Росія намагається знищити наш народ, якщо не ракетними обстрілами, то катастрофічним підтопленням. Також знищує нас через створення умов, в яких неможливо жити і потрібно виживати.
Це чергове свідчення злочину агресії РФ проти цивільного населення України, яке має стати предметом розслідування Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Адже статтею 55 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій 1949 року про захист жертв війни заборонено «використання методів або способів ведення війни, які мають на меті завдати шкоди природному середовищу або, як очікується, стануть його причиною, і тим самим – завдадуть шкоди здоров’ю чи виживанню населення».
Руйнування дамб – цивільних об'єктів, що містять небезпечні сили, є воєнним злочином. Про це чітко зазначено у статті 56 Додаткового протоколу I до Женевських конвенцій. Такі дії можуть бути прирівняні до використання зброї масового знищення.
Використання води як зброї для досягнення військових цілей не є новим явищем.
Наприклад, під час Другої світової війни радянська влада підірвала ДніпроГЕС для того, щоб не “пустити” німецькі війська далі на Схід та потопити ворожі підрозділи, які знаходились у плавнях.
Наслідки цієї катастрофи колосальні.
В зоні повного затоплення чи часткового підтоплення опинилися близько 80 населених пунктів. Під воду пішли тисячі будинків і цілі населені пункти. Люди втратили все нажите майно і були змушені евакуюватися. Найбільше шкоди від затоплення зазнали мешканці лівого берега Дніпра, які перебувають під окупацією. Там окупаційна влада самоусунулась від обов’язку евакуювати населення та перешкоджала евакуації тих, хто не має російського паспорта і хоче врятувати себе, своїх дітей самостійно. Люди цілими сім’ями сиділи на дахах власних затоплених будинків у водяній пастці: без їжі, води та медичної допомоги, благаючи про порятунок. Вже надходить інформація про жертви і їх з кожним днем буде все більше і більше. Також багато людей буде вважатись безвісти зниклими, бо їхні тіла віднесло у море.
Україна проводила евакуацію, але на підконтрольних нам територіях, проте ворог і тут перешкоджав: обстрілював точки евакуації та збору евакуйованих людей. Є постраждалі як серед цивільних, так і серед рятувальників.
Підрив дамби – це теж як прихована ядерна бомба, якщо судити за впливом на довкілля і руйнівні наслідки.
Наслідки від руйнування гребель так само розраховуються за зонами, як і наслідки від підриву ядерних бомб. В першій зоні ураження вода змітає абсолютно все: бетонні споруди, будівлі, будь-які укріплення. Науковці називають це “зоною катастрофічного затоплення”, тобто це територія, де гинуть люди, тварини, рослини, завдано шкоди об’єктам економіки та довкіллю.
У другій зоні, так званій “зоні часткового затоплення”, наслідки не менш небезпечні, адже змітаючи все на своєму шляху, вода забруднюється хімічними речовинами з промислових підприємств, змішується зі стічними водами тощо. Епідеміологічні ризики та ризики забруднення водних ресурсів збільшуються в рази.
Країна-терорист навмисно створила велику продовольчу, економічну та екологічну загрозу у майбутньому.
Підрив Каховської ГЕС – це руйнування інфраструктури, знищення майна людей, загроза життю населенню. Через це тисячі гектарів українських полів втратили цьогорічний урожай та стають не придатними для засіювання, загинула худоба, знищилося продовольство. Були затоплені сховища палива, склади з хімікатами, добривами, могильники тварин, зокрема, й два «сибіркові поховання», також у воду потрапили каналізаційні стоки.
Наразі нам навіть важко уявити масштаби! Росія вчиняє не тільки геноцид українського народу, а й екоцид, через масове знищення рослинного і тваринного світу, отруєння водних ресурсів та вчинення злочинних дій, які спричинили екологічну катастрофу.
Офіс Генерального прокурора зареєстрував кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ст. 441 КК України за фактом екоциду до якого призвів підрив дамби Каховської ГЕС. Досудове розслідування триває. Одним з основних завдань є встановлення та фіксація усіх наслідків цього злочину проти безпеки людства.
Зараз вода відступила і ми бачимо страшні наслідки. Зруйновані будинки від великої води також знаходять тіла загиблих людей, диких тварин, худоби та домашніх улюбленців. До берегів Одещини прибивало побутові речі та мертвих тварин з Херсонщини. Пляжі Одеси визнані непридатними для купання у зв’язку із суттєвим погіршенням стану води і реальною небезпекою для здоров’я людей.
Теракт на Каховській ГЕС спричинив надзвичайну екологічну ситуацію та завдано непоправної шкоди екосистемам України.
Велика вода змила все біорозмаїття. Зокрема, глобальних втрат зазнали національні екологічні парки України такі, як «Великий Луг» та «Кам’яна Січ», флора і фауна яких постраждала найбільше. Нещодавно квітучі території та родючі ґрунти поступово перетворюються на пустелю.
За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, орієнтовні збитки на цих територіях становлять майже 88 мільярдів гривень. Повністю обміліли водно-болотні угіддя «Архіпелаг Великі та Малі Кучугури» та «Заплава Сім Маяків» на Запоріжжі, які мають статус міжнародного значення та внесені до списку Рамсарських угідь.
Затоплено національний природний парк «Нижньодніпровський» на Херсонщині, на території якого розташовані землі Смарагдової мережі, а також Рамсарські угіддя, що мають світове значення. Збитки від завданої шкоди - понад 46 мільярдів гривень.
Наголошую, Росія свідомо завдає екологічної шкоди, порушуючи вимоги статті 56 Протоколу I Женевських конвенцій «Захист установок і споруд, що містять небезпечні сили», яка регламентує заборону зумисного руйнування споруд, що внаслідок пошкодження можуть становити надзвичайну небезпеку.
Такі дії є воєнним злочином і можуть кваліфікуватись як злочин проти людства.
Світ не повинен пробачити Росії цей екологічний терор і має невідкладно відреагувати! Послідовна консолідація спільних зусиль має зупинити і покарати країну-агресора! Бо кожна безкарність породжує нові злочини у майбутньому.