ГоловнаБлогиблог Ірини Фріз

Рада завдасть удару по незаконним перевезенням в Криму

В листопаді минулого року, за результатами доповіді, яку наша делегація робила в штаб-квартирі НАТО щодо мілітарізації півострову, мною було підняте питання незаконних заходів іноземних суден до окупованих морських портів Криму («Крим перетворюється на Тортугу. Що робити?»)

Фото: informnapalm.org

Проблема лишається актуальною. Лише у грудні 2016 року, згідно з даними BlackSeaNews, що веде реєстр морських та повітряних суден-порушників, зафіксовано 73 морських судна, що порушили заборону на входження до кримських портів, видану державними органами України.

Причина в тому, що Україна, на жаль, має поки що недосконалу законодавчу базу для ефективного переслідування порушників. Тож правоохоронним органам поки що важко арештовувати судна, як в юрисдикції України, так і на відповідну вимогу українських державних органів в іноземних юрисдикціях.

Після арешту судна Sky moon, разом з СБУ по Криму (дислоковане в Херсоні), зкоординувала зусилля з вдосконалення законодавства в цьому напрямку. В результаті спільних дій був підготовлений законопроект, що зараз проходить передреєстраційне обговорення з членами профільних комітетів.

Законопроект передбачає внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексу щодо порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї. Як відомо, це діяння є злочином згідно зі статтею 332-1 ККУ, яка з’явилася у 2014 році після анексії Криму Російською Федерацією.

Під час прийняття чинного варіанту ст.332-1 було визначено, що об’єктивною стороною злочину є мета завдання державі шкоди. При цьому українське законодавство не визначає термін «шкода державі», а доведення наявності мети у багатьох випадках є ускладненим. Тож на сьогоднішній день доля таких судових справ визначена наперед. Як це не дивно звучить, але завдання «шкоди державі» неможливо довести в суді, особливо у випадку задіяння гарних адвокатів. Це упущення буде виправлене.

Ще однією проблемою є неможливість взяття під варту обвинувачених в порушенні порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї. Стаття 183 Кримінально-процесуального кодексу чітко встановлює залежність цього запобіжного заходу від санкції статті Кримінального Кодексу України. Тобто, якщо покарання передбачає менше 5 років ув'язнення, взяття під варту не може бути застосоване. Оскільки сьогодні санкції за ст. 332-1 передбачають позбавлення волі строком до 5 років, правоохоронні органи України не мають права брати капітанів суден під варту. Як результат, вони змушені відпускати їх на волю у випадку, якщо мета нанесення шкоди державі не доведена чи оскаржена або, якщо відсутній склад іншого злочину.

Таким чином існують законодавчі перешкоди для того щоб правоохоронці не могли заарештовувати судна у випадках, коли існує слабка доказова база щодо шкоди інтересам держави та є ризики подання зустрічного позову у випадку руйнації справи у суді.

Ще одним проблемним питанням застосування ст.332-1 - є необхідність здійснювати спеціальне досудове розслідування на постійній основі не тільки щодо підозрюваного, який переховується від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений в міждержавний та/або міжнародний розшук, а також щодо осіб, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях, є іноземним громадянином або особою без громадянства та знаходиться за межами території України. На практиці це фактично неможливо зробити. Тож вносимо відповідні зміни по змісту і в статті глави 24-1 КПК України.

Законопроект, що розроблений разом з представниками СБУ по АР Крим, які безпосередньо займаються цією сферою, дозволить створити значні проблеми для використання суден для здійснення рейсів до окупованого півострову. Слід визнати, що це не дозволить вирішити проблему заходів російськими суднами (вони переважно не виходять за межі територіальних вод РФ та окупованих територій). Втім, прийняття законопроекту дозволить вільно застосовувати норми до суден, які ходять не під російським прапором та успішно здійснювати їх переслідування.

Маю надію, що з прийняттям цього законопроекту ми поставимо крапку на використанні окупаційною владою морських портів Криму для міжнародних перевезень. Сподіваюсь, що парламент консолідується навколо цього питання і законопроект буде прийнято.

Ірина Фріз Ірина Фріз , Народна депутатка України, міністерка у справах ветеранів (2018-2019)
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram