Українські удари по російських нафтопереробних заводах у травні досягли рекордного рівня, що загрожує ще більше скоротити обсяги переробки нафти, які вже впали до мінімуму за 16 років, і може спричинити нестачу пального всередині країни саме тоді, коли зростає попит у сезон літніх відпусток.
Як підрахувало агентство Bloomberg на основі офіційних заяв обох сторін, у травні Україна здійснила щонайменше 16 атак на російські паливні об’єкти. Минулого місяця дрони атакували вісім із десяти найбільших російських НПЗ.
Київ посилив удари по російській енергетичній інфраструктурі, щоб обмежити здатність Москви отримувати вигоду від високих цін на нафту на тлі війни з Іраном. Україна також активніше використовує тактику повторних атак на одні й ті самі об’єкти. Ярославський НПЗ «ЯНОС», співвласниками якого є Роснєфть тп Газпром, у травні атакували тричі, а підприємства LUKOIL у Нижньому Новгороді та Пермі – по два рази.
Окрім ризику внутрішнього дефіциту пального, атаки на російські НПЗ призвели до збільшення експорту сирої нафти з Росії останніми тижнями. Це частково компенсувало нестачу поставок для покупців, які втратили доступ до нафти з Перської затоки.
Падіння обсягів переробки змушує російський уряд намагатися запобігти дефіциту та різкому зростанню цін на заправках. Щоб захистити внутрішній ринок, влада заборонила експорт авіапального до кінця листопада, а також продовжила чинну заборону на більшість експортних поставок бензину.
Очікується, що обсяги переробки нафти в Росії ще більше скоротяться через простої заводів і зниження виробництва. За оцінками аналітиків, середній рівень переробки у травні становитиме 4,58 млн барелів на добу. Це приблизно на 700 тисяч барелів, або 13%, менше, ніж рік тому, і найнижчий показник із жовтня 2009 року.
Тепер під українські удари потрапляють не лише первинні установки переробки, які відносно легко й швидко ремонтувати, а й вторинні установки – складніші та дорожчі об’єкти. Саме вторинні установки дозволяють виробляти більше бензину й дизелю, але через західні санкції Росії складніше отримувати необхідне імпортне обладнання для ремонту.
Окрім НПЗ, дрони атакують експортні термінали та нафтову трубопровідну інфраструктуру, зокрема насосні станції. Україна також б’є по нафтосховищах. Це ускладнює спроби Росії накопичити резерви пального, щоб уникнути повторення паливних криз, які вже виникали влітку минулих років.
Загалом у травні було зафіксовано щонайменше 30 ударів по російській нафтовій інфраструктурі, і це найбільший показник за будь-який місяць із початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Втім, російський паливний ринок поки ще далекий від глибокої кризи 2023 року, коли ціни зросли настільки, що Володимир Путін публічно розкритикував уряд за повільну реакцію. Наразі вплив на ціни на заправках залишається відносно помірним: середня ціна бензину з початку року зросла лише трохи більше ніж на 2 рублі – до 67,53 рубля за літр.
Поки що обмеження на купівлю пального запровадили лише в окупованому Росією Криму. Минулого літа дефіцит пального також зачепив російський Далекий Схід і окуповані території України.
Відносна стабільність зараз частково пояснюється тим, що багато автозаправних мереж належать великим російським нафтовим компаніям, які мають власні поставки пального й отримують державні субсидії для продажу на внутрішньому ринку. Крім того, повторне запровадження заборони на більшість експортних поставок бензину з 1 квітня також підтримало внутрішні запаси.
Проте вже з’являються ознаки скорочення пропозиції. Наприкінці травня добові обсяги бензину А-95, доступного для поставок у європейській частині Росії, впали приблизно до 5 тисяч тонн на добу, і це лише третина від рівня минулого року. Водночас біржові ціни на цей вид пального зросли більш ніж на 20% у річному вимірі.
Це ускладнює закупівлі для незалежних регіональних мереж АЗС, не пов’язаних із великими нафтовими компаніями: вони ризикують залишитися без пального або змушені купувати його за вищими цінами в інших постачальників.
Попри атаки на НПЗ, у Кремлі поки не бачать ризику дефіциту пального.
- Виробництво дизпалила в Росії у травні скоротилося близько на 10% через атаки українських дронів на нафтопереробні заводи.