Така собі «Християнська держава – Свята Русь» заявила про невдоволення віруючих, які нібито почали тероризувати усю Росію «телефонним мінуванням». Зазначу, що відповідальність за жоден теракт ХДСР прямо на себе не взяла. Її стратегія – писати листи і опосередковано заявляти про те, що окремі «віряни» можуть бути причетними до цих актів.
Думаю, що насправді вони не мають відношення до цих заяв. Для цього не варто було б чекати майже тиждень, щоб оголошувати що це мовляв ми.
Офіційна церква у Росії ніколи не виступала самостійним гравцем у політичних процесах. Ніколи – це ніколи з часів прийняття християнства. Церква у Росії – повністю підлеглий владі інститут. Тому навряд чи ми отримаємо додаткового гравця у вигляді «церковної альтернативи владі». Але релігійні фанатики не підкоряються церкві. І хоча їх мало, але наслідки їх діяльності неконтрольовані та малопередбачувані.
Однак сам факт існування цієї організації у Росії, де влада контролює кожен подих, видається дивним. Дивним, але лише з першого погляду.
1. Православний фундаменталізм у Росії формувався вже не перше десятиліття. Навряд чи цілеспроямовано.
По-перше, титульному етносу було не камільфо, що неслов’янські народи потихеньку витісняють «православний люд» з усіх сфер – від бізнесу до політики. Навіть у непасіонарному середовищі росіян сформувався прошарок невдоволених цієї ситуацією, які намагатимуться активно захищати свої права. І не виключено, що із застосуванням насилля.
По-друге, сама ідеологія «руського міра» тримається на трьох основних складових: православіє, мілітаризм та насилля щодо оточення, яке не погоджується з цими цінностями. Зрозуміло, коли держава виправдовує таке насилля щодо інших народів, у самих росіян формується виправдання до застосування насилля всередині нації. Для дотримання «ідейної чистоти». Тому сформуватись у таких умовах войовничому фундаменталістському православію – справа часу.
2. Ми маємо розуміти, що релігійний тероризм є фанатичнішим за будь-який інший. Для цих терористів не існує цінності власного життя, а відповідно – і життя як такого. Для них головне – вмерти за ідею. Саме цей тероризм і найкривавіший, і найнерозбірливіший у жертвах. І вже не має значення під чиїми знаменами буде убивати фанатик – іслам, християнство чи буддизм.
Більше того, і Талібан, і інші фундаменталістські організації показують – створити релігійний насильницький фундаменталізм не складно. Складно його потім контролювати.
3. Росія багаторелігійна країна, - з титульним православ’ям та чіткою тенденцією зростання мусульманського впливу. Зіткнення на релігійному ґрунті можуть призвести до довготривалих конфліктів та громадянських воєн. Тому контроль над обома сторона – це збереження цілісності країни – а відповідно і сьогоднішнє завдання ФСБ. І, не виключено, що Калінін з його Християнською державою стане центром навколо якого російські спецслужбовці штучно єднатимуть поодиноких войовничих християн. Це пояснюється і посиленням медійної уваги до цієї організації в Росії, і відсутністю затримань її членів навіть після опосередкованих заяв про можливу причетність до підпалів та погроз з боку керівника цієї організації.
І насамкінець. Войовниче православіє зростатиме всередині, доки Росія не воюватиме з іншими народами ззовні.