Навіть у цьому конкретному прикладі можна помітити дві важливі тенденції: перша — продаж об'єктів державної власності приносить реальні кошти до державного бюджету та дозволяє позбавитися від занедбаних активів. У 2020 році приватизація принесла державі понад 3 мільярди гривень, що у 4 рази більше, ніж за рік до того, та у понад 8 разів більше, ніж у згаданому 2018 році. Друга і не менш важлива тенденція — чимало державного майна перебуває не під управлінням Фонду держмайна, а роками й десятиліттями “висить” на балансі численних міністерств та державних відомств різного ґатунку.
Проблема непрофільних активів
Згідно з даними Єдиного реєстру об’єктів державної власності, управління об'єктами одночасно здійснюють понад 150 різноманітних державних органів, ще 96 відомств здійснюють управління державними підприємствами. Масштаб цієї управлінської проблеми просто величезний, адже мова йде про понад мільйон різноманітних об’єктів. Серед цих об'єктів є й такі, які мають суттєве значення для державного власника і якісно виконують покладені на них функції. Втім, значна частина — це непрофільне майно, що приносить своїм управлінцям збитки через невміле користування та адміністрування.
Результат подібного підходу ілюструє народне прислів'я — “Де багато няньок, там дитя каліка”. За даними Фонду держмайна, що ґрунтуються на результатах глобального аудиту об’єктів державної власності, близько 28 мільйонів квадратних метрів приміщень взагалі не використовуються або здаються в тіньову оренду. Щоб зрозуміти масштаб проблеми, уявіть собі 200 НСК “Олімпійський”, Шевченківський район міста Києва або, скажімо, Кам'янець-Подільський, що не просто пустує, але й генерує додаткові збитки.
Більшість вказаних об’єктів, на жаль, перебуває в занедбаному стані. Часто за цими підприємствами тягнеться негативний шлейф судових справ, корупційних зловживань та спроб незаконного захоплення, що створює для держави додаткові управлінські проблеми. Проблема неефективного управління державним майном має абсолютно реальний фінансовий вимір і щороку коштує Україні десятки мільярдів гривень.
Передати приватному власнику
У цьому ключі, основне завдання Фонду державного майна — перетворити непродуктивний актив на продуктивний. Найефективнішим способом для цього є прозора приватизація непрофільних державних активів, що дозволяє залучити інвестиції для їхнього подальшого розвитку.
Для цього Фонд державного майна України ініціював кампанію під назвою “Велика інвентаризація країни”, що має на меті виявлення та передачу відомству всіх непрофільних активів під майбутню приватизацію. Наразі регіональні відділення Фонду проводять постійний аудит використання об'єктів державної власності для виявлення непрофільних активів. Завдання досить масштабне, тож ми також заручилися підтримкою органів центральної та місцевої влади.
З гордістю можу сказати, що реформа приватизації користується безпрецедентною політичною волею та підтримкою вищого політичного керівництва — Президента України, Уряду і Верховної Ради. Так, за сприяння Офісу Президента України, у 21 області вже створені робочі групи з питань ефективного використання державного майна при ОДА. Ці групи розглядають інформацію про об’єкти, що не використовуються державою, а також ініціюють пропозиції до балансоутримувачів щодо передачі на приватизацію.
Перші успіхи
Як показує практика, отримані від приватизації непрофільних об'єктів кошти можна ефективно спрямувати на розвиток відомств, що ще донедавна несли на собі тягар утримання проблемного майна. Прикладом такого прагматичного підходу є кампанія “Велика приватизація в'язниць”, що реалізується Фондом спільно з Міністерством юстиції.
Завдяки продажу закинутих об'єктів, Міністерство не лише позбавляється від витрат на їхнє утримання, але й отримує додаткові кошти на побудову нових та капітальний ремонт наявних виправних закладів. У серпні планується проведення наступного аукціону з приватизації Південної виправної колонії №51 у місті Одеса. Загальна ж сума отриманих в ході кампанії коштів у 2021 році перевищить “психологічний” бар'єр — 1 млрд гривень.
