Кураторка літературних проєктів, редакторка. Кураторка Літературної лабораторії Мистецького арсеналу та програм Міжнародного фестивалю "Книжковий Арсенал" у 2017-2022 роках. До того - головна редакторка видавництв "Комора" та "Основи".
Грузинська письменниця розповідає про нинішні протести в Грузії, про необхідність говорити зі світом не через Росію і про важливість історії без купюр.
Очільниці фестивалю Юкіко Дюк і Маріт Боркенгаґен розповідають про кейс Ірвінга — історика, що заперечував Голокост, і про конфлікти через участь російських авторів.
Програмна менеджерка естонського літературного фестивалю Prima Vista розповідає про русофонну меншину Естонії та орієнтацію на підтримку української культури.
Багаторічний організатор Франкфуртського книжкового ярмарку розповідає про способи взаємодії великих міжнародних подій з політичними протестами й заходами активістів.
"Очевидно, безпека Польщі залежить від безпеки України. Дуже сильне відчуття, що з Україною зараз відбувається те саме, що трапилося з Польщею в 1939-му".
“У 1918-1921 роках Шевченко став символом національно-визвольних змагань. Тож більшовики дуже добре розуміли: Шевченка не обійдеш; а отже, його треба привласнити”.
“Питання про майбутнє україністики треба ставити з перспективи працевлаштування. Коли плата за навчання – 30 000 доларів на рік, студент думає про інвестиції у власне майбутнє”.
“У Британії очікують, що українка розкаже про ситуацію плачучи, емоційно, а далі місцевий експерт поговорить про все об’єктивно. Та ми не втрачаємо раціональності, стаючи емоційними”.
У Гамбурзі відбулася прем’єра вистави “Der Wij”, де крізь призму гоголівської класики російський режисер Серебренніков пропонує власний погляд на російсько-українську війну. Наприкінці звучить «Пливе кача».
Відтепер офіційно, на високому державному рівні, відкрито список «хороших росіян». Його очолюють не письменники і не музиканти, а телевізійник, автор пропагандистських фільмів про повсталий Вільнюс.
Учителька історії, киянка, чиї родичі лежать у Бабиному Яру, розповідає про перформанс «Наш спів для Бабиного Яру» Юрія Гуржи, Світлани Кундіш і Мар’яни Садовської.
До 20-річного ювілею Видавництва Старого Лева його директор розповідає про розвиток видавництва, поступ українського книжкового ринку та зміни в «портреті читача».
Перша лауреатка відзнаки Drahomán Prize розповідає про специфіку промоції українських книжок за кордоном і про небезпеки грантової підтримки перекладів.
Письменниця розповідає про історію вітчизняного книжкового ринку, про те, як змінювався статус українського автора від рубежу 1980-1990-х і дотепер і як письменництво наново ставало
професією.
Ветеранська проза, з притаманним їй в усі часи автобіографізмом, документалізмом, прагненням «самовидця» втиснути в текст якнайбільше побаченого й пережитого – в українській літературі є окремим
напрямом і має певну історичну тяглість.
«Ми не знаємо, як працювати зі своєю спадщиною. Ми перестали бути колоніальною нацією, а культурною так і не стали». Інтерв'ю з Оксаною Забужко з нагоди 150-річчя з дня народження Лесі
Українки.
Якими будуть Книжковий Арсенал і Форум видавців 2021? Як виживуть дрібніші фестивалі, що втрачають своєрідність в онлайні? Чи витрачатимемо ми час на нескінченні онлайн-події? LB.ua – про підсумки
року та прогнози на 2021.
Через судовий позов Віктора Медведчука проти книжки про Василя Стуса та рішення Дарницького суду свідомі громадяни кинулися її купувати на знак незгоди. Книжка стає символом, а її демонстративне
придбання – ідеологічним і політичним актом…
Цьогорічний Книжковий Арсенал пропонує спеціальну програму, присвячену бізнес-літературі. Адже ця ринкова ніша, раніше майже не заповнена, впродовж останніх років двох стала дуже насиченою –
переважно за рахунок численних перекладів, переважно…
Про використання cookies
Продовжуючи переглядати LB.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом та погоджуєтеся на використання файлів cookies