“Конкуренції між видавцями інтелектуальної літератури поки що немає. Зараз ми всі розширюємо категорії наших читачів.”
Мистецький Арсенал відкрив ретроспективу Анни Звягінцевої, що розпочинає серію проєктів про вагомі постаті українських 2000-х.
У Національному художньому музеї триває ретроспектива групи Р.Е.П. — мистецького угруповання, що визначало українську артсцену між двома революціями.
Виставка Олени Турянської нагадує перебування в середньовічній крипті, коли, спустившись під землю, ти опиняєшся серед міцних стін, склепінь, їхніх опор і сакральної тиші.
Можливо, це перший виставковий проєкт в Україні, який дозволяє побачити українські події як співмірні з індійськими, африканськими, палестинськими.
Велика ретроспектива Тіберія Сільваші дає змогу говорити про суперечливі контексти поза матрицею оповіді “чому це шедевр”.
У львівському артцентрі триває виставка «Памʼяті тої, що памʼятає…», що залучає маргіналізоване та привілейоване мистецтво в спільний простір.
Перша ретроспектива художниці перетворилася на справжнє паломництво: сотні людей приходять на екскурсії, дехто — з квітами, які кладе під фотографією мисткині.
Розповідаємо про нове видання, яке презентував музей, про зв’язки між дослідженнями українського та східного мистецтва, про (не)актуальність розподілу мистецтва на «східне» і «західне».
Виставка українського авангарду в Музеї Києва порушує питання професійної й академічної етики та проблему браку дослідницької роботи як бази виставкових проєктів.
Темою виставки є історія «перетворення» Дніпра від початку ХХ століття до підриву Каховської ГЕС. Вона відкрила V Київську бієнале, що проходить у семи європейських містах.
Виставка в Українському домі зібрала понад 500 робіт, створених після 24 лютого 2022-го. Цей дещо мегаломанський проєкт робить ставку на поліфонію голосів, фіксуючи досвіди воєнного
часу.
Ювілей художника відзначений двома виставками: Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького та київської галереї “НЮ АРТ”.
Якісно підібрані роботи представляють на виставці різні аспекти знелюдненого, постгуманістичного пейзажу, що викриває катастрофу.
“Солдатики: вторгнення” – проєкт, реалізований у співпраці з ЄрміловЦентром у спорожнілому після евакуації просторі Музею Ханенків.
Експозиція ставить питання про роль мистецтва, від якого сьогодні переважно очікують терапевтичного ефекту та, ще частіше, візіонерства.
Сьогодні вся російська культура є тоталітарною, навіть якщо митці народилися задовго “до Путіна”, адже першочергового значення набуває контекст, у якому перебуває культура наявності, та ті шляхи,
завдяки яким вона опинилася в цьому контексті…
Сфокусована на радянській добі виставка в Музеї історії міста Києва має на меті дослідити та переосмислити колекцію музею.
Лаконізм виставкового простору, фокус на знакових роботах та акціях Ройтбурда продовжують новий етап розвитку OFAM. Музей, який показує картинки, упевнено перетворюється на лабораторію, за якою
цікаво спостерігати далі.
Лейтмотив виставки: бінарність почуття/розум виявилася теоретично хибною та вичерпаною, а уявлення про раціональне Просвітництво — упередженим та заангажованим.
Поблизу Львова з’явився історико-культурний заповідник з історичною реконструкцією княжого замку та VR локаціями
“Щоденники, спогади, роздуми” – це фрагменти тексту, сила якого вже в тому, що він є. Видання фінансово підтримали меценати-випускники kmbs.