На зустріч приватизації пішли також й інші урядові відомства. Показовою є історія з трьома готелями під управлінням Міністерства оборони України — “Братислава” у Кривому Розі, “Власта” у Львові та “Козацький” у Києві. Всі вони протягом попередніх 4 років стабільно демонстрували збитки, що не заважало їм отримувати фінансування з державного бюджету. І тепер Міністерство оборони погодилося передати установи під управління Фонду з метою подальшої приватизації. Як показав аукціон з продажу київського готелю “Дніпро”, таке майно має високий попит серед приватних інвесторів.
Співпраця з місцевою владою
Чимало потенційних об'єктів приватизації буквально розкидані по всій території України. В цьому сенсі, залучення до процесу “Великої інвентаризації” представників місцевої та регіональної влади дозволяє зробити цей процес масштабним та прозорим: вони знаходяться найближче до цих об’єктів та володіють інформацією про їхнє реальне використання. Вигода участі місцевої влади у цьому процесі проста й очевидна: приватизація — це зростання економіки, додаткові інвестиції, покращення інфраструктури та створення нових робочих місць. Лише від початку 2021 року завдяки діям місцевої влади до переліку на приватизацію було додано понад 200 нових об’єктів, що вже скоро знайдуть нових власників на прозорих приватизаційних аукціонах.
Завдяки координації зусиль представників центральних та місцевих органів влади, “Велика інвентаризація країни” набирає нових обертів. Нещодавно Фонд спільно з Вінницькою ОДА провів інвентаризацію державного майна, в ході якої виявив один з об’єктів, що роками не використовувався за призначенням — будівлю закинутого пансіонату «Ластівка» загальною площею 6868,5 кв.м. Об'єкт такого масштабу потребує компетентного управління та чіткої перспективи розвитку. Залучення приватних інвесторів допоможе відновити діяльність пансіонату та створити нові робочі місця для мешканців Вінницької області.
Аудит використання об'єктів державної власності у Дніпропетровській області показав наявність щонайменше 5 адміністративних будівель, що вже давно не використовуються за цільовим призначенням. Саме такі будівлі найпопулярніші для малої приватизації та старту власної справи. Майбутні власники бачать в них перспективу для створення нових крамниць, невеликих офісних будівель або ж розвитку власного готельного бізнесу у період розквіту внутрішнього туризму — все це цілком реальні випадки, які можна знайти на сайті privatization.gov.ua у розділі “Історії успіху”.
Окремо хотів би звернути увагу на те, що на приватизацію передаються не тільки комплекси будівель та споруд, а ще й рухоме майно. Маємо чудовий приклад лідера по включенню до переліків об’єктів малої приватизації транспортних засобів — це Сумська область. Завдяки співпраці Фонду держмайна з Сумською районною державною адміністрацією та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області за перше півріччя 2021 року було включено до переліку на приватизацію 19 транспортних засобів.
Спільна справа
“Велика інвентаризація країни” — це не лише про чиновників у високих кабінетах. Річ в тім, що ініціювати включення непрофільних об’єктів до приватизації можуть і потенційні покупці — звичайні громадяни, підприємці чи навіть цілі підприємства. Якщо Ви бачите занедбану будівлю або неробочий цех, що може допомогти у розвитку вашого бізнесу – подавайте заяву про включення об’єкту державної власності до переліку, що підлягають приватизації та купуйте їх на прозорих аукціонах. Цей простий процес складається з 3 кроків, що детально описані на сайті privatization.gov.ua.
З початку 2021 року ми отримали вже понад 150 подібних заявок на приватизацію державних об’єктів. Тепер же слово за тими відомствами та державними органами, на балансі яких і перебувають вказані об'єкти, адже саме від їхнього рішення залежить подальша доля об'єктів. Зі свого боку, Фонд державного майна розраховує на неупереджений розгляд та увагу громадськості до цього процесу.
Велика інвентаризація — це крок до економічної свободи громадян та розвитку підприємництва в Україні. Протягом десятиліть на державному майні паразитували ті, хто мали на нього прямий чи опосередкований вплив: від чиновників та керівників підприємств до олігархічних кіл. Тепер в нас з'явився реальний шанс розірвати це порочне коло та надати новий імпульс розвитку національній економіці.