Координація гуманітарної допомоги на рівні держави
Учасники звернули окрему увагу на роль держави у налагодженні сталих процесів, які сприятимуть ефективній допомозі постраждалим від війни:
● Упорядкування законодавчої бази, розробка державних політик та методики оцінки потреб, розбудова цілісної екосистеми дозволять ефективніше надавати гуманітарну допомогу постраждалим від війни. А також — чітко розподілити ролі держави, бізнесу і громадянського суспільства.
● Необхідно уніфікувати визначення гуманітарної та благодійної допомоги, а також синхронізувати їх із міжнародними стандартами.
● Системна робота на національному рівні з донорами забезпечить ефективніше надання гуманітарної допомоги постраждалим. Особливо це актуально під час війни.
● До розбудови екосистеми надання гуманітарної допомоги потрібно залучати громади, які знають ситуацію щодо гуманітарної допомоги “на місцях”.
Цифрові інновації у сфері надання гуманітарної допомоги
Також важливо цифровізувати процеси для їх верифікації, систематизації та гарантування безпеки:
● Цифровізація реєстрів потребувачів та надавачів гуманітарної допомоги може вирішити виклик верифікації тих, кому вона необхідна. Крім цього, завдяки цифровізації, можна запровадити моніторинг та визначити пріоритетність потреб. Також ефективність гуманітарного реагування може підвищити зонування територій, для яких надається гуманітарна допомога: тилова, опорна, прифронтова, зона бойових дій.
Кризовий менеджмент та швидкість реагування
Зважаючи на стан війни, важливо вміти швидко перебудовувати процеси, в тому числі і на національному рівні, для ефективного адресування викликів:
● Гуманітарна допомога має сприяти поверненню постраждалої людини в активне соціальне життя, до продуктивної діяльності. Також важливо, щоб гуманітарна допомога спрямовувалась на відновлення та самозарадність суспільства, а не тільки на виживання.
● Під час війни для ефективного надання гуманітарної допомоги потрібен швидкий кризовий менеджмент, протоколи “мирного часу” не можуть забезпечити ефективне реагування на виклики.
● Наряду із наданням гуманітарної допомоги, в Україні потрібно розвивати ринок надання соціальних послуг.
● Одним з викликів є так звана “проблема останнього кілометру”, коли постраждалі від війни не мають змоги отримати натуральну гуманітарну допомогу, наприклад, через відсутність її доставки зі складу та власну обмежену спроможність до пересування. Його можна вирішити за рахунок покращення координації та розвитку соціальних послуг. .
Крім цього, учасники обговорювали доцільність створення державної агенції, яка займалася б питаннями надання гуманітарної допомоги постраждалим. При цьому, деякі з них висловили думку, що встановлення чітких правил гри є прерогативою держави, натомість у розподілі гуманітарної допомоги роль держави має бути менша.
Команда Аспен Інституту Київ дякує учасникам за продуктивний діалог та високу залученість до обговорення тем семінару.
У межах Програми «Relief for Ukraine: екосистема підтримки українців» відбудуться ще два семінари, подати заявку на участь можна за посиланням: https://aspeninstitutekyiv.org/form/prohrama-relief-for-ukraine-ekosystema-pidtrymky-ukraintsiv/
Відбір здійснюється на конкурсній основі.
Програма «Relief for Ukraine: екосистема підтримки українців» реалізується Аспен Інститутом Київ за ініціативи CORE Response за підтримки American Red Cross.