Європейський союз як пріорітетний напрямок інтеграції України Незважаючи на розвиток боргової кризи у країнах ЄС, їх роль на міжнародній арені постійно зростає, про що свідчать значна частка ВВП у структурі загального обсягу світового ВВП, яка на сьогоднішній день становить 20,1 %, питома вага ЄС у світовому товарообороті складає близько 33 %. Крім того, ЄС є крупним донором інвестицій для країн, що розвиваються, у тому числі і для України. Зв’язки між Європейським Союзом (ЄС) та Україною стабільно розвиваються з початку 1990-х років. Укладення поглибленої повномасштабної Угоди про вільну торгівлю також поступово сприятиме інтеграції України у внутрішній ринок ЄС та ухваленню відповідного законодавства ЄС. З огляду на це, вибір України на користь інтеграції в ЄС відкриває нові перспективи для розвитку власної економіки та покращення добробуту населення.
Упродовж останніх років, шлях інтеграції до європейського простору складався для України по-різному. На кожному з напрямків інтеграційного руху траплялись як успіхи, так і невдачі. Однак, на сучасному етапі Україна значно просунулась у справі інтеграції у європейську спільноту, про що свідчить успішний переговорний процес щодо укладання угоди про асоціацію з ЄС. Підписання зазначеної угоди може відкрити для України шлях до визнання її країною-кандидатом до вступу, а потім – до початку переговорного процесу щодо членства в ЄС. Оскільки, як показує досвід країн Центрально-Східної Європи, шлях до повноцінного членства у ЄС був наступним: 1) підписання країною угоди про асоціацію з ЄС, що передбачає визнання права країни стати членом Євросоюзу; 2) подача країною-претендентом заявки на членство в ЄС; 3) офіційне визнання країни кандидатом на членство в ЄС; 4) переговорний процес із країнами-членами ЄС щодо вступу до Євросоюзу; 5) набуття країною-кандидатом повноправного членства в ЄС.
Стан економічних відносин України та Європейського Союзу вказує на необхідність інтеграційних процесів через наявність тісних двосторонніх стосунків, про що свідчить рис. 1. Так, спостерігається нарощування зовнішньоторговельного обороту України з Європейським Союзом. При цьому, частка експорту в країни ЄС у 2012 році складала 25,3 %, а питома вага імпорту становила 32,5 % від загального імпорту України. Традиційно головними зовнішньоторговельними партнерами України серед країн ЄС (більше половини загального обсягу торгівлі) є Німеччина, Італія та Великобританія.
Рисунок 1 – Показники товарообороту між Україною та Європейським Союзом за 2005-2012 рр. [1]
Слід зазначити, що в імпорті України з Європейського Союзу домінують поставки машин, устаткування, механізмів (28 % від загального імпорту товарів з ЄС), продукції хімічної промисловості та пов’язаних з нею галузей (14,6%), які не мають аналогів серед вітчизняного виробництва і тому не загрожують національним виробникам.
Крім того, слід наголосити про важливість партнерства ЄС з Україною, яка обумовлена тим, що у 2012 році Україна посіла 22-е місце серед найбільших торговельних партнерів Європейського Союзу і 19-е місце серед країн-імпортерів з ЄС [2].
Також, ЄС є основним інвестором для економіки України, оскільки обсяг прямих іноземних інвестицій, близько 80 %, припадає на країни Євросоюзу. Надходження прямих інвестицій з країн-членів ЄС у 2012 році складали 40065,2 млн. дол. США (рис. 2).
Рисунок 2 – Надходження прямих іноземних інвестицій в Україну у 2012 році [1]
Основними формами співробітництва України та ЄС на сьогодні є технічна допомога, торгівля та інвестиційна діяльність. Слід зазначити, що за даними напрямами партнерства, з урахуванням сучасного стану економічного розвитку України та ситуації боргової кризи в країнах ЄС, для України будуть реалізуватися як можливості, так і загрози, як переваги, так і недоліки. З метою більш глибокого дослідження зазначеної проблематики, пропонуємо проаналізувати процес інтеграції України в Європейський Союз з урахування реалій сьогодення шляхом застосування матриці SWOT-аналізу (табл.1).
Таблиця 1 – Матриця SWOT- аналізу вступу України до ЄС
Сила S (strong)
Слабкість W (weakness)
- ринкова економіка та макроекономічна стабільність;
- надходження інвестицій у вітчизняну економіку;
- субсидування сільського господарства;
- покращення стану платіжного балансу України.
- втрата конкурентоспроможності окремих галузей, у т.ч. АПК, машинобудування, хімічної промисловості тощо;
- надходження дорогих європейських товарів;
- складність переходу на європейське ціноутворення;
- зниження ділової активності у вітчизняній економіці через відтік робочої сили.
Можливості O (opportunities)
Загрози T (threats)
- забезпечення розвитку малого та середнього бізнесу;
- упровадження стандартів ЄС у виробництві;
- упровадження ефективних методів соціально-економічної політики;
- підвищення кваліфікації робочої сили;
- технологічна модернізація вітчизняного виробництва.
- можливе переміщення до України шкідливих виробництв;
- використання України як сировинного придатку;
- погіршення економічних відносин з Росією, як основного постачальника енергоресурсів та зниження товарообороту з нею;
- використання українців як дешевої робочої сили;
- втрата державного суверенітету і можливості державного управління.
Таким чином, нинішнім пріоритетом України у відносинах з ЄС є укладання Угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі. Формування всебічної та поглибленої зони вільної торгівлі з масштабним наближенням законодавства України до стандартів ЄС сприятиме поступовій інтеграції України до Європейського Союзу, від якої Україна отримає чистий довгостроковий економічний виграш. Крім того, більш тісні економічні зв’язки з ЄС дозволяють отримати кращий доступ українським експортерам до платоспроможного ринку.
Список використаних джерел
1. Зовнішньоекономічна діяльність України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
2. Двостороння торгівля між Україною та ЄС [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eeas.europa.eu/trade/index_uk.htm.