Щоденна стигма
В Україні майже 300 тисяч людей мають ВІЛ. Це величезна кількість українців та українок, які часто зіштовхуються зі стигмою щодо їхнього стану. Й досі людям, що мають ВІЛ, можуть відмовити у медичній допомозі, навчанні, юридичних послугах тощо. Це величезна несправедливість, бо наявність вірусу не може визначити, кого можна поважати, а кого ні. Це як, до прикладу, якби ми сприймали людей лише за певним кольором волосся чи очей. Звісно, ці спотворені норми не мають право на життя. Не вірус визначає людину, а лише людина і її вчинки характеризують її як особистість. Будь-яка людина заслуговує на толерантне ставлення та повагу, незалежно від її стану здоров’я, віросповідання, сексуальної орієнтації, національності, раси, статі, гендеру тощо.
Пишімо й говорімо правильно про ВІЛ
Й досі можна зустріти у ЗМІ, а також в державних та приватних установах стигматизоване ставлення до людей, що мають ВІЛ. Звісно, для когось не має значення, як писати чи говорити: «інфікувати вірусом», або ж наголошувати на «заразності» людей, що мають ВІЛ» чи не в кожному абзаці телевізійного сюжету, статті, оголошенні тощо.
ВІЛ — підступний і легковажити з ним не варто. Це сприйняття не потрібно змінювати, бо воно допомагає людям частіше тестуватись на ВІЛ, виявляти його та лікувати. Втім лексику, як говорити й писати про ВІЛ, можна замінити на більш толерантну. Не забуваймо, що за абревіатурою «ВІЛ» стоять сотні тисяч людей, які читають статті й слухають новини, отримують послуги у державних та приватних установах тощо. Не надто приємно, коли людей називають з кожної «праски»: «заразними», «джерелом інфекції» чи навіть «небезпечними». Громадська спілка «Твій сімейний лікар» підготувала ілюстрований словник, який допоможе українцям та українкам, а надто засобам масової інформації, медичним установам, державним органам, науковим інститутам правильно говорити й писати про ВІЛ, аби не ображати людей, що з ним живуть.
Словник ВІЛ-толерантності
Ці прості слова та вирази допоможуть ставитись толерантніше до людей, що мають ВІЛ. Інколи нам здається, що людей з ВІЛ немає у нашому оточенні. Але поставте себе на місце цих людей. Чи хотіли б ви розповісти про свій статус, де його стигматизація й досі висока? Кожен та кожна заслуговує бути почутим та почутою і без страху заявляти про себе і свої стани. Розуміння та прийняття, можливо, глобально не вплинуть на ваше життя, натомість на людей з ВІЛ це може вплинути суттєво, покращивши якість їх життя.
Не забувайте безоплатно тестуватись на ВІЛ у вашого сімейного лікаря чи лікарки, у кабінетах довіри та пунктах тестування на ВІЛ. Сьогодні жити з ВІЛ можливо до глибокої старості, народжуючи здорових дітей та наповнюючи життя різними сенсами, але за умови лікування. Все про терапію, направлену проти ВІЛу, ви знайдете тут. Пам’ятайте, що ви не одні. Ще більше корисних матеріалів громадської спілки «Твій сімейний лікар» у фейсбуці, інстаграмі, ютубі та вайбері.