Рівень інфляції в економіці є значно нижчим рівня облікової ставки, лише 5,1%, та прогнозується на рівні 8,6% на горизонті до кінця року. Тобто, облікова ставка залишатиметься реально позитивною у вимірі 10+% річних, що може приваблювати залучення коштів у гривневі банківські заощадження та однак стримуватиме процес кредитування. Разом з тим. В даний час 1.5% вкладників володіють більше 60% депозитів. В останні роки ця політика НБУ веде до формування колосальної нерівності.
За період дії високих реальних процентних ставок вдалося досягти деякого прогресу в залученні гривневих депозитів до банківської системи. Так, за минулий рік строкові депозити бізнесу в національній валюті зросли на 70% з початку року, а строкові депозити населення – на 45%. Натомість, рівень банківського кредитування економіки за минулий рік скоротився з 20% до 15% ВВП (номінальне скорочення на 1% за рік).
Високий рівень облікової ставки може сприяти збереженню валютної стабільності, але за умови адекватного та ритмічного надходження зовнішньої допомоги.
НБУ з 3 жовтня перейшов до валютного режиму керованої гнучкості, що деякою мірою посилило тиск на валютний курс. Щомісячні валютні інтервенції НБУ з продажу іноземної валюти збільшилися з 2 млрд.дол. на місяць до 3 млрд.дол. Високі гривневі процентні ставки поряд з додатковими адміністративними заходами в частині підвищення нормативів резервування валютних вкладів - сприятимуть зниженню валютного тиску, однак загалом можуть виявитися недостатніми, оскільки структурний дефіцит платіжного балансу перевищує 30 млрд.дол. на рік.
Станом на початок 2024 р. офіційні валютні резерви є достатніми для підтримання курсової стійкості в короткостроковій перспективі. Їх обсяг становить майже 40 млрд.дол. і є еквівалентним 5 місяцям імпорту. Рівень доларизації економіки дещо знизився порівняно з початком 2023 року, однак загалом залишається вищим довоєнного рівня (65%).
За такого рівня зовнішньої допомоги стабільність банківської системи не викликає сумнівів. Дохідність активів банків знаходиться на рекордних у світі рівнях, показники ліквідності та адекватності капіталу банків значно випереджають нормативи, прибутки банків є історично рекордними. В більшості випадків процентні доходи банків формуються та рахунок депозитних сертифікатів та ОВДП.
Згідно прогнозу НБУ ключова процентна ставка в перспективі 2024-2025 рр. залишатиметься суттєво вищою рівня очікуваної інфляції. НБУ стверджує, що готовий гнучко адаптувати процентну політику, враховуючи зміни у балансі ризиків для курсової стійкості та інфляції, включаючи ритмічність надходження та достатність обсягів міжнародної допомоги, ситуацію з безпековими ризиками тощо.
Водночас збереження жорстких монетарних умов стримуватиме залучення позикових коштів банків у інвестиційні проекти, на робочі місця в економіці, на повернення біженців та перспективи відновлення. На мою думку, ресурси банківської системи, її посередницька активність повинні відігравати більш рішучу роль у підтримці воєнної економіки.
Звичайно, перелічене вище визначає відповідний вплив на державні гарантії на портфельній основі та банківське кредитування. За повідомленням Міністерства фінансів протягом 2023 року за програмою державних гарантій на портфельній основі підприємці отримали понад 13 тисяч кредитів на суму 44,7 млрд грн. А від початку дії даної програми (з грудня 2020 року) банками було видано 32 619 кредитів на загальну суму 103,8 млрд грн.
Відповідно до умов цієї програми частковою державною гарантією забезпечуються такі види банківських кредитів малим і середнім підприємствам:
• кредити підприємцям на інвестиційні цілі,
• рефінансування заборгованості за раніше наданими кредитами,
• фінансування оборотного капіталу (крім овердрафтів),
• купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, придбання сільгосппродукції,
• відновлення виробничих потужностей позичальника, зруйнованих (повністю або частково) під час проведення воєнних дій.
Станом на початок 2024 року зобов’язання позичальників за основним боргом, що забезпечений державними гарантіями на портфельній основі, становили 31,4 млрд гривень. При цьому загальна сума зобов’язань позичальників за наданими банківськими кредитами в рамках програми гарантій на портфельній основі становила близько 67 млрд гривень.
У складі гарантованого державою боргу портфельні гарантії (31,4 млрд грн) формували майже 45% гарантованого державою внутрішнього боргу. Однак, у складі загального боргу (включаючи зовнішній) обсяг портфельних гарантій становив тільки 10% від гарантованого державою боргу.
Лідерські позиції серед банків, що працюють з позичальниками на основі даної програми, є АТ КБ «ПриватБанк» (надав кредитів на суму понад 23,5 млрд грн), АТ «Ощадбанк» (на суму 10,9 млрд грн), АБ «Укргазбанк» (на суму 8,2 млрд грн).
Згідно з даними Міністерства фінансів України за видами економічної діяльності найбільше кредитів, забезпечених державними гарантіями цього виду, зареєстровано в таких сферах:
• сільське господарство – 6,9 тис. кредитів на суму понад 35 млрд грн;
• оптова та роздрібна торгівля, ремонт транспортних засобів – майже 7 тис. кредитів на 15,3 млрд грн;
• переробна промисловість – 2,4 тис. кредитів на 11,1 млрд грн.
Під час війни переважна частина нових кредитів, які видавалися банками підприємницькому сектору, була пов’язана з пільговими державними програмами «Доступні кредити 5-7-9» і «Державні гарантії на портфельній основі». За даними МВФ у листопаді 2023 р. зобов’язання позичальників за пільговими (субсидованими державою) кредитами становили 13% від загальних зобов’язань за кредитами, виданими банками України.
В цілому кредитний портфель українських банків за 2023 р. зменшився на 7,6 млрд грн або на 1% від їх загального обсягу, внаслідок наджорсткої монетарної політики і високих кредитних ризиків. Загалом відношення банківських кредитів до ВВП скоротилося з 19,2% у кінці 2022 р. до 15,1% у 2023 р. При цьому компоненти кредитного портфелю, пов’язані з державними програмами «Доступні кредити 5-7-9» і «Державні гарантії на портфельній основі», продовжували збільшуватися.
Такі тенденції свідчать про все зростаючу роль державних інтервенцій на внутрішньому кредитному ринку для утримання процесу банківського кредитування від подальшого скорочення.
А жорстка монетарна політика НБУ і, як наслідок, висока вартість банківських кредитів стримували ринковий попит на банківські кредити. За підсумками 2023 р. кредитні ресурси банків порівняно з 2022 р. подорожчали на 4,4 п.п. до 20,5% річних. Середня процентна ставка за новими банківськими кредитами, наданими резидентам, в грудні становила 19,5% річних. А номінальна облікова ставка НБУ, хоча й знизилася з 25% до 15% упродовж року, в реальному вимірі в кінці 2023 р. становила майже 10% річних.
Тобто монетарна політика НБУ стала чинником скорочення ринкового банківського кредитування і гальмування економічної активності. Після падіння реального ВВП на 28,8% у 2022 р. в минулому році темпи його зростання в 2023 становили лише 5%.