Не так давно одразу два британських медіа звернули увагу на позиції першого заступника голови ФСБ Сєргєя Корольова у системі російської влади та роль у плануванні агресії проти України. Видання The Times повідомило з посиланням на свої джерела, що саме Корольов причетний до організації замахів на вище керівництво України.
The Independent також зазначив, що західні спецслужби спостерігають за посиленням Корольова, який, зокрема, відіграв головну роль у кадрових чистках російських силовиків.
Видання The Times назвало Корольова «вовкодавом Путіна» та його фаворитом, який «має глибокі зв’язки з російською мафією». Водночас західні медіа констатують: він один з найбільш закритих, непублічних топчиновників Росії, який ретельно стежить за своїм privacy.
Інформації у відкритих джерелах про Корольова справді відносно небагато, він ніколи не давав інтерв’ю чи коментарів. Навіть більше, майже немає його фото у відкритому доступі, тому російські медіа, пишучи про нього, нерідко використовують як ілюстрації фото з VKontakte іншої людини (колишнього співробітника Росгвардії), анітрохи не схожого на Корольова.
Укрінформ розповідає про життя і діяльність першого заступника директора ФСБ. А також публікує приватні фото Корольова і його родини та адреси, де їх можна зустріти.
Хто такий Корольов і чому він є ключовою ланкою в російській системі влади
Сєргєй Борісовіч Корольов народився 25 червня 1962 року в м. Фрунзе Киргизької РСР (нині – Бішкек, Киргизстан). Цікаво, що в різних санкційних списках, в яких фігурує перший заступник директора ФСБ, вказані аж чотири варіанти дати його народження: 25.07.1962, 28.08.1962, 25.07.1952 та 09.11.1952.
Корольов служив у прикордонних військах КДБ СРСР, згодом, у 1979–1983 рр. навчався у Вищому прикордонному військово-політичному червоного прапора училищі КДБ СРСР при Раді міністрів СРСР ім. К.Є. Ворошилова, потім – у Вищій школі КДБ СРСР ім. Ф. Дзержинського (1985–1989 рр.).
Далі – кар'єра всередині системи КДБ-ФСБ
У 1990-ті Корольов якийсь час нібито працював у петербурзькій компанії, що надавала послуги охорони. Утім, охороняли бізнес людей із системи, наприклад, меблеву компанію майбутнього міністра оборони РФ Анатолія Сєрдюкова, тому з упевненістю можна припускати, що «охоронна фірма» була просто різновидом відрядження в рамках ФСБ.
На початку 2000-х Корольов – знову на офіційних посадах у ФСБ, зокрема – у службі економічної безпеки по Петербургу та області.
У 2004-му, коли його колишній клієнт Сєрдюков очолив російську Федеральну податкову службу, Корольова перевели в її чинний резерв, а у 2007-му, коли Сєрдюков став міністром оборони РФ, пішов в оборонне відомство разом з ним на позицію радника – куратора російської воєнної розвідки.
У 2012-му Корольов перемістився одразу на одну з головних посад у ФСБ – начальника Управління власної (внутрішньої) безпеки ФСБ, яке покликане контролювати співробітників відомства.
З 2016 – керівник Служби економічної безпеки ФСБ, що здійснює нагляд за ключовими галузями економіки та фінансово-промисловими групами РФ.
З 2021-го – перший заступник директора ФСБ РФ, генерал армії (найвище військове звання в РФ).
Тепер Корольов координує роботу:
- департаменту військової контррозвідки (контроль за збройними силами, зокрема – вищим керівництвом МО і Генштабу ЗС РФ);
- служби економічної безпеки (контроль за ключовими галузями та стратегічними підприємствами, ФПГ);
- служби захисту конституційного ладу та боротьби з тероризмом (контроль політичної системи РФ, прослуховування, боротьба з інакодумцями тощо);
- управління «М», яке наглядає за силовими та правоохоронними російськими відомствами: Мін’юстом, МНС, Верховним судом, Генпрокуратурою, МВС, Слідчим комітетом та іншими;
- управління власної безпеки (9-те управління).
Джерела в українській розвідці називають його також відповідальним за технічний та експортний контроль РФ (оборонка) і контроль за аерокосмічною та ядерною галуззю та одним з відповідальних у команді Путіна за посилення можливостей російських збройних сил щодо стратегічного стримування США.
У рамках виконання згаданих завдань Корольов тісно співпрацює з представниками китайської влади.
Корольов – член спостережної ради «Курчатовського інституту», провідного російського наукового центру з вивчення і розроблення ядерних технологій, який очолює Міхаіл Ковальчук, представник найближчого оточення Путіна, рідний брат банкіра президента РФ Юрія Ковальчука. А також – член спостережної ради Росатому, державної корпорації, у структурі якої не лише цивільні АЕС Росії, а й підприємства ВПК, що розробляють, виготовляють та обслуговують зброю, зокрема ядерну.
Та головна цінність Корольова в очах Путіна, схоже, пов’язана з його роллю «вовкодава»: якраз він відповідає за збір інформації (компромату) на представників російських еліт, негласний контроль за ними та покарання тих, хто чимось завинив. Саме до Корольова стікається вся інформація з прослуховування, аудіо- та відеозаписів, трафіку руху, інтернет-трафіку, особистого листування чиновників та топбізнесменів. При цьому збір інформації відбувається не лише через підконтрольні підрозділи ФСБ, а й завдяки компанії сина генерала (про це трохи далі).
Корольов безпосередньо причетний до гучних посадок високопоставлених російських силовиків та чиновників, серед останніх його жертв – заступник міністра оборони РФ Тімур Іванов, колишній заступник міністра оборони з матеріально-технічного забезпечення Дмітрій Булгаков, заступник начальника Генерального штабу російської армії Вадім Шамарін та інші топвійськовики РФ.
Тепер, після проведених чисток у МО РФ, перший заступник директора ФСБ спільно з новим міністром оборони РФ Андрєєм Бєлоусовим відповідає за реформування відомства для підвищення його ефективності.
Тому логічно, що саме Корольов є претендентом номер один на посаду директора ФСБ замість 72-річного Бортнікова.
Людина Путіна і трішки мафії
У системі російської влади питання приналежності до того чи іншого клану, владного угруповання – головний критерій кар’єрного просування. Власне, тепер ми спостерігаємо певну трансформацію таких критеріїв: місця давніх соратників президента РФ поступово займають їхні діти, «спадкові принци режиму», представників різних «веж Кремля» змінюють родичі самого Путіна та люди, зобов’язані своїм зростанням особисто йому.
У цьому сенсі Корольов має ідеальний для подальшого росту бекграунду: він частина тієї ж корпорації, з якої вийшов Путін, тривалий час працював у Петербурзі, зокрема й у часи, коли чинний правитель РФ носив валізу за тогочасним мером міста Анатолієм Собчаком.
Його давні покровителі, Сердюков та Зубков (колишній прем’єр російського уряду, заступник Путіна в мерії Петербурга і приятель батька Корольова), давно не на перших ролях, тож єдиний, на кого орієнтується потенційний глава ФСБ, – президент Путін. А, зважаючи на кількість звільнених та посаджених за безпосередньої участі Корольова топів, стовідсоткова лояльність до господаря Кремля – єдина запорука його виживання. І апаратного, і в буквальному сенсі слова.
Окрім спільного «пітерського» минулого та приналежності до ФСБ, Путіна з Корольовим поєднують тісні стосунки з лідерами російської організованої злочинності. В обох історія взаємин з ОЗУ розпочалася на початку 1990-х і тривала щонайменше до кінця двотисячних.
У 2004-му Корольову навіть довелося на якийсь час змінити службову прописку через надто тісні стосунки з криміналом: співробітники російського МВС задокументували його спілкування з лідером «братської» ОЗУ Олегом Маковозом (згодом того засудять на 23 роки за організацію серії замовних убивств) – саме тоді ефесбешник сховався у податковій під боком у свого тогочасного патрона Сердюкова.
У 2007–2008 роках іспанські правоохоронці задокументували розмови лідерів Тамбовсько-Малишевської ОЗУ. Саме вони налагодили тісну і взаємовигідну співпрацю з Путіним у 1990-х, офіційно були партнерами в бізнесі багатьох осіб з найближчого оточення російського президента. А у двотисячні перебралися в Іспанію, де потрапили під приціл через відмивання грошей. Зокрема, розмови одного з лідерів ОЗУ Геннадія Петрова з Сєргєєм Корольовим, якого кримінальний авторитет запрошує на своє 60-річчя та просить посприяти у призначенні Алєксандра Бастрикіна головою Слідчого комітету РФ.
У 2016 році в Австрії заарештували лідера ще одного російського ОЗУ Аслана Гагієва, якого в РФ звинуватили в організації вбивств щонайменше 60 осіб. Під час екстрадиційного процесу Гагієв заявив, що виїхати з Росії йому допоміг керівник управління внутрішньої безпеки ФСБ – Сєргей Корольов, який навіть дав очільнику банди кілерів 10 тисяч доларів на для облаштування на новому місці.
Український слід
Перший заступник директора ФСБ за посадою та сферою повноважень, поза всяким сумнівом, прямо причетний до планування та реалізації агресивної війни Росії проти України.
Однак є підстави стверджувати, що Корольов займався Україною ще з 2014-го, коли ще керував Управлінням внутрішньої безпеки ФСБ. Тоді на окупованих територіях ФСБ формувала власну управлінську вертикаль під виглядом так званих міністерств державної безпеки у Донецьку та Луганську. «Це один із елементів російської окупації, тобто перетворення окупованих територій на аналог російської території. В ідентичний спосіб відбулася фактична анексія Південної Осетії, Абхазії. Якщо взяти регіональний орган територіальної безпеки Російської Федерації, управління ФСБ у Воронежі, у Ростові чи Краснодарі і його структуру порівняти з тим, що в Донецьку, Луганську, – це буде структура «міністерства державної безпеки», – розповідав «Радіо Свобода» представник контррозвідки СБУ у 2021-му.
В окупованій частині Донецької області МДБ очолив Володимир Павленко – однокурсник Корольова з прикордонного училища КДБ СРСР.
Павленко, як і Корольов, після училища робив кар’єру в КДБ. Після проголошення незалежності України до 1998 служив у СБУ, згодом працював заступником директора з кадрів у ЗАТ «Глини Донбасу». Улітку 2013 року призначений начальником управління соцзахисту Слов'янської міськради, а вже через рік, у червні 2014-го, став «мером» міста в окупованому російськими проксі Слов’янську після усунення іншого самопроголошеного «мера» В’ячеслава Пономарьова.
У грудні 2015 року росіяни Павленка призначили на ключову посаду в системі окупаційної адміністрації Донецької області – «міністром національної безпеки» так званої ДНР. І на цій посаді він працює досі – попри численні пертурбації у керівництві окупованої території. Що не дивно, з огляду на такого впливового однокурсника в системі.
Бізнес на прослушці
Як наглядач за економікою РФ, Корольов, поза всяким сумнівом, має стосунки з багатьма російськими господарями фінансово-промислових груп. Однак найбільш тісні взаємини в нього склалися з Алішером Усмановим – одним з найбагатших російських олігархів, який з 2022-го перебуває під санкціями США, Великої Британії, Європейського Союзу, Австралії, Канади, Японії, Нової Зеландії, Швейцарії. В обґрунтуванні санкцій ЄС зазначено, що Усманов має «особливо тісні зв’язки» з Владіміром Путіним та «активно підтримує дестабілізацію України». У 2023-му санкції розширили на «мережу Усманова» в Європі – його родичів, партнерів та пов’язані з ними компанії.
Тепер Усманов активно оскаржує санкції в судах і намагається вдавати, що він олігарх, насамперед, узбецький, а до Росії має опосередкований стосунок. У лютому 2024-го найвища судова інстанція ЄС, Європейський суд, відхилила позов Усманова про виключення із списку санкцій.
«Опосередкований стосунок» Усманова до Росії – це один з найбільших гірничо-металургійних холдингів, оператор мобільного зв'язку «МегаФон», найбільший виробник цементу, видавничий дім «Коммерсантъ» та ряд інших активів. А головне, олігарх та його партнери – депутат Держдуми РФ, один з лідерів Солнцевського ОЗУ Андрєй Скоч та Фархад Моширі, ірано-британський бізнесмен, власник футбольного клубу «Евертон» – до 2022-го володіли «ИКС холдингом», і цей факт просто ріднить усіх їх з ФСБ та особисто з Корольовим.
Партнер Усманова, Фархад Моширі, у 1989–1991 роках був експертним свідком Міжнародного суду в Гаазі. І його стосунки з головним судовим органом ООН, поза сумнівом, становлять для Корольова таку ж цінність, як і контакти ірано-британського мільярдера в еліті Великої Британії.
«ИКС холдингу» належали компанії, що займалися криптографією, системами передавання даних, кібербезпекою, а головне – група компаній «Цитадель», що є монополістом на ринку СОРМ (рос. Система технических средств для обеспечения функций оперативно-розыскных мероприятий), постачальником обладнання для прослуховування та стеження за абонентами зв'язку та відстежування інтернет-активності громадян, яке всі російські оператори зв'язку зобов'язані встановлювати обладнання власним коштом на користь ФСБ. За інформацією The New York Times, «Цитадель» розробила для ФСБ інструменти для стеження у застосунках Telegram, Signal та WhatsApp, відслідковування геолокацію телефонів, ідентифікування анонімів у соцмережах та зламу облікових записів.
За даними Державного департаменту США, «Цитадель» контролює від 60% до 80% «ринку» технологій моніторингу телекомунікацій у РФ. Хоч фактично «ИКС холдинг» та «Цитадель» – це просто бізнес-філії ФСБ. І ці філії не просто контролює Корольов – він та його родичі є їх фактичними власниками.
У 2017 році власником 23% акцій «Цитаделі» став Валєрій Бітаєв, номінал Корольова, який, за інформацією The Insider, є номіналом, що представляє бізнес-інтереси Корольова.
А у 2018 році «Цитадель» придбала контрольний пакет створеної за три місяці до цього компанії «Бастіон», яка займається системами кібербезпеки. «Бастіон» заснував Боріс Сєргєєвіч Корольов – син першого заступника директора ФСБ.
У 2022-му структури Усманова, Скоча та Моширі формально вийшли зі списку акціонерів «ИКС холдинга». Моширі також залишив посаду голови правління USM Holdings, що контролює спільні активи Усманова, Скоча та самого Моширі. Наступного року за дивних обставин загинув номінальний власник холдингу Антон Чєрєпєнніков. Корольов контроль над бізнесом зберіг. У 2024-му «ИКС холдинг» виокремив у нову групу весь бізнес, пов'язаний з інформаційною безпекою, і 20% нової структури отримав згаданий син Корольова.
Спадкоємець
28-річного сина першого заступника директора ФСБ російські медіа зображають як успішного IT-підприємця, «ботаніка з рюкзаком, типового програміста».
Та це – лише маскування. До моменту, коли Боріс Корольов заснував компанію «Бастіон», його активність, яку вдалося зафіксувати в соцмережах, ніяк не вказувала на «типового програміста»: там було чимало фото про відвідування спортзалів, участь у спортивних змаганнях, причетність до військової тематики, зокрема, участь у форумі «Армия-2016».
Загалом же «ботанік з рюкзаком» веде спосіб життя типового російського мажора, спадкового принца: дорогі авто, навчання у Великій Британії, щонайменше з 2019-го активно користується приватними літаками і володіє маєтками в Москві та Підмосков’ї.
Після початку великої війни Росії проти України Корольов-молодший далі відпочиває за кордоном – восени та взимку в Об'єднаних Арабських Еміратах та на Сейшелах. У липні зазвичай проводить час на Сочинському узбережжі Чорного моря – імовірно, як і решта родичів топефесбешника, у країни Заходу з огляду на безпеку не потикається. Перетинав Боріс Корольов і кордон України. Незаконно, звісно: 5 листопада 2018 року його літак приземлявся в аеропорту тимчасово окупованого Сімферополя, прямуючи з Астрахані.
До слова, сам Боріс власних фото в соцмережах не публікував, а свої сторінки закрив або приховав. Таку таємничість компенсували друзі Корольова-молодшого, які опублікували чимало фото з ним. Окрім цього, у 2018 році вони записали для нього ролик-привітання з днем народження, який свідчить, що син таки йде по батькових стопах. У тексті пісні є рядок: «Он не задаёт моду и всегда носит форму (на цьому моменті виконавець віддає військове вітання». Тож можна припустити, що «молодий підприємець-айтівець» також числиться у відомстві батька.
Генеральське лакшері та весільний фотограф
Попри закритість генерала Корольова та його родини, гарантовано сховатися у сучасному світі соцмереж неможливо. Наприклад, ідентифікувати чимало родичів першого заступника директора ФСФ дав змогу російський весільний фотограф (1, 2, 3, 4). Серед його портфоліо українські OSINT-фахівці виявили фотозвіт з весілля племінниці Сєргєя Корольова, доньки його рідної сестри Татьяни Корольової. Дійство відбулось у грудні 2017 року в заміському ресторанному комплексі Ленінградської області, серед гостей були його дружина та діти.
Дружина: Маріна Алєксєєвна Корольова (Котлова) (народилася 05.03.1969 р.) зареєстрована за адресою: Ленінградська область, м. Сестрорецьк, вул. Полєвая, б.10. За цією адресою є заміський маєток на березі Фінської затоки, обладнаний, до речі, автономною системою електроживлення.
Номери телефонів: 79219417713, 79112226370.
Сторінка в соцмережі: https://vk.com/id1385235
Електронна пошта: [email protected]
Корольов з дружиною також володіють помешканнями в Москві (Коровінське шосе, 11, к.1, кв.147) та Санкт-Петербурзі (просп. Aвіаконструкторів, 10, кв.84 та просп. Московський, 230, кв.237).
Син: Боріс Сєргєєвіч Корольов (25.03.1996 р. н.), паспорт громадянина РФ: серія 4515 № 500970, виданий 31.03.2016 УФМС Росії у м. Москві.
Номери телефонів: 79295827199, 79255439380;
пошта: [email protected]
Володіє 200-метровою квартирою у Москві (вул. Композиторська, б. 17, кв. 19, вхід на територію будинку закрито кодовим замком, код 3465), а також котеджем у селищі «Лісова бухта» с. Личищево, Московська область), який записаний на одного з номіналів родини. Користується автомобілями Mercedes Benz AMG G63 і Lexus LX, а також Роrsсhе Раnаmerа Тurbo Sроrt Тurismо (номер а993аа98), зареєстрований на сестру Корольова – Татьяну.
Донька: Анастасія Сєргєєвна Корольова (13.02.2001 р. н.), паспорт громадянки РФ: серія 4014 № 246870 ТП №70 відділу УФМС Росії в м. Санкт-Петербург. Адреса реєстрації: м. Санкт-Петербург, пр-кт Авіаконструкторів, б.10, кв.84.
Сторінка в соцмережах: instagram.com/incognito_ergosum;
номер телефону: 79214395617;
електронна пошта: [email protected], [email protected]
Як і її брат, Анастасія Корольова навчалася за кордоном – у Великій Британії та Швейцарії.
Сестра: Татьяна Борісовна Королева (Богатова) (26.06.1958 р.н), паспорт громадянки РФ: серія 4005 № 210834, виданий 19.04.2004 34 відділом міліції м. Санкт-Петербург.
Адреса реєстрації: РФ, м. Санкт-Петербург, Ушаковська набережна, 9, корпус 1, кв.131.
Сестра генерала є приватним підприємцем, займається орендою та управлінням майном у Санкт-Петербурзі. Ймовірно є одним з номіналів його сім’ї.
Похресник: Марат Ігорєвіч Мєдоєв (01.02.1982 р.н.), колишній помічник начальника УФСБ у м. Москві та Московській області генерала Дорофєева, підполковник. Номінальний власник маєтку сина об’єкта. Адреса реєстрації: м. Москва, пр. Авіаконструкторів, 39, к.1, літ. А, кв.84; адреса проживання: м. Москва, вул. Казакова, 17/1, стр. 1, кв.29.
Марат Мєдоєв – син давнього приятеля Корольова-старшого Ігоря Мєдоєва, героя Росії, генерал-майора ФСБ у відставці, колишнього помічника міністра оборони Росії у 2001–2010 роках. Тепер Мєдоєв-старший живе у Словаччині.
У 2019 році російський журналіст Іван Голунов опублікував розслідування про те, що Марат Мєдоєв та його колеги з ФСБ контролюють тіньовий ринок ритуальних послуг у Москві. Після публікації Голунову підкинули наркотики й арештували.
***
Генерал Корольов та його родина ведуть спосіб життя, який личить олігархам: приватні перельоти, дорогі авто, резиденції та бізнес-активи, записані на номіналів. Це мало б турбувати російське суспільство, якби воно існувало. Однак російське населення загалом спокійно сприймає палаци і мільярди власних правителів. Україну ж у випадку з Корольовим цікавить лише перспектива його покарання – як важливого елемента російської системи влади, що безпосередньо причетний до агресії проти нашої держави.