22 січня 2014 року змусило не лише знову “пригадати” цю історичну дату, а подивитися на неї по-новому, переосмислити. Тепер це не лише день воззєднання УНР за ЗУНР, Заходу і Сходу, а день, коли за Соборність і Свободу України люди розплатилися своїми життями. Починаючи з етнічного вірмена Сергія Нігояна і етнічного білоруса Михайла Жизневського. Дуже символічно: за Україну (як державу, як політичну націю, як проект — називайте як забажаєте) і досі жертвують найціннішим ті, хто міг би розвести руками і відійти в сторону: “Взагалі не моя справа”. Тому День Соборності і Свободи — це розмова не про минуле: хто з ким братався, хто кого зрадив, хто які інтереси мав... Це має бути розмова про майбутнє, про вектор і стратегію розвитку країни. Злука 1919 року чи самопожертва сучасних громадян України — це ж не акти поваги до славетного минулого, це каміння в фундамент славетного майбутнього.
Блез Паскаль казав, що минуле і сьогодення — лише засоби для досягнення мети — майбутнього. Ремарк і Уальд взагалі застерігали занадто багато озиратися назад, на минуле...
Втім, як не парадоксально, коли ми почнемо уявляти “українську мрію”, те майбутнє і той розвиток, що можуть нас об'єднати, так чи інакше ми побачимо образи з найближчого і віддаленого минулого. Ми хочемо бачити єдину країну, яка має повний імунітет від розбрату всередині і від розтягування зовні. Ми хочемо бачити лідерів, для яких єдність держави буде не найбільшим досягненням і виправданням усіх інших провалів, а залізобетонною, принциповою, безумовною вимогою до себе і своєї діяльності. Ми хочемо бачити таку державну систему, яка може змінюватися цивілізованними способами, а не вимагає “оплатити” косметичні зміни у владі все більшою кількістю життів — наче міфологічний Дракон. Це все, знову ж таки, базові, природні умови, про які навіть незручно казати вголос, але які обов'язкові для подальшого розвитку: економічного росту, гуманітарної та військової безпеки, реформ.
У точних науках є усталений вислів: “необхідні і достатні умови”. Так от: Соборність і Свобода — необхідні, але недостатні умови. Разом з Розвитком — так.