Країна міцна лише тоді, коли міцна її армія. Основою армії є солдат. Фокус на нього. Коли таке було за часів незалежності? Маю власну відповідь: “НІКОЛИ!”
За об’єктивних обставин не можу насипати конткретики, але маю повне моральне право поділитися деякими питаннями, які потребують уваги суспільства від демобілізованих та тих, хто воює і служить на даний час. Мова йде про законопроекти. Їх багато. Спектр питань широкий: соцзахист, грошове забезпечення, розширення лінійки контрактів, створення військових судів, перевірка на схильність до сепаратизму та багато іншого. Купа законодавчих ініціатив йде з Генштабу при безпосередній участі Віктор Муженко. Голова комітету ВР Сергій Пашинський і народні депутати компетентно, на мій погляд, дискутують по змістам, поправкам, викликам і поліпшенням. Не без задирок, звичайно, але зміст з великим відривом перемагає форму. Дяка їм всім за таке відношення, яке конвеєрно додає потужності українському війську.
Особисто мене першорядно хвилює питання відсутності військових судів. Справедливості заради додам, що Генштаб і Комітет по обороні ВР також це питання вважає пріоритетним.
Чому потрібні військові суди? Відповідь є в практичній площині. У тих, хто будучи військовим, зіткнувся з цивільними судами, м’яко кажучи, виникає не абиякий когнітивний дисосанс. Побутовою мовою кажучи - цивільні суди не кореспондуються з подіями, що відбуваються під час бойових дій. Вироки навіть за дрібниці (забута в розгрузці сигнальна ракета, наприклад, або жменя патронів від пістолету) нагадують сюр. Щоб не було зловживань, додам: закон поважаю, некомпетентність зневажаю.
Є і значно більші проблеми на прикладі розвідників 92 бригади ЗСУ, з якими я служив і воював. Некомпетентність цивільних судів по питаннях військових ледь не згубили долі справжніх воїнів, котрих без жодного доказу кинули за грати з намаганням "впаяти" кожному з них пожиттєвий строк. Підкреслюю: БЕЗ ЖОДНОГО ДОКАЗУ. Судова баталія закінчилася перемогою над безглуздям завдяки сукупності факторів: поїздки на судові засідання по півбатальону групи підтримки (військові, родичі, волонтери), досвідчені адвокати і небайдужі журналісти (всім низький уклін). Часу, зусиль і власних коштів на процес було витрачено стільки, що вистачило б декілька рот піхоти забезпечити легковим транспортом. А так – в пісок!
Свою точку зору я написав. А ви як вважаєте: ПОТРІБНІ ВІЙСЬКОВІ СУДИ ЧИ НІ?
Прошу небайдужих до цієї теми в коментарях за посиланням поставити “+” якщо військові суди потрібні і “-“ якщо - ні.
Аргументація вітається. Питання стосується кожного з нас. Отже не будьте байдужими – долучайтеся!