Група з 11 країн ЄС об’єдналася з вимогою припинити використання права вето, яке останніми роками паралізує зовнішню політику блоку.
Відповідний лист дипломати направили високій представниці ЄС Каї Каллас та іншим державам-членам, пише Euronews.
Ініціаторами виступили Австрія, Бельгія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Люксембург, Нідерланди, Румунія, Іспанія і Швеція. Вони наголошують, що прагнення до консенсусу не повинно заважати спільним діям ЄС в умовах зростаючої глобальної нестабільності.
Наразі рішення у зовнішній політиці ЄС ухвалюють лише одностайно, через що одна країна може блокувати волю решти 26 членів. Яскравим прикладом цього тривалий час був експрем'єр Угорщини Віктор Орбан, який регулярно використовував право вето. Зокрема, він блокував кредит для України на 90 млрд євро через суперечку щодо нафтопроводу «Дружба».
Для виправлення ситуації підписанти пропонують п'ять принципів: дотримуватися взаємної солідарності, частіше використовувати конструктивне утримання від голосування замість вето, не пов'язувати зовнішньополітичні рішення зі сторонніми питаннями, вимагати обґрунтовані причини для блокування рішень і поступово переходити до голосування кваліфікованою більшістю.
Для такого переходу існує юридичний механізм за статтею 31 Договору про ЄС — так звана «застережна оновлювальна клаузула». Вона дозволяє змінювати формат голосування окремо для кожного випадку.
Прибічники реформи зазначають, що це прискорить ухвалення рішень. Водночас країни Балтії не підтримали ініціативу, адже малі держави вважають вето важливим інструментом захисту власних інтересів від впливу більших членів блоку. Головною перешкодою для реформи залишається те, що сам перехід від одностайності до більшості також вимагає згоди абсолютно всіх країн ЄС.
Країни прагнуть реалізувати цю реформу зараз, оскільки вбачають вікно можливостей після зміни влади в Угорщині та до проведення майбутніх президентських виборів у Франції. Крім того, Німеччина і Франція запропонували посилити роль Каї Каллас, підпорядкувавши її напрям безпосередньо президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн.