Європейський суд з прав людини задовольнив скаргу групи матерів, чиї діти загинули або постраждали в бесланській трагедії 2004 року.
Суд погодився з думкою заявників, які стверджували, що російська влада порушила право їхніх родичів на життя (стаття 2 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод), повідомляє "Бі-бі-сі".
ЄСПЛ постановив, що російська влада не впоралася з обов'язком запобігти можливій загрозі життя людей, загиблих у результаті в Беслані. Крім того, суд визнав, що російська влада не зуміла спланувати штурм таким чином, щоб мінімізувати загрозу життю заручників.
Також ЄСПЛ визнав надмірним застосування сили російським спецназом і військовими і те, що російська влада не змогла забезпечити ефективне розслідування інциденту.
Таким чином, суд задовольнив скаргу заявників за всіма пунктами, які стосуються порушення права їхніх родичів на життя. Деякі заявники скаржилися також на порушення статті 13 ЄКПЛ (право на ефективний засіб правового захисту), але цю частину скарги ЄСПЛ відхилив.
У своєму рішенні суд відмовився стягнути з Росії на користь заявників матеріальні збитки, але зобов'язав Росію виплатити їм компенсацію моральної шкоди на загальну суму 3 млн євро.
Суд розглядав одразу декілька скарг, поданих ініціативною групою "Матері Беслана" і об'єднаних в одне провадження. Загальна кількість заявників становила 409 осіб. Перше засідання за скаргою до ЄСПЛ відбулося 2014 року.
Позивачі стверджували, що уряд Росії не забезпечив дотримання права на життя загиблих, застосувавши під час штурму будівлі з заручниками зброю, жертвами якої могли стати самі заручники. Деякі із заявників також стверджують, що уряд не забезпечив ефективного розслідування теракту.
У скаргах, поданих в ЄСПЛ, ішлося, що російська влада порушила свої зобов'язання щодо захисту життя громадян, не запобігши теракту.
Зокрема, звертається увага на те, що напередодні 1 вересня в місцеві правоохоронні органи надходили повідомлення про підготовлюваний теракт, а ввечері 31 серпня надійшло гранично конкретне попередження про плановане захоплення заручників за сценарієм теракту в Будьонівську.
Однак школу на момент нападу охороняла одна беззбройна співробітниця міліції Фатіма Дудієва, а сили патрульно-постової служби залучили до забезпечення безпечного проїзду в Нальчик президента Північної Осетії Олександра Дзасохова.
1 вересня 2004 року під час урочистої лінійки в бесланській школі №1 група бойовиків захопила в заручники 1128 осіб. Вони провели в спортзалі й інших приміщеннях школи три дні, страждаючи від спеки, спраги та голоду. В результаті штурму школи, який відбувся два дні потому, загинули 334 людини, з них - 186 дітей.
Бесланська трагедія була предметом безлічі розглядів у різних судових і державних інстанціях Російської Федерації - від місцевого суду в самому Беслані до спеціальної комісії Державної Думи. У підсумку всі інстанції дійшли висновку, що порушень під час штурму школи допущено не було.