Китай перетворився на головного зовнішнього партнера Росії, на якого Москва дедалі більше покладається в економіці, фінансах та технологіях.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України з посиланням на звіт Комісії США з питань економічних і безпекових відносин із Китаєм (USCC).
Пекін активно використовує цю залежність у власних інтересах, не беручи на себе жодних союзницьких зобов’язань.
Двостороння торгівля між країнами у 2024 році сягнула $244,8 млрд. Китай став основним покупцем російської нафти і головним постачальником технологій подвійного призначення. У 2026 році на КНР припадало близько 90% технологічного імпорту, який у Росії обмежений санкціями.
З 2022 року китайські фірми продали Москві мікроелектроніку, верстати, напівпровідники та деталі для дронів на $10,3 млрд. Також Пекін постачає нітроцелюлозу для виробництва пороху, двигуни для ударних БпЛА й супутникові дані, отримуючи взамін доступ до російських військових технологій і бойового досвіду.
Водночас зросла й фінансова залежність Росії. Частка юаня на московському валютному ринку сягнула 99,8%, а понад 90% торгівлі між країнами здійснюється у національних валютах. Крім того, росіяни масово приєднуються до китайської платіжної системи CIPS для обходу західних обмежень.
Аналітики USCC зазначають, що партнерство залишається прагматичним, а не повноцінним союзом. Між сторонами зберігаються розбіжності у сфері ядерної політики, розвідки і впливу в регіонах, а в РФ зростає невдоволення роллю «молодшого партнера». Для Москви це створює ризик політичної залежності, адже Пекін може регулювати доступ Росії до ресурсів залежно від власних відносин із Заходом.