ГлавнаяМир

ПАРЄ: сигнали для України. І Європи

Останні кілька днів ПАРЄ перетворилась в джерело генерування політичних меседжів щодо України. Разом з тим, дії євродепутатів також спонукають детальніше подивитись на їх же відповідність європейским ідеалам.

Олександр Шаян Олександр Шаян , політичний аналітик

Президент України Петро Порошенко вітає голову Парламентської Асамблеї Ради Європи Стеллу Кіріакідес перед своїм виступом в Раді Європи, Страсбург, Франція, 11 жовтня 2017 року.
Фото: EPA/UPG
Президент України Петро Порошенко вітає голову Парламентської Асамблеї Ради Європи Стеллу Кіріакідес перед своїм виступом в Раді Європи, Страсбург, Франція, 11 жовтня 2017 року.

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила 12 жовтня резолюцію з рекомендаціями Україні щодо закону про освіту в частині мов національних меншин. У положенні резолюції йдеться про стурбованість новим освітнім законом в Україні. І чи не найголовнішими меседжем учасників ПАРЄ стала позиція про те, що певні країни зауважували на тому, що цей закон порушує права національних меншин і породжує чутливі питання про відповідність українській правовій системі. Комісія також сфокусувала увагу на тому, що українська влада направила документ на експертизу до Комісії Ради Європи «За демократію через право» (Венеціанська комісія) вже після прийняття закону Верховною Радою.

«Асамблея з цієї причини рекомендує українській владі переглянути питання мов меншин в освіті, беручи за основу гнучку модель двомовної освіти для всіх осіб, які належать до «корінних народів України» і «національних меншин», щоб не було дискримінації. На практиці можливим орієнтиром може бути не менше 60% учбових програм українською мовою та до 40% - мовами національних меншин», - наголосили в ПАРЄ.

Позиція ж українських представників містила дещо інший погляд. Так перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко зробила акцент на малій кількості євродепутатів, які проголосували. А також вважає дії цих європарламентарів провокативними.

«Щодо дебатів по освітньому закону, то правда також в тому, що в залі ПАРЄ було в цей час лише трохи більше ста депутатів. Румунська, молдовська, угорська делегації мобілізувалися і саме ці делегаціі та примкнувші до них ліві дали голоси за цю резолюцію. Украінська делегація була проти, би ми наполягаємо на тому, аби спочатку були висновки Венеціанської комісії і вважаємо сьогоднішні емоційні і провокативні заяви депутатів деяких національних парламентів тиском на Венеціанську комісію», - написала вона на своїй сторінці у Facebook.

Фото: censor.net.ua

Цікаво, що "зрадники" знайшлися і в своїх колах. Представник в ПАРЄ від України Костянтин Усов звинуватив в негативному рузультаті одного зі своїх колег в українській делегації, який не прийшов на голосування і тому не вистачило його голосу. “Просто нардеп України від Радикальної партії Ляшка Віктор Вовк пропустив комітет, бо він був призначений на 8:30. Мабуть, надто рано для того, щоб попрацювати. Якби Вовк прийшов на комітет, як його просив Володимир Ар'єв, фінальний текст прийнятої резолюції був би іншим», - написав він на своїй сторінці в Фейсбук.

Звичайно ж, чітке і однозначне схвалення ПАРЄ закону про більш повне застосування української мови у школах було б важливим символічним кроком, який би позитивно відображався на розвитку політичної ситуації в Україні. Однак, попри таке загравання із РФ, підстав для розчарування все же таки не має.

Читайте: Страсти в ПАСЕ

За словами представника України у ПАРЄ Володимира Ар’єва, резолюція ПАРЄ по закону про освіту - це “не страшно”. “Ніяких окремих вимог, окрім імплементації висновків Венеціанської Комісії. Жодних імперативів немає взагалі!» .

В коментарі LB.ua депутат Констянтин Усов повідомив, що зараз підстав змінювати закон про освіту немає, він підписаний, опублікоаний і вступив в дію. "Нема такого органу за межами України, який може нас заставити внести правки в наш національний Закон", - сказав він.

Іншими словами, резолюція ПАРЄ не може стати перешкодою для застосування нового закону в українських школах. Тим більше, що Київ все-таки буде чекати рішення Венеціанської комісії щодо мовного закону — і лише тоді буде приймати рішення: йти на певні поступки чи продовжувати стояти на своєму.

Чи є європейська цілісність в поверненні Росії в ПАРЄ?

Ще однією подією що, кидає виклики Україні, є прийнята вчора ПАРЄ резолюція 2186 метою якої є, як стверджується, потреба у збереженні європейської цілісності та захист демократичних складових безпеки в Європі. Втім, за оцінками експертів, фактично відбулося зворотнє - більшістю голосів єврочиновників було ухвалено рішення, що має на меті зняття заборони ПАРЄ продовжувати дію обмежень, що накладаються на РФ, без згоди країн-членів.

Фото: kapital.com

Говорячи зрозумілою мовою, це голосування, по суті, поставило під питання схвалення в ПАРЄ будь-яких санкцій проти РФ. З огляду на те, що санкції щодо російської делегації мають поновлюватися щорічно, обмеження можуть бути зняті вже в січні. 

У поточній політичній кон’юнктурі Україна, яка разом із Грузією та низкою країн Північної Європи проголосувала “проти”, продовжує мати змогу використовувати такий достатньо дієвий дипломатичний інструмент як відсутність у російської делегації права голосувати на сесії та права участі у роботі статутних органів і у моніторингу виборів.

Не маючи змоги бути присутніми на засіданнях ПАСЄ у якості офіційних представників і публічно окреслювати свою позицію, дипломати РФ вже три роки змушені обмінюватися думками та позиціями зі своїми європейськими колегами лише по закінченню засідань.

Навіть за такої дещо коллабораціоністської позиції євроспільноти у трикутнику Україна-РФ-ЄС, українська делегація домоглася внесення до тексту дуже важливої поправки. Так, відповідно до проштовхнутих українською стороною положень, залучення всіх сторін до процесу формування порядку денного та прийняття рішень ПАРЄ ( тобто повернення Росії) можливе тільки на основі дотримання зобов'язань і виконання резолюцій Парламенської Асамблеї. Тобто у частині, що стосується України, таке формулювання включає резолюції як по Криму та Донбасу, так і по українським політв'язням. А як Росія їх виконує — маємо змогу бачити наочно останні три роки.

«Йде гра. Ми б’ємо, нас б’ють. Схвалення доповіді Ніколетті, про яку так багато галасу - це удар, а не нокдаун. Keep calm»,- описав ситуацію постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба.

За його словами, європейці дійсно хочуть повернути росіян в ПАРЄ, але гарантій повернення немає. «Червона лінія - січень 2018 р. Все, що відбуватиметься до цього, це гра, а не результат гри. Вірогідність повернення наразі дорівнює вірогідності неповернення», - вважає дипломат.

Олександр Шаян Олександр Шаян , політичний аналітик