Політичний скандал з російським підтекстом в Австрії: причини та наслідки

На фоні протистояння послідовників традиційних європейських цінностей з прихильниками праворадикальних ідей в рамках боротьби за місця у Європарламенті нового скликання, без достатньої уваги українських глядачів залишилась подія, яка сколихнула політичне життя в Австрії. Нещодавня публікація компромату на одіозного лідера Австрійської партії свободи (АПС) Хайнца-Крістіана Штрахе призвела до проголошення вотуму недовіри уряду молодого канцлера Себастьяна Курца та оголошення дострокових виборів в країні, зовнішньополітичний курс якої відзначається позитивним ставленням до розвитку відносин з Російською Федерацією.

Фото: EPA/UPG

Що стало причиною загострення ситуації? Напередодні виборів в Європарламент впливові німецькі інформаційні ресурси “Der Spiegel” та “Süddeutsche Zeitung” опублікували матеріали дружньої бесіди Штрахе та його колеги Йохана Гуденуса з дівчиною, ідентифікованою як гіпотетична племінниця російського мільярдера Альона Макарова. Варто зазначити, що ймовірний родич росіянки — Ігор Макаров, президент компанії “Ареті”, 48-й у списку російського Forbes вже заявив про свою непричетність до загадкової дівчини, ні біологічну, ні комерційну.

Учасники бесіди активно обговорювали геополітичні тренди, перспективи російського бізнесу в Австрії за посередництвом австрійського політика в обмін на російські інвестицій у парламентську кампанію партії 2017 року в обхід законодавства країни. Домашнє німецьке відео нібито викривало наявність російського сліду в ультраправій політичній силі, підкреслювало хабарницький потенціал її лідера та, вірогідно, було покликано дискредитувати популістські політичні сили (в першу чергу в Австрії та Німеччині) перед виборами до Європарламенту.

На перший погляд, очікування авторів публікації перевищували її можливий ефект. Адже, Штрахе не приховував свого особливого ставлення до Росії. Більше того, на початку становлення АПС у якості успішного політичного проекту, чутки активно пов'язували Штрахе з російським мільярдером Костянтином Малофєєвим, який долучався до розвитку ідей євроскептицизму в Європі ще до того, як це стало мейнстрімом.

Проте критичною обставиною, що перетасувала карти австрійської політики, стало те, що політична сила Штрахе входить до складу правлячої коаліції та формує уряд разом з Австрійською народною партією Себастьяна Курца. За таких умов, російський слід і корупція вела не просто до ультраправої, проросійської політсили, а накидала тінь на весь уряд країни на чолі з перспективним канцлером. Курц не міг залишити скандал поза увагою.

Тригером яких політичних подій стало відео? Австрійський лідер вирішив діяти на випередження. Зрозумівши, що вийти з ситуації за рахунок відставки міністрів уряду від АПС не вдасться (в тому числі через незгоду самих радикалів), у стислі терміни після публікації він заявив про необхідність дострокових виборів. 19 травня у ході зустрічі канцлера з президентом країни Олександром ван дер Беленом узгоджено позачергове народне голосування у вересні поточного року.

Реагуючи на розвиток подій, конкуренти Курца з Соціал-демократичної партії Австрії вирішили включитись у політичний процес та підняли у Нижній палаті (ключовій у двопалатному парламенті країни) питання про вотум недовіри проти Себастьяна Курца та його уряду, намагаючись дискредитувати його в очах виборців. Не виключно, що соціал-демократи прийняли таке рішення на фоні перемоги партії Курца на виборах Європарламенту не зважаючи на наближений до його фігури скандал. У певній мірі їм вдалось переорієнтувати інформаційний простір з тріумфу Австрійської народної партії (АНП) на відставку уряду з формулюванням “втрата довіри”. Допомогли їм в цьому і вже колишні однопартійці Штрахе (політик залишив ряди партії через скандал), які продемонстрували справжній політичній цинізм, проголосувавши проти Курца, який став заручником корумпованості самих праворадикалів.

Чи закінчилась політична кар'єра Курца і чого очікувати далі? Президент Австрії відправив Курца і його уряд у відставку. До призначення тимчасового голови кабінету міністрів обов'язки канцлера виконуватиме віце-канцлер з АНП Хартвіг Легер. Проте, це зовсім не означає остаточну політичну поразку Курца.

Його нетривала робота на чолі уряду отримала позитивні відгуки в австрійському суспільстві (як мінімум результати виборів до Європарламенту підтверджують дану тезу). Політик не злякався сформувати коаліцію з ультраправими силами та продемонстрував модель успішного поєднання прагматичного підходу до управління державою з популістськими поглядами його колег по парламентській більшості. Курц успішно взяв під контроль зовнішню політику та закріпив в уряді економічний кейс за представниками власної партії, делегувавши питання міграційної політики й інші теми суспільно-побутового характеру за ультраправими партнерами.

В основі його електоральної підтримки лежать успіхи у зростанні економіки, збільшенні робочих місць, створенні сприятливих умов для роботодавців, скороченні податків. Прихильників Курца можна знайти як в рядах простого населення, так і з числа бізнес еліт країни.

Якщо до вересня в інформаційному просторі раптово не з'являться відеокопромат чи інші резонансні матеріали дискредитуючого характеру на самого Курца, то дострокові парламентські вибори можуть забезпечити не тільки повернення молодого політика, але й посилення позицій його партії у парламенті нового скликання. АНП спробують не тільки мобілізувати власний електорат позиціонуючи успішного канцлера як жертву політичних інтриг, але й привабити на власну сторону частину виборців АПС, які розчарувались у власній партії.

Російський слід в австрійських виборах — чи матиме історія продовження?

Логічно, що використання “російського фактору” у передвиборчій риториці конкурентів Курца матиме місце. Наразі, нібито опосередкована (а швидше за все сфабрикована) дотичність колишнього канцлера до російських коштів через партнерів по коаліції — ледь не єдиний дієвий інструмент критики політика.

Нова ставка російської сторони на ультраправих вірогідно не матиме успіху. Публікація компромату все ж таки нанесла репутаційних збитків політсилі (швидше не від факту контакту з російською громадянкою, а від корумпованості колишнього лідера АПС). Якщо порівнювати минулі парламентські вибори восени 2017 року з нещодавніми виборами до Європарламенту, що проходили в Австрії на фоні скандалу, популісти втратили майже 10% підтримки. Таким чином, з повноцінного учасника правлячої коаліції проросійська партія, з найбільшою вірогідністю, розраховуватиме на роль впливової опозиції сили у новому парламенті. Навряд такий сценарій позитивно сприйматиметься в Кремлі.

Водночас, попри розпуск уряду з прив'язкою до російського фактору, важко очікувати від Курца радикалізації риторики з приводу російського питання чи його повне відмежування від ідеї розвитку двостороннього співробітництва або засудження будівництва “Північного потоку - 2”. Швидше за все, у ході передвиборчої кампанії він намагатиметься залишати за рамками суперечливі теми австрійсько-російського співробітництва або виправдовуватиме подальшу економічну і енергетичну взаємодію прагматичністю національних інтересів країни.

Беручи до уваги існуючі обставини, тимчасова політична криза в Австрії може вичерпати себе вже у вересні, а ініційоване перезавантаження влади має шанси завершитись поверненням Курца в уряд при нових політичних конфігураціях без критичних наслідків для його політичної кар'єри.

Антон Найчук Антон Найчук , Директор Фонду громадської дипломатії
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter