Третій. Третій рік повномасштабної війни, яку нам обіцяли закінчити за 2-3 тижні. Потім були думки рік. Потім були думки півтора роки.
Потім були думки два роки.
Хочеться кричати невідомо до кого: «Я більше так не можу, і якщо ти це переживав, як ти вижив». Я знаю хлопців, які зайшли на позиції в листопаді 2021 року, і досі вони не виведені на ротацію. Вигорають військові. Вигорають волонтери. Вигорають цивільні люди, яким не байдуже майбутнє нашої країни. Але. Абсолютно провалена інформаційна підтримка нової мобілізації. І якщо кожного спитати, чи підеш ти захищати свою сімʼю, більшість погодиться. Але, якщо ви ловите людей на вулицях, які не розуміють їх навчать чомусь чи видадуть автомат і скажуть «Вася, ти тепер ДШВ і ось тобі БР-ка».
Інформаційно треба було підтримувати цю мобілізацію.
Ви мене вибачте, але те, що було під час другої світової війни: «Вставай страна огромная, вставай на смертный бой» - це якраз була правильна агітація. Кожного разу, коли я їду додому, я бачу борди 3 штурмової бригади, на яких написано «воювати будуть всі». І чомусь у 3 штурмової бригади з мобілізацією все добре. А виловлювати людей по магазинам, метро, на вулицях - вибачте, це дичина.
Як сказати про те, що складна ситуація на фронті, потрібні ротації, бо люди просто згорають емоційно. Є дуже хороше правило: «Якщо не знаєш що казати, кажи правду». Може вже потрібно казати людям правду, ми з цим запізнились на роки два. Але ліпше зараз, ніж ніколи. Яка може бути мотивація у людей, яких спіймали на вулиці і спакували в автобус. Ніякої. Це величезна проблема, наслідки якої ніхто не продумує. Звісно, можна мовчати. Але.
Якщо не знаєш, що казати, кажи правду. Це моя позиція, як громадянина України.