У Росії готують масштабну реформу інструментів зовнішнього впливу, яка передбачає централізацію управління так званою "м’якою силою" під прямим контролем адміністрації президента.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Згідно з попередніми оцінками, ключову роль у новій архітектурі отримає перший заступник керівника адміністрації президента Сергій Кирієнко. Він уже контролює низку стратегічних напрямів, зокрема внутрішню політику та інформаційно-комунікаційні процеси, що робить його головним кандидатом на кураторство реформованої системи.
Водночас нинішній керівник Россотрудничество Євген Примаков, за прогнозами, може втратити посаду та перейти на роботу до парламенту рф.
«Россотрудничество» тривалий час позиціонувалося як структура культурно-гуманітарного співробітництва. Однак нова реформа фактично ліквідовує навіть формальну автономію агентства та змінює його функціонал.
Серед ключових змін:
- переорієнтація з культурних програм на інформаційні кампанії;
- активна робота з цільовими аудиторіями за кордоном;
- координація мереж лояльних організацій;
- інтеграція в ширшу систему зовнішньополітичного впливу.
Аналітики наголошують, що агентство і раніше розглядалося як частина інфраструктури російських спецслужб, але тепер ці функції можуть отримати офіційне інституційне оформлення.
Окремим елементом реформи є створення спеціального фонду для фінансування міжнародних медійних і гуманітарних проєктів. У Кремлі його подають як аналог USAID.
Втім, за оцінками експертів, йдеться про механізм непрямого фінансування мереж впливу через неурядовий сектор, що дозволить приховувати державну участь у таких проєктах.
Географічний акцент реформи зміщується на країни пострадянського простору, які в москві розглядають як зону стратегічної конкуренції. Передбачається посилення:
- інформаційної присутності;
- культурних ініціатив із політичним підтекстом;
- роботи з місцевими елітами та громадськими структурами.
Ці кроки розглядаються як частина ширшої гібридної стратегії впливу.
Концентрація ресурсів і повноважень у руках Кирієнка створює передумови для швидкого запуску та координації зовнішніх кампаній із внутрішньополітичними завданнями кремля.
Таким чином, реформа виходить за межі адміністративної оптимізації й може свідчити про підготовку до нового етапу інформаційного протистояння на міжнародній арені.