Міністерство оборони Німеччини планує закласти майже €3,4 млрд на закупівлю американських крилатих ракет Tomahawk і пускових установок Typhon, йдеться у внутрішньому урядовому планувальному документі, з яким ознайомилося видання Politico.
Ця закупівля дозволить Німеччині отримати власну наземну систему завдання далекобійних ударів для стримування Росії, а також потенційно залучити німецьку промисловість до виробничого ланцюга Tomahawk. Обидва напрямки відповідають прагненню Берліна до більшої автономності, хоча Вашингтон збереже контроль над чутливими технологіями, а модель виробництва та розподіл робіт між країнами поки не погоджені.
Зазначена сума є нинішньою оцінкою міністерства загальної потреби у фінансуванні закупівлі. Очікується, що вона буде врахована під час підготовки бюджету Німеччини на 2027 рік, який наразі узгоджують міністерство та парламент.
Сума покриватиме витрати на закупівлю і ще може змінитися до ухвалення бюджету та остаточного затвердження придбання ракет. Міністерство оборони Німеччини відмовилося коментувати цю цифру, пославшись на поточний бюджетний процес і роль парламенту в затвердженні видатків. Водночас представник міністерства підтвердив, що «закупівля американської системи Typhon із крилатими ракетами Tomahawk залишається запланованою».
Закупівля крилатих ракет із дальністю близько 2500 км має закрити важливу прогалину у спроможностях Бундесверу зі стримування Росії. Tomahawk виробництва Raytheon дозволять завдавати ударів по пускових позиціях, логістичних центрах та інших військових цілях далеко за лінією фронту з наземних пускових установок, контрольованих Німеччиною.
Typhon, також відома як Strategic Mid-Range Fires System, — мобільна пускова установка армії США, здатна запускати ракети Tomahawk. Наразі у Німеччині планують цю систему ввести в експлуатацію до кінця цього десятиліття. Наразі Німеччина не має власної наземної спроможності завдавати далекобійних ударів.
У 2024 році тодішній президент США Джо Байден і тодішній канцлер Німеччини Олаф Шольц домовилися, що американські військові почнуть розміщувати в Німеччині далекобійні озброєння з 2026 року, зокрема Tomahawk, які перебували б під американським командуванням. Цей план згодом скасував Дональд Трамп.
Паралельно Берлін почав працювати над створенням власної спроможності й у 2025 році офіційно звернувся до Вашингтона щодо придбання пускових установок Typhon разом із ракетами Tomahawk. Переломним моментом став саміт НАТО в Анкарі в липні, де Трамп і канцлер Фрідріх Мерц домовилися щодо придбання Німеччиною цього озброєння.
Після цього німецький уряд заявив, що Вашингтон погодився санкціонувати продаж Tomahawk та відповідних наземних пускових установок Typhon, наголосивши, що деталі ще мають бути узгоджені.
Переговори також стосуються того, хто вироблятиме ракети. У тому самому внутрішньому планувальному документі зазначається, що уряд США запропонував «перспективу промислової співпраці» в межах запланованої закупівлі.
Кілька чиновників у США та Німеччині, обізнаних із питанням, заявили, що переговори включають можливість спільного виробництва та способи залучення німецької промисловості до ланцюга постачання Tomahawk. Водночас, за словами чиновників, модель виробництва та розподіл робіт між сторонами ще не погоджені.
Одне з ключових питань полягає в тому, наскільки активно європейська промисловість зможе брати участь у виробництві, якщо Вашингтон збереже контроль над чутливими американськими технологіями та інтелектуальною власністю.
Виробники озброєнь по обидва боки Атлантики вже стикаються з величезними чергами замовлень, оскільки уряди збільшують витрати для досягнення нової цілі НАТО — 3,5% ВВП на основні потреби оборони до 2035 року.
Tomahawk — лише одна частина німецької програми розвитку далекобійних ударних спроможностей. Поряд із американською закупівлею Берлін розглядає європейські розробки озброєнь і модернізує наявні крилаті ракети Taurus.