Відповідно до соціологічного дослідження Gradus Research та Advanter Group, проведеного у травні 2024 року, 83% молодих українців хочуть виїхати за кордон - в тому числі це 79% молодих людей віком 18-24 роки, та 85% людей віком 25-34 роки.
При цьому, за даними іншого дослідження від CEDOS, близько 2 мільйонів молодих людей вже виїхали з України через повномасштабне вторгнення. Проте, водночас, 76% з них виявляють бажання повернутися додому після завершення війни.
Чисельність молоді (людей від 14 до 35 років) в українському суспільстві скоротилась з приблизно 10 мільйонів осіб у 2022 році до приблизно 7 мільйонів станом на 2024 рік. За прогнозами кількість молодих людей в Україні може знизитись у 2030 році взагалі до 5 мільйонів осіб.
Думаю всім зрозуміло, що втрата молодих, талановитих та освічених громадян матиме довготривалі негативні наслідки для економічного та соціального розвитку України. Особливо зважаючи на демографічні чинники, про які я також багато говорив та писав.
Нагадаю, що за даними Міністерства юстиції України, загальна кількість народжених в країні у 2023 році склала 187 387, що на 32% менше від показника 2021 року. Також за результатами останніх опитувань Центру соціальних змін і поведінкової економіки, 80% українців в віці 25-34 роки не збираються народжувати дітей найближчим часом.
Виклик для сучасної України
Все це є величезним викликом для української держави, адже молодь приносить нові ідеї, інновації та енергію, що сприяє прогресу і розвитку. Саме молоді люди, якими в Україні офіційно вважаються особи від 14 до 35 років, є рушійною силою економічного розвитку країни.
А що ми бачимо зараз? Сучасні молоді українці стикаються з численними викликами, включаючи економічну нестабільність, високий рівень міграції та недостатню підтримку з боку держави. Так, за результатами останніх досліджень основними проблемами молодіжної політики в Україні були названі наступні явища.
Недостатнє фінансування. Молодіжні проєкти в Україні часто мають обмежене фінансування, що обмежує їхню ефективність. Це створює труднощі у реалізації масштабних ініціатив та забезпеченні довгострокового розвитку молодіжних програм.
Наведу приклад - близько 76% молоді, яка опинилася за кордоном з початку війни, виявляють бажання повернутися додому після завершення війни. На моє переконання це чітко вказує на нагальну потребу у створенні сприятливих умов для їхнього повернення та розвитку. А це, у свою чергу, потребує відповідного фінансування.
Патерналістський підхід. Молодь часто сприймається як об'єкт політики, а не як політичний суб'єкт, що має власну думку і права. Такий підхід призводить до того, що рішення, які стосуються молоді, приймаються переважно ”людьми похилого віку” і без урахування інтересів та потреб самої молоді.
Враховуючи, що 83% молодих людей хоче виїхати за кордон - на мій погляд це наочно підкреслює важливість залучення молоді до процесів прийняття рішень.
Відсутність чіткого розуміння цільової аудиторії. У державних програмах часто не визначено конкретну цільову аудиторію молоді, що створює труднощі у спрямуванні ресурсів та зусиль. Це також призводить до розпорошення ресурсів і нерівномірного розвитку різних груп молоді, особливо враховуючи законодавчу вилку у визначенні молоді від 14 до 35 років.
Так, за офіційними даними, зараз в Україні у віковій категорії 14-35 років знаходиться понад 7 млн осіб, що на нашу думку потребує детальнішої сегментації для ефективного спрямування ресурсів та створення спеціалізованих програм.
Слабка регіональна взаємодія. Взаємодія між молодіжними організаціями та ініціативами на місцевому рівні є недостатньо налагодженою. Це ускладнює координацію та обмін досвідом між різними регіонами. Налагодження цієї взаємодії могло б навпаки сприяти розвитку більш ефективних ідей та практик.
Ігнорування потреб широкого кола молоді. Політика часто фокусується на активістах та молодіжних лідерах, ігноруючи потреби більш широкого кола молоді, яка не є членами організацій чи не займається активною громадською діяльністю. Це призводить до того, що багато молодих людей залишаються поза увагою державних програм і ініціатив.
Вирок у разі бездіяльності
Молодь – це рушійна сила трансформацій. Війна та інші виклики лише підсилили цю роль та вимагають від нас перегляду ставлення до молоді. Щоб підтримати молодь, ми повинні створити умови для всебічного розвитку молодих людей. Це означає не лише забезпечити доступ до якісної освіти та професійної підготовки, а й залучати молодь до прийняття рішень, що стосуються не лише їхнього життя, а й майбутнього країни.
Разом з тим, молодіжна політика потребує покращення комунікацій. Обізнаність про молодіжні програми в Україні знаходиться на дуже низькому рівні. За даними нашого дослідження, значна частина молоді не знає про існування важливих програм та ініціатив, які могли б сприяти їхньому розвитку та самореалізації.
Співпраця – це ключ до успіху. Треба об'єднати зусилля, щоб створити простір, де молодь зможе реалізувати свій потенціал. Це означає не лише надавати інформацію, а й створювати умови для діалогу, обміну досвідом та спільної роботи. Залучаючи молодь до створення інформаційних кампаній, ми зробимо їх не просто пасивними споживачами, а активними учасниками процесу змін
Потрібні ефективні стратегії інформування молоді про існуючі можливості, програми та ініціативи, що можуть сприяти їхньому розвитку та активній участі у суспільному житті. Особливо важливо використовувати сучасні цифрові інструменти та платформи для залучення ширшої аудиторії.
Держава повинна створити умови для співпраці молодіжних організацій, бізнесу, державних установ та громадських активістів для розвитку спільних проєктів та ініціатив. Така співпраця дозволить забезпечити молоді всі необхідні ресурси та підтримку, сприятиме розвитку їхніх навичок та талантів, що своєю чергою зміцнить економіку та суспільство країни в цілому.
Також це допоможе утримати талановитих молодих людей в Україні та дозволить залучити молодь до вирішення актуальних проблем країни та сприятиме її розвитку. Молодь повинна відчувати, що її голос почутий і що вона є важливою частиною суспільства.
Молодь є неймовірно важливою частиною суспільства, що розвиватиме країну у майбутньому. Вона приносить нові ідеї, інновації та енергію, що сприяє прогресу і розвитку. Молоді люди мають потенціал стати лідерами, підприємцями та агентами змін. Саме тому потрібно максимально стимулювати їх залишатись в Україні, створюючи сприятливі умови для їхнього розвитку та самореалізації.
Важливо створити умови, що сприятимуть поверненню молоді в Україну та активній участі у житті країни. Це дуже складне, але життєво важливе завдання для сучасної України. І ми обов'язково маємо впоратися з ним.
Колонку створено на базі звіту підготовленого Advanter Group та Центром соціальних змін та поведінкової економіки у межах проєкту UNICEF «Технічна підтримка центральним урядовим установам щодо розробки стратегій комунікації на основі доказів зі зміни соціальної поведінки щодо ключових питань, пов'язаних із дітьми, в рамках плану відновлення».