони не спроможні навчатися за університетськими програмами, більше того, вже звичними стають підготовчі, ввідні курси, які «підтягують» рівень знань першокурсників. Фактично конкурсного відбору як такого не відбувається, а тому маємо негативну селекцію.

Регулюванням обсягів державного замовлення, яке часто відбувається у ручному режимі, проблему не вирішити. Вочевидь, варто змістити акценти від кількісних показників плану набору та його виконання, до якісних. Наприклад, чи готові до навчання у вищих навчальних закладах випускники українських шкіл, які набрали мінімальну кількість балів, щоб скласти зНО; чи не є причиною корупції у ВНЗ нездатність самостійно здавати заліки та іспити; чи можна уникнути проблем академічної етики, коли студентами вишів стають вступники з мінімальними прохідними балами, бо обсяг державного замовлення має бути виконаний.

Ольга Стрелюк Ольга Стрелюк , Громадянська мережа "ОПОРА